Доступність посилання

ТОП новини

Реєстр ДНК: яка користь і небезпека для держави і громадян?


Запровадження бази даних ДНК людини, на думку авторів законопроєкту, допоможе встановити особу злочинця і полегшить розкриття тяжких злочинів
Запровадження бази даних ДНК людини, на думку авторів законопроєкту, допоможе встановити особу злочинця і полегшить розкриття тяжких злочинів

Минулого тижня парламент розглянув і відправив на доопрацювання проєкт закону «Про державну реєстрацію геномної інформації людини». Документ передбачає створення в Україні єдиної ДНК-бази. Автори законопроєкту зазначають, що така ініціатива допоможе знизити кількість тяжких злочинів, проте правозахисники мають низку застережень із цього приводу.

Для чого потрібна база ДНК?

Одним з найефективніших сучасних методів, що встановлює причетність особи до скоєння злочину, є аналіз ДНК. На думку авторів проєкту закону, створення єдиного реєстру ДНК-даних прискорить розслідування тяжких злочинів, а також допоможе правоохоронним органам оперативно встановлювати особу правопорушника.

Якщо ця особа вчиняє повторне правопорушення і буде збіг даних, це допоможе прискорити розкриття злочинів
Денис Монастирський

До того ж, як зауважив у коментарі Радіо Свобода один із ініціаторів документа, голова комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, це поширена світова практика, і більшість демократичних держав вже запровадила банк ДНК-даних.

«Якщо особа вчиняє насильницький злочин, наприклад, зґвалтування, то після вироку суду або на етапі досудового розслідування у неї відбирається зразок ДНК і вноситься в базу. Якщо ця особа вчиняє повторне правопорушення і буде збіг даних, це допоможе прискорити розкриття злочинів», – зауважив Монастирський.

Згідно з проєктом закону, єдиний реєстр ДНК-даних потрібний для:

  • розкриття і профілактики тяжких злочинів;
  • встановлення особи правопорушника;
  • розшуку зниклих безвісти;
  • ідентифікації людських останків.

Депутати пропонують зробити реєстрацію геномної інформації на добровільній і обов’язковій основі.

Кого вноситимуть до реєстру?

Законопроєкт передбачає, що реєстрації ДНК даних підлягатимуть особи, що:

  • притягнені до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів;
  • засуджені за скоєння тяжких правопорушень;
  • вчинили тяжкі злочини і до яких за рішенням суду застосоване примусове лікування.

До того ж законотворці пропонують збирати і реєструвати біоматеріал військовослужбовців, які надаватимуть його при мобілізації або під час призову на строкову службу. У майбутньому такі дії можуть допомогти ідентифікувати воїнів, що загинули або зникли безвісти під час бойових дій.

Документ пропонує відбирати біологічні зразки у осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу
Документ пропонує відбирати біологічні зразки у осіб, які добровільно вступають або призиваються на військову службу

Хто матиме доступ?

Згідно з законопроєктом, використовувати геномну інформацію можуть:

  • керівники прокуратур та органів досудового розслідування;
  • прокурори;
  • слідчі;
  • дізнавачі;
  • уповноважені особи оперативних підрозділів;
  • співробітники Інтерполу в Україні.

«Чутливі» персональні дані

За словами Дениса Монастирського, наразі тривають дискусії між парламентарями і правозахисниками, на якому етапі вносити в базу даних ДНК особи: після вироку суду чи під час досудового розслідування, коли людина лише підозрюється у скоєнні злочину?

Презумпція невинуватості, а також імовірні порушення сфери приватності викликають застереження з боку юристів і правозахисників. На думку голови організації «Центр громадянських свобод» Олександри Матвійчук, мова йде про чутливі персональні дані, обробка яких заборонена.

Законом «Про захист персональних даних» встановлений вичерпний перелік підстав для їхньої обробки. Профілактика і розкриття злочинів передбачає використання такої інформації, але у документі повинні бути чіткі запобіжники проти зловживання і надмірного втручання у сферу приватності.

Олександра Матвійчук
Олександра Матвійчук
Якщо вести мову про міжнародні стандарти, то така інформація і її збір не мають бути надмірними
Олександра Матвійчук

«Є кілька речей, які потребують удосконалення у цьому документі. Якщо вести мову про міжнародні стандарти, то така інформація і її збір не мають бути надмірними. Виникає питання: для чого збирати геномну інформацію людей, які перебувають у статусі підозрюваного? Навіщо розширювати коло осіб, у яких будуть відбирати ДНК-зразки? Хто виступатиме держателем даних? Якщо це МВС, то тут можуть бути підстави для конфлікту інтересів», – наголошує Олександра Матвійчук.

Правозахисники зауважують, що наразі створення реєстру ДНК регулюється лише наказом МВС. Джерела формування обліку ДНК, які передбачає цей документ, не можуть ефективно використовуватися для розкриття правопорушень, а також допомагати ідентифікувати зниклих безвісти або загиблих.

Крім цього, законопроєкт передбачає зберігання геномної інформації впродовж 75 років. Такі терміни суперечать принципам обробки персональних даних у випадку, якщо суд винесе людині виправдувальний вирок.

  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG