Доступність посилання

22 Липень 2019, Київ 18:09

Виші і вибори: як кандидати агітують студентів і чи законно це


Олена Нікуліна

(Рубрика «Точка зору»)

Основні зусилля політиків традиційно спрямовані на електорат середнього і старшого віку. Але учасники президентських виборів, які заплановані на 31 березня 2019 року, зважаючи на невеликий відрив у голосах, готові активно боротись цього разу і за голоси молоді. Для цього кандидати влаштовують зустрічі і лекції в університетах. Подекуди студентів на такі заходи збирають «добровільно-примусово», а зміст «публічних лекцій» політиків виявляється звичайною агітацією, що заборонено освітнім і виборчим законодавством. Від початку виборчої кампанії виші відвідали кандидати Петро Порошенко, Андрій Садовий, Віктор Кривенко, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко. Не обійшлося й без випадків незаконної агітації. У цій колонці я розповім про деякі з них.

Зі стартом виборчої кампанії кандидати починають навідуватися до вишів і влаштовувати зустрічі зі студентами. Здебільшого це анонсується як «публічні лекції». Такі зустрічі є порушеннями законодавства, якщо відбувається втручання політиків і партій у навчальний процес (закон України «Про освіту», стаття 6 і стаття 31) чи політична агітація і просування політичного брендингу (лист МОН № 1/9-407 «Щодо недопущення політичної агітації у закладах освіти»).

Із публічної лекції «Соціально-економічний розвиток України та перспективи для молоді» у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя розпочала передвиборний тур Юлія Тимошенко. На лекції Тимошенко озвучила декілька тез своєї програми: підняття стипендій, гарантовані робочі місця для випускників університетів, фінансова підтримка молодих сімей. Організувала захід місцева ГО «Правозахист Плюс», якій університет надав приміщення на умовах оренди. Хоча в повідомленні прес-служби «Батьківщини» йдеться про те, що Тимошенко відвідала університет на запрошення студентів, у коментарі для місцевого видання голова ГО «Правозахист Плюс» Анатолій Гунько підкреслює, що це він виступив ініціатором лекції: «Публічна лекція в стінах Гоголівського вишу стала відвертою розмовою про реальність дня сьогоднішнього й можливості прийдешнього саме для молоді. Щиро дякую нашому спікеру Юлії Тимошенко за те, що відгукнулася на мою пропозицію й поділилася своїми знаннями, досвідом, і за те, що в залі панували щирість, натхнення і впевненість».

У цьому ж університеті через три тижні після візиту Тимошенко організовували зустріч студентів із Олегом Ляшком.

Студент Ніжинського державного університету розповідає, що лекції від кандидатів нагадували передвиборчу агітацію: «На зустрічі з Тимошенко лекцією і не пахло, це була відверта передвиборна агітація. Найбільше обурив приїзд Ляшка. У приміщенні стояли флагштоки з прапорами «Ляшко – народний президент» – це порушення закону «Про освіту». Ні Тимошенко, ні Ляшка студенти не запрошували. Серед знайомих на ці лекції нікого не зганяли, та й зал на зустрічі з Ляшком був на третину порожній». Студент додає, що частина його колег і викладачів принципово не йшли на зустріч, а на лекції Тимошенко аудиторію заповнили люди не з університету, переважно старшого віку.

Замість кандидатів до вишів можуть навідуватись їхні однопартійці. Так зробив народний депутат Олександр Сугоняко, який нещодавно агітував студентів Сумського державного університету голосувати за кандидата в президенти від Соціал-демократичної партії Сергія Капліна. Про це Сугоянко щиро повідомив у пості на власній сторінці у фейсбуці. Щоправда, потім народний депутат чомусь змінив пост і видалив ось ці речення: «Поговорили і про майбутні президентські вибори – обмінялися думками, за кого варто голосувати. Звісно, я доводив, що варто голосувати за висуванця соціал-демократів Сергія Капліна, у студентів були свої думки». Проте оригінальну версію посту все ще можна переглянути в історії правок до публікації.

Президент Української асоціації студентів Лідія Фесенко розповідає, що з початку виборчої кампанії кандидати дійсно навідуються до вишів: «Це можливість майбутнім виборцям задати питання, почути кандидата і в результаті сформувати власну думку. Нас у таких випадках хвилює питання: яким чином збирають заповнені актові зали? Адже одні студенти кажуть, що участь у цих зустрічах «добровільно-примусова», а інші – що це самі студенти запрошують кандидатів. Ми досліджуємо ці випадки, спілкуємося зі студентами, надсилаємо запити до ЗВО. Якщо ми будемо бачити, що є порушення, і матимемо докази, то звертатимемося до ЦВК».

На запитання, чи можуть студенти відмовитись брати участь у таких зустрічах, Фесенко наголошує: «Якщо вже трапилось, коли вас змушують іти на зустріч із партійним діячем, то ви абсолютно можете відмовитись. Це не має впливати на вашу успішність та оцінки, ставлення до вас із боку викладачів та адміністрації. Ви завжди можете звернутись до Асоціації, яка вам допоможе захистити ваші права та свободи».

Підвищену увагу у вишах політики можуть отримати, навіть не навідуючись до університетів із лекціями. Так, у КПІ імені Ігоря Сікорського на початку виборчої кампанії підозрювали кандидата Андрія Садового (нещодавно зняв свою кандидатуру) в тому, нібито він «замовив» студентські розслідування корупції серед адміністрації університету. Це сталося після виходу сюжету із розслідуванням корупції у КПІ на телеканалі «24» (прим. авт.: власником каналу є дружина політика Катерина Садова-Кіт) і студентського мітингу.

Тоді у різних виданнях з’являлись експертні блоги і статті, де стверджувалося, що розслідування і студентські виступи є спробою дестабілізувати виш «ззовні». Версію про причетність Андрія Садового до антикорупційних розслідувань у КПІ озвучили на прес-конференції ВГО «Чесне слово». У Media Sapiens підозрюють, що ці публікації містили ознаки замовності. Новину про прес-конференцію і статті про «інформаційну атаку» на університет активно поширювали офіційні сторінки КПІ у соціальних мережах, зокрема, Facebook-сторінки прес-служби та Інституту моніторингу якості освіти, канали деканатів факультетів у соцмережі Telegram.

У прес-службі КПІ повідомляють, що поширюють такі публікації не тому, що університет поділяє позицію редакції чи експертів, а просто тому, що в них ідеться про університет. Мовляв, так роблять із усією інформацію в інтернеті, де згадується КПІ. Проте сюжет із розслідуванням від каналу «24» сторінки університету чомусь не поширювали, хоча в ньому безпосередньо йшла мова про КПІ.

Що ближче вибори – то частіше можна почути заяви про те, що молодь не ходить на вибори, віддаючи результати в руки старшого покоління. Такі нарікання частково підтверджуються показниками участі молоді у виборах. Під час останніх парламентських виборів вікова категорія 18–24 роки була найменш електорально активною. А у президентських виборах 2014 року взяло участь лише 44% молоді у віці 18–29 років. Це на 27% менше, ніж на виборах 2004 року.

Результати опитувань також свідчать про те, що українська молодь здебільшого байдужа до політичних процесів. Згідно з висновками дослідження «Українське покоління Z: цінності та орієнтири», проведеного у 2017 році Центром «Нова Європа», Фондом імені Фрідріха Еберта і соціологічною компанією GfK Ukraine, 65% опитаної молоді взагалі не цікавиться або скоріше не цікавиться політикою.

Попри те, що молодь переважно висловлює бажання триматись осторонь політики, українські студенти неодноразово виявляли громадянську активність. Варто лише згадати, що революційні події у 2004 і 2013–2014 роках почались зі студентських протестів. Саме молодь має потенціал вплинути на результати президентських виборів, і кандидати це добре розуміють. Тому надзвичайно важливо, щоб молоді виборці не лише взяли участь у голосуванні, але й зробили зважений і усвідомлений вибір, попередньо перевіривши кандидатів. Це можна зробити онлайн за допомогою бази Polithub.org.

Як варто вчинити студентам, які стали свідками політичної агітації у закладі вищої освіти?

Перш за все, потрібно пам’ятати про законодавчу заборону для політиків втручатись у навчальний процес. Крім того, Закон «Про вищу освіту» визначає принцип незалежності діяльності закладів вищої освіти від політиків і політичних партій, а Закон «Про освіту» забороняє залучати учнів і студентів до участі в політичних акціях під час навчального процесу. Тож ніхто не може змусити студентів брати участь у зустрічах, лекціях чи інших заходах із участю політиків.

Куди можна звернутись, щоб повідомити про порушення?

Повідомляти про порушення варто до окружних і Центральної виборчих комісій. Також можна звернутись до громадських організацій та ініціатив. Так, 27 лютого представники студентського самоврядування та громадські організації (Українська асоціація студентів, громадський рух «Чесно», «Фундація регіональних ініціатив», «Тисни», Вihus.info, молодіжна інформаційна кампанія «Твій голос») презентували всеукраїнську молодіжну коаліцію проти підкупу під час виборів #ДоброЧесніВибори. В коаліції закликають студентів повідомляти про спроби підкупу і незаконної агітації, для цього створили спеціального бота в соціальній мережі Telegram @tviygolos_bot

Олена Нікуліна – аналітик руху «Чесно»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG