Дебати в Європарламенті 20 жовтня, присвячені російським атакам на судноплавство в Чорному морі, переросли в суперечки про шляхи завершення війни в Україні та надійність США як союзника Європи. Депутати готують резолюцію із засудженням атак, голосування за яку заплановане на 22 жовтня.
Одні парламентарі закликали посилити підтримку України й тиск на Росію, інші критикували ЄС за відсутність мирної стратегії. Пролунали й звинувачення української влади в неонацизмі, які викликали обурення в залі.
Приводом для дебатів стала серія атак на цивільні судна поблизу Болгарії та Румунії.
«Шість атак за десять днів, імовірно, здійснених російськими безпілотниками, свідчать про небезпечну й неприйнятну ескалацію в Чорному морі», – наголосила, відкриваючи дебати, топдипломатка ЄС Кая Каллас.
«Немає нічого гібридного в палаючому судні»
6 жовтня атакували турецьке вантажне судно Alfa Watan, 12-13 жовтня відбулися нові удари по торговельних суднах біля Болгарії, а 14-15 жовтня дрони вразили два танкери поблизу румунського порту Суліна. Були загиблі та зниклі безвісти моряки. 17 жовтня румунські винищувачі F-16 збили два дрони над територіальними водами країни.
Ми перебуваємо в передвоєнній ситуації з Росією. А Росія вже завдає ударів по насСергій Лагодинський
Влада Болгарії та Румунії не поспішала офіційно називати винуватця атак. Воліють чекати на результати розслідування. Водночас військове джерело Reuters у НАТО заявило, що дрони були російськими.
«На відміну від нинішнього прем'єр-міністра Болгарії, ми знаємо, хто відповідальний. Це Росія. Це Кремль. Судна атакують біля узбережжя Румунії та Болгарії. Об'єкти Starlink стають цілями атак у Литві…
Немає нічого гібридного в палаючому судні. Немає нічого неоднозначного в тому, хто відправляє безпілотники з вибухівкою до наших аеропортів. Ми перебуваємо в передвоєнній ситуації з Росією. А Росія вже завдає ударів по нас», – заявив німецький євродепутат від Зелених Сергій Лагодинський.
Румунський євродепутат Крістіан Терхеш закликав не обмежуватися засудженням Росії, а закрити північний залізничний транспортний коридор, яким вантажі з Китаю через Казахстан, Росію та Білорусь потрапляють до ЄС. Таким чином – позбавити Москву транзитних доходів.
Він також запропонував посилити протиповітряну й протидронову оборону та передбачити фінансування безпеки Чорного моря в новому бюджеті ЄС.
«Натхненний спробами Ірану перекрити глобальні постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку, Путін тепер намагається перекрити світові постачання продовольства через Чорне море», – зазначив німецький соціал-демократ Тобіас Кремер.
Путін тепер намагається перекрити світові постачання продовольства через Чорне мореТобіас Кремер
Він запропонував безпекову місію у Чорному морі за участю Румунії, Болгарії та Туреччини, а також механізми раннього виявлення загроз і спільного реагування на атаки.
За наведеними Каллас оцінками, через російські удари по експортних маршрутах Україна щодня втрачає близько 60 мільйонів євро надходжень. Вона закликала посилити морську безпеку, захистити український аграрний експорт і збільшити міжнародний тиск на Москву.
Найгірше не це?
Французький євродепутат Бернар Гетта із фракції «Оновити Європу» назвав російські провокації біля узбережжя Болгарії та Румунії «нестерпними». Але найгірше, на його думку, не це, а позиція США, яким, як він вважає, «абсолютно байдуже» до загроз європейській безпеці.
«Дональд Трамп, очевидно, більше не є нашим союзником, а став союзником кремлівського вбивці. І тепер він мріє про тристоронній саміт із Путіним та Сі. У повітрі відчувається запах поділу світу… Україну та Європу можуть розділити на російську й американську сфери впливу», – зазначив він.
Дональду Трампу дорікають послабленням санкцій проти Росії й дизельною угодою з Путіним. Президент США пояснює свої рішення необхідністю стримати ціни на пальне та домогтися завершення війни, водночас звинувачуючи Зеленського у зриві домовленостей. Володимир Путін розпочав повномасштабну війну проти України, внаслідок якої, за оцінками американського аналітичного центру CSIS, загинули від 525 до 600 тисяч військових з обох сторін, а ООН підтвердила загибель понад 17 тисяч цивільних. Наразі триває робота над спецтрибуналом для Росії щодо злочину агресії проти України. Реальна кількість жертв може бути значно більшою. Трамп також готовий зустрітися з Путіним і Сі Цзіньпіном без участі України. За його словами, головною темою такого саміту було б ядерне роззброєння, хоча він не виключає й обговорення війни.
Румунська депутатка Марія Грапіні заперечила, що Європа має покладатися на американців у питаннях власної безпеки.
«Ми не можемо вимагати від інших, щоб вони нас попереджали, якщо самі не створили власної системи безпеки й не здатні попередити себе», – заявила вона.
Литовський євродепутат Віргініюс Сінкявічюс закликав Європу компенсувати послаблення американського тиску на Москву.
«Європа повинна діяти: захищати цивільні судна в наших водах, ухвалити 22-й пакет санкцій і нарешті зупинити «тіньовий флот». Ми повинні припинити платити за російське викопне паливо – до останнього євро… Вашингтон послаблює тиск на Путіна, але Європа не має вибору. Ми повинні його посилити», – наголосив він.
Окрему суперечку спричинив виступ німецької євродепутатки від «Лівих» Озлем Демірель, яка закликала ЄС виробити політичну стратегію завершення війни в Україні та розкритикувала подальшу військову ескалацію.
«Більше зброї, більше атак, жорсткіші контрудари – це не стратегія миру… А коли порушується експорт зерна й добрив, коли торговельні судна атакують у Чорному морі, страждають люди й природа в усьому світі, особливо на Глобальному Півдні», – зазначила вона.
У відповідь інші депутати нагадували, що Росія відкидала пропозиції про припинення вогню, а її умови миру передбачають територіальні поступки України, неприйнятні для Києва.
«Якби вашу країну атакував агресор, яку частину своєї території ви були би віддали в обмін на мир?» – запитав Демірель румунський депутат Крістіан Терхеш.
Та відповіла, що продовження війни призводить до дедалі більших територіальних втрат України.
«Просто відправляти дедалі більше людей – молодих, бідних чоловіків – на смерть не є стратегією», – заявила вона.
Австрійський депутат Гельмут Брандштеттер розповів їй про загибель однорічної дитини в Україні внаслідок російського удару.
«Трамп заявив, що Росія насправді була дуже доброю до України. І водночас ми бачили кадри, на яких однорічну дитину у дитячому візочку вбив дрон «Шахед», а відразу після цього – і її матір. Це означає, що жертв буде ще більше. І тим більше ми повинні триматися разом. Лише сильна, об’єднана Європа може гарантувати нам безпеку тут, у Європі», – наголосив він.
Критика США пролунала й від нідерландської депутатки від «Зелених» Анни Строленберг.
«Ми більше не можемо дозволити собі чекати на чергову ідею Трампа, наче з карт таро, як-от дизельна угода чи його нинішня ідея скасувати санкції. Ми повинні продемонструвати лідерство».
Суперечки про Росію та Україну
Ще гострішою стала дискусія після виступу позафракційного польського євродепутата Гжегожа Брауна, відомого антиукраїнською риторикою. Він назвав українську владу «неонацистським режимом» і виступив проти її фінансування.
Німецький депутат Лукас Зіпер у відповідь нагадав про російських найманців в Африці, які використовували нацистську символіку. Браун запитав, чи схвалює Зіпер такі дії, й заявив, що сам засуджує використання свастики будь-ким, зокрема українцями.
Німецький депутат обурився натяком, що він може підтримувати нацистську символіку. Зіпер наголосив, що виріс з усвідомленням історичної відповідальності Німеччини за нацистські злочини, назвав слова Брауна особистою образою та зажадав офіційної реакції Європарламенту. Браун натомість згадав Йдеться про Волинську трагедію 1942–1944 років – масові взаємні вбивства поляків і українців. У Польщі відповідальність покладають насамперед на УПА, тоді як в Україні наголошують на злочинах обох сторін. Польський Інститут національної пам’яті оцінює кількість загиблих у 100 тисяч поляків і 5 тисяч українців, українські історики наводять інші цифри – 35–40 тисяч поляків і до 20 тисяч українців..
Суперечка виникла й між французькими депутатами Тьєррі Маріані з «Патріотів за Європу» та Наталі Луазо, яка представляє політичний табір президента Франції Емманюеля Макрона.
Маріані, який виступає проти санкцій щодо Росії та військової підтримки України, закликав до припинення вогню й міжнародної мирної конференції.
«Сьогодні Європа фінансує власну поразку – цю війну, яка вже коштувала нам сотні мільярдів… Потрібно, щоб Брюссель зосередив свої зусилля на одній меті: запропонувати вихід із кризи, припинення вогню та велику мирну конференцію», – заявив він.
Луазо нагадала йому про відвідини окупованого Криму та підтримку російської позиції щодо півострова.
«Як ви можете бодай на секунду вважати себе легітимним співрозмовником для обговорення цієї загарбницької війни Росії проти України, яку ви ніколи не засуджували?» – запитала вона.
Маріані відповів, що спілкувався із місцевими жителями, які почувалися «відкинутими Києвом», і згадав трагедію в одеському Будинку профспілок.
Румунська ультраправа депутатка Діана Шошоаке, своєю чергою, знову назвала Україну «штучним територіальним утворенням».
Попри гострі суперечки, більшість виступів депутатів були на підтримку України, а її безпеку пов'язували з безпекою самої Європи.
«Робіть протилежне тому, чого хоче Москва: подвойте підтримку України просто зараз. Це найкраща відповідь, яку ми можемо дати», – заявив нідерландський соціал-демократ Тейс Ройтен.
Фінський євродепутат, колишній генерал-майор Пекка Товері запропонував конкретні заходи.
«Відправмо морську оперативну групу для захисту морського судноплавства ЄС та України. Отримаймо компенсацію за шкоду, завдану росіянами, із заморожених російських активів. Зупинімо «тіньовий флот». Просто почнімо діяти».
Дебати певною мірою відображають напружену атмосферу в Європі: російські загрози посилюються, довіра до США слабшає, а питання підтримки України дедалі частіше стає приводом для політичних протистоянь. Особливо на тлі майбутніх виборів, зокрема президентських у Франції 2027 року, де, за останніми опитуваннями, лідирує Марін Ле Пен. Нещодавно вона пообіцяла припинити фінансову допомогу Україні в разі приходу до влади.
Форум