14 липня 2026 року в Брюсселі прозвали «супервівторком» – за аналогією з вирішальним політичним днем у США. Саме тоді на президентських праймеріз одночасно голосують виборці великої кількості штатів, що часто визначає подальший перебіг виборчої кампанії.
У Євросоюзі цього дня також відбулися одразу чотири міжурядові конференції щодо вступу, що задали темп подальшому розширенню ЄС. Вони стали важливим кроком уперед для чотирьох країн-кандидатів, зокрема України.
Це справді «супервівторок» для розширення ЄС, і Україна є його частиноюМарта Кос
«Одразу чотири міжурядові конференції щодо вступу. Такого ми не бачили понад два десятиліття… Це справді «супервівторок» для розширення ЄС, і Україна є його частиною», – заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
ЄС відкрив ще по одному переговорному кластеру з Україною та Молдовою. Йдеться про 6-й кластер – «Зовнішні відносини». Таким чином із шести переговорних кластерів для України вже відкрито два.
«Він охоплює зовнішні відносини, а також політику безпеки й оборони. Саме в цих галузях аргументи на користь членства України в ЄС є особливо сильними», – наголосила єврокомісарка.
Албанія та Чорногорія, які перебувають на значно пізнішому етапі переговорів про вступ, цього дня вже закривали переговорні глави.
Політика розширення ЄС отримала новий імпульс після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Саме тоді Україна стала кандидатом на вступ, а розширення Союзу знову стало одним із ключових геополітичних пріоритетів Брюсселя.
Подальший прогрес України став можливим після зміни влади в Угорщині. У червні 2026 року ЄС відкрив перший і найважливіший переговорний кластер – «Основи», фактично давши старт переговорам про вступ України.
Марта Кос називає його «списком реформ» для України: незалежне правосуддя, прозорі державні закупівлі, посилення гарантій проти корупції та організованої злочинності.
Прогрес і відставка
Переговори про вступ справді просуваються успішно й швидкими темпамиТарас Качка
«Це найкращий спосіб розпочати день – провести Міжурядову конференцію. Для нас це справді чудова новина… Переговори про вступ справді просуваються успішно й швидкими темпами», – заявив віцепрем'єр-міністр України Тарас Качка.
За кілька годин після цієї заяви український уряд пішов у відставку.
Разом із Кабінетом міністрів свою посаду залишає і Тарас Качка – урядовець, який відповідав за європейську інтеграцію України. Джерела Радіо Свобода повідомили, що він має очолити Представництво України при Європейському Союзі.
Попри кадрові зміни, у Брюсселі Качка запевняв, що внутрішньополітичні процеси не вплинуть на темпи реформ.
«Новий уряд стане кращою, ефективнішою командою, яка зможе одночасно вирішувати як нагальні та кризові питання, пов'язані зі стійкістю наших міст і країни та підготовкою до зими, так і проводити структурні реформи, необхідні для процесу вступу», – наголосив він.
Втім, незалежні оцінки звучать стриманіше.
За моніторингом коаліції Membership Check, Україна наразі виконала лише близько 15% так званого плану Качки-Кос – неформальної «дорожньої карти» з десяти ключових реформ у галузі верховенства права та боротьби з корупцією, яку Київ і Брюссель погодили наприкінці минулого року.
Саме виконання цих реформ у Брюсселі дедалі частіше розглядають як один із головних індикаторів готовності України до відкриття наступних переговорних кластерів. Видання «Європейська правда» також називає низький рівень виконання плану однією з можливих причин відставки Качки.
У Єврокомісії наголошують, що уважно стежать за виконанням реформ і сприймають зміну уряду радше як можливість прискорити процес.
Сподіваюся, що з новим урядом України ми отримаємо новий поштовх для ще більших результатівМарта Кос
«Сподіваюся, що з новим урядом України ми отримаємо новий поштовх для ще більших результатів з боку Києва», – сказала Марта Кос.
«Зовнішні відносини»
Якщо 1-й кластер – «Основи» – вважають чи не найскладнішим етапом переговорів про вступ, то 6-й кластер є однією з найсильніших позицій України.
Він охоплює зовнішню політику, безпеку та оборону – галузі, в яких за роки повномасштабної війни Київ максимально зблизився з Євросоюзом.
«Сьогодні маємо безпрецедентний рівень єдності з Європейським Союзом у галузі безпеки й оборони. ЄС фінансує військові потреби України. Ми маємо спільне виробництво озброєння», – каже Тарас Качка.
Втім, Україні ще належить привести у відповідність до європейських стандартів цілу низку галузей.
«Одним із напрямів є забезпечення безпечного обміну секретною інформацією. Також необхідно ухвалити комплексну стратегію щодо протидії незаконному обігу стрілецької та легкої зброї. І ще один дуже важливий елемент – ефективне впровадження вже чинної антикорупційної системи», – пояснила Марта Кос.
6-й кластер складається лише з двох переговорних глав, однак охоплює значно ширший спектр політик, ніж може здатися з його назви.
Окрім зовнішньої та безпекової політики, він передбачає синхронізацію торговельної політики, політики розвитку та гуманітарної допомоги.
«Одна з галузей, у якій ще потрібно виконати певну роботу – це торгівля. Чинні торговельні та інвестиційні угоди України з третіми країнами мають поступово узгоджуватися із законодавством ЄС», – наголосила єврокомісарка.
За її словами, Україні також необхідно продовжити гармонізацію правил у стратегічних сферах – контролі за експортом товарів подвійного призначення, механізмі перевірки прямих іноземних інвестицій та режимі протидії катуванням.
Власний дедлайн України
Працюватимемо дуже наполегливо, щоб досягти консенсусу між державами-членами й відкрити всі інші кластериТомас Бірн
Київ продовжує прагнути якомога швидшого відкриття всіх шести переговорних кластерів. Закритими залишаються ще чотири:
- «Внутрішній ринок»;
- «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»;
- «Зелений порядок денний та стале з’єднання»;
- «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».
У Єврокомісії вважають, що Україна вже технічно готова до відкриття всіх цих кластерів.
Остаточне рішення залишається за державами-членами ЄС, які мають ухвалити його одностайно.
«Ми й надалі працюватимемо дуже наполегливо, щоб досягти консенсусу між державами-членами й відкрити всі інші кластери, щойно це стане можливим… Я не можу передбачити, коли саме це станеться», – зазначив міністр у справах Європи Ірландії Томас Бірн.
За словами Тараса Качки, жодна держава-член сьогодні не виступає проти відкриття наступних переговорних кластерів.
«Робота не поставлена на паузу. Ми очікуємо на новини ще до літньої перерви – чи то технічні, чи вже офіційні», – сказав він.
До кінця 2027 року плануємо імплементувати все необхідне законодавствоТарас Качка
Серпень традиційно є «мертвим» політичним сезоном у Брюсселі, тож найближчі кілька тижнів можуть стати вирішальними для подальшого просування переговорів.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, чи зберігає Україна власний дедлайн завершення реформ, Тарас Качка підтвердив: орієнтир залишається незмінним – кінець 2027 року.
«До кінця 2027 року ми плануємо імплементувати все необхідне законодавство, ухвалити його та розпочати його практичне застосування. Водночас потрібно враховувати, що завдяки виконанню Угоди про асоціацію Україна вже досягла високого рівня імплементації acquis Європейського Союзу. Тобто ми не починаємо з нуля», – наголосив віцепрем’єр.
За його словами, відкриття переговорних кластерів є не лише політичним рішенням, а й можливістю офіційно підтвердити, що Україна виконала необхідні вимоги.
«Для нас відкриття переговорних кластерів означає перехід до фінальної стадії переговорів, коли ми можемо перевірити, підтвердити й довести, що виконали все необхідне», – сказав Качка.
Особливо це стосується верховенства права – галузі, яку в ЄС традиційно вважають найскладнішою під час переговорів про вступ.
Водночас саме оцінки прогресу в цій галузі сьогодні залишаються предметом дискусій.
Якщо український уряд говорить про успішне виконання структурних реформ, то незалежний моніторинг Membership Check оцінює реалізацію плану Качки-Кос лише приблизно у 15%.
Саме ця неформальна «дорожня карта» реформ дедалі частіше стає одним із головних орієнтирів для Брюсселя під час оцінки готовності України рухатися до відкриття та згодом – закриття переговорних глав.
Готовність ЄС до розширення
Також потрібне сильне політичне зобов'язання з боку європейських лідерівМарта Кос
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, чи встановлює вже сам Європейський Союз часові рамки для наступного розширення, Марта Кос фактично дала зрозуміти: технічної готовності недостатньо.
На її думку, процесу розширення сьогодні бракує нового політичного імпульсу. Вона нагадала про саміт у Гельсінкі 1999 року, коли лідери ЄС політично підтвердили готовність Союзу приймати нових членів після виконання ними всіх критеріїв.
«Нам також потрібне сильне політичне зобов'язання з боку європейських лідерів. Особливо в нинішній геополітичній ситуації, коли ми досі користуємося методологією, яка, по суті, майже не змінилася за останні сорок років», – зауважила Кос.
Важливим у цьому напрямку стане жовтневий саміт Європейської ради, де лідери держав-членів окремо обговорять майбутнє розширення Євросоюзу.
У Брюсселі сподіваються, що ця дискусія завершиться не лише деклараціями, а й політичним сигналом, який дозволить зберегти нинішню динаміку переговорів.
Брюссельський «супервівторок» не дав Україні жодних гарантій швидкого вступу. Але просунув уперед процес розширення ЄС. Питання залишається, чи зможуть держави-члени й Україна успішно пройти значно складніший етап – закриття переговорних кластерів.
Форум