Після місяців зволікань і новин про надмірну вартість процес зі створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України помітно пожвавішав. Ключові «великі донори» заявили про готовність долучитися, а Коста-Ріка стала першою країною поза Європою, яка приєднується до ініціативи.
Однак, до ключової зустрічі у Кишиневі залишаються тижні, а бюджет трибуналу досі невідомий і терміни запуску залишаються розмитими.
Радіо Свобода зібрало інформацію.
«Процес рухається швидше, ніж це здавалося на початку року», – заявив 22 квітня у коментарі Радіо Свобода колишній генпрокурор, а тепер посол України в Гаазі Андрій Костін про роботу над спецтрибуналом для Росії щодо злочину агресії проти України.
А 23 квітня стало відомо, що Фінляндія стала 21 країною, яка офіційно приєдналася до угоди для запуску Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України.
«Я дякую Фінляндії за офіційне повідомлення про свій намір приєднатися до розширеної часткової угоди Спеціального трибуналу», – написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга. у соцмережі Х.
У чому проблема?
На початку року ситуація була непевна з огляду на кілька моментів дискусії – про можливу амністію для Росії та неочікувано велику вартість трибуналу, яку висунули Нідерланди і не підтримували ключові платники.
Зокрема, після новин про «мирний план для України», в якому в певний момент фігурував пункт про «амністію», зʼявилися побоювання, чи не вбʼє цей пункт (який, з рештою, викреслили) всю роботу над трибуналом, адже угода про його створення грунтується на двосторонній угоді між Україною та Радою Європи.
Тобто, якщо Україна вирішує розірвати угоду, історія з трибуналом може закінчитися. Хоча чиновники, які над цим працюють, називають цей варіант практично неможливим, як уже пояснювало Радіо Свобода.
Що ж стосується вартості роботи майбутнього трибуналу, а також утримання засуджених, то, як йдеться у матеріалі Європейської Правди, Нідерланди, де має працювати трибунал, представили бюджет, який вийшов далеко за межі очікувань 40 країн, що попередньо підтримували ідею створення такого спеціального суду на території країни, яка має чимало досвіду і готової для цього інфраструктури.
Зокрема, Гаага пропонувала збудувати принципово новий, суперзахищений ізолятор для Путіна вартістю, як кажуть джерела Європейської правди, у 70 млн євро.
Як наслідок, інші країни, в тому числі четвірка найбільших платників до бюджету Ради Європи (Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія), говорили, що не готові стільки платити.
Розчарування звучало і щодо термінів.
У той час як Україна оголошувала плани про запуск трибуналу до кінця 2026 року, спецпосланець уряду Нідерландів з питань спецтрибуналу Ар'єн Ейтерлінде повідомив, що «кістяк» трибуналу з'явиться в Гаазі лише у першій половині 2028 року – хоча У жовтні 1992 року Рада Безпеки ООН заснувала комісію з розслідування та аналізу інформації про порушення Женевських Конвенцій на території колишньої Югославії. Трохи більше ніж за рік фахівці розглянули 65 тисяч матеріалів, провели 32 дослідницькі місії. Висновок був один: ООН має негайно створити судовий орган для розслідування та покарання воєнних злочинців. У травні 1993 року був створений Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії.у 1993 році повністю запрацював за десять місяців.
У статті висувалося припущення, що усі ці затримки можуть бути повʼязані з «мирним процесом», перешкоджати якому не хотіли залучені країни.
Співрозмовник Радіо Свобода, причетний до створення трибуналу, тоді підтверджував, що «у тій статті ситуація відображена доволі коректно».
Що змінилося тепер?
Про зміну ситуації Андрій Костін оголосив 22 квітня 2026 року під час на дискусії в Європейському парламенті в Брюсселі.
Про намір приєднатися до Розширеної часткової угоди (EPA) про створення трибуналу оголосили 21 країн, серед яких і три найбільші донори – Німеччина, Франція та Велика Британія, подолавши необхідний мінімум у 16 країн.
«Дуже важливо, що так звані «великі платники», тобто головні контрибʼютори і Міжнародного кримінального суду і майбутнього трибуналу, вони вже долучились до цього процесу. Тобто цей процес пішов», – наголосив у коментарі Радіо Свобода Костін.
Станом на кінець 2025 року намір приєднатися до EPA висловлювали лише Литва та Нідерланди. І лише в 23 березня спочатку з заявою про приєднання вийшла Естонія, ще через тиждень у списку було вже 13 держав, а тепер це 19 країн-членів Ради Європи, серед яких також Австрія, Іспанія, Ісландія, Литва, Люксембург, Молдова, Норвегія, Польща, Португалія, Словенія, Хорватія, Швеція.
20-тою країною стала Коста-Ріка, перша держава за межами Європи. Вона обрала статус асоційованого учасника, який дозволяє долучитися до ініціативи без повноцінних фінансових зобов'язань. Цей механізм – важливий інструмент для залучення держав, які поділяють принципи трибуналу, але не готові або не можуть брати на себе прямі внески, пояснив Костін.
Черговою, 21-ю країною уже стала Фінляндія.
Ключовою найближчою подією стане зустріч Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі 14–15 травня. Там очікується офіційна фіналізація угоди ЕРА.
До того часу Україна сподівається побачити приєднання ще кількох країн, хоча й не усіх 37, які попередні роки працювали над формуванням правових основ для заснування трибуналу.
«Я маю надію, що це буде хоча б двадцять п'ять країн. Зараз процес іде дуже динамічно», – сказав Костін. «Чим більше країн приєднаються до ініціативи, тим легше буде залучити додаткові фінансові ресурси і забезпечити якнайшвидший запуск повноцінної роботи трибуналу»
За його словами, «додати динаміки» процесу приєднання країн вдалося завдяки тиску з боку Києва, а також низки переговорів між Радою Європи і нідерландською стороною із залученням країн, які потенційно мають бути учасниками.
«Це наслідок інтенсивних консультацій. Не всі з них ми можемо проговорювати публічно», – сказав Костін.
Скільки коштує – досі невідомо
Попри позитивну динаміку, центральна суперечність нікуди не зникла. Бюджет трибуналу досі не визначено, прогнози запуску з боку Нідерландів не просунулись у часі.
Генсек Ради Європи Ален Берсе під час дискусії на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі 22 квітня пояснив: без чіткого бюджету країни, які висловили намір приєднатися з фінансовими зобов'язаннями, не можуть завершити внутрішні процедури – парламентську ратифікацію чи урядові постанови.
«Ми не можемо самі визначити бюджет трибуналу. Держави-члени очікують на цю інформацію, щоб рухатися далі якомога швидше», – зазначив він.
Жодних можливих дат початку роботи трибуналу Берсе у відповідь на питання українських депутатів не озвучив:
«Чому я не можу назвати дату запуску? Тому що це залежить не від нас. Ми готові. Ми не сповільнюємо темп – навпаки. Але нам потрібне чітке зобов’язання держав щодо бюджету, ресурсів і фінансування, щоб ці кроки стали можливими»
Не називав термінів попри питання Радіо Свобода і Андрій Костін.
Водночас спецпосланець уряду Нідерландів Ар'єн під час дискусії у Європарламенті 22 квітня в Брюсселі пояснив, що Гаага уже надавала певний кошторис, хоч і не окреслив сум. І підтвердив, що, як і раніше, запуск першої фази роботи трибуналу Гаага планує на початок 2028 року.
«Ми вже надали огляд витрат і часових рамок пропозиції приймаючої сторони для першої фази, і ці дані були включені до планувальних документів Ради Європи. Залежно від подальшого прогресу та необхідних ратифікацій у межах Розширеної часткової угоди (ЕРА), «кістяковий трибунал» розпочне роботу в Нідерландах у першому кварталі 2028 року – або раніше, якщо це буде можливо», – сказав Ейтерлінде.
За його словами, на 30 квітня заплановано закритий воркшоп з експертами міжнародних трибуналів, де розглядатимуться питання бюджету, безпеки і процедур – включно з утриманням підсудних, роботою зі свідками та заочними процесами.
«Я не погоджуюся з твердженням, що процес у застої. Але це дуже складний процес, у якому потрібно подолати багато перешкод – практичних, безпекових, юридичних», – додав Ейтерлінде, відповідаючи на питання Радіо Свобода з проханням пояснити позицію Нідерландів.
«Оскільки мова йде про створення дуже складного, високополітичного та високозахищеного трибуналу, є багато практичних і безпекових аспектів, які мають фінансові наслідки», – сказав Ейтерлінде та підкреслив, що Нідерланди з самого початку наголошували, що робота трибуналу буде можливою, якщо фінансові витрати розподілять між іншими державами-учасницями.
Пресслужба Ради Європи у коментарі Радіо Свобода пояснила, що повний бюджет трибуналу все ще визначається, оскільки Нідерланди надали початковий кошторис лише першого етапу:
«На цьому етапі не можна оприлюднити жодних кошторисів витрат чи додаткових деталей щодо майбутнього бюджету»
За словами спецпосланця з питань Спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України Ар'єна Ейтерлінде, кінцевий бюджет опрацьовується. «Ми зараз дуже інтенсивно працюємо разом із відповідною стороною, щоб відповісти на ці питання і мати змогу надати рекомендації нашим міністрам для ухвалення рішення щодо наступної фази», – сказав Ейтерлінде.
Які ще кроки попереду?
Наразі передова група, яка з лютого 2026 року працює в Гаазі та Страсбурзі, займається суто організаційними питаннями – пошуком приміщень, вимогами безпеки, адміністративною інфраструктурою, пояснюють в Офісі президента України.
Це підготовка до так званої першої фази – skeleton tribunal, «кістяка» інституції, запуск якої Нідерланди прогнозують на початок 2028 року.
Саме під час цієї фази трибунал отримає реальні контури: будуть обрані 15 суддів до реєстру, призначений реєстратор, сформований основний персонал, затверджені процесуальні правила. Укладатимуться угоди про міжнародне співробітництво, зводитиметься адміністративна і технічна база. Але правосуддя на цьому етапі ще здійснюватися не буде – трибунал завершуватиме підготовку до повноцінного запуску.
Побачити Путіна за ґратами тут, у Гаазі, – це мрія й очікування кожної вільної людини та питання справедливості.Андрій Костін
Лише після цього настане друга фаза – повноцінне функціонування. Саме тоді розпочнуться розслідування, висунення обвинувачень, судові провадження та ухвалення вироків щодо злочину агресії. До цього моменту мають бути сформовані всі ключові органи, забезпечені постійні приміщення і механізми міжнародної співпраці.
«Думаю, що побачити Путіна за ґратами тут, у Гаазі, – це мрія й очікування кожної вільної людини та питання справедливості. Люди справді заслуговують на цей момент», – резюмував під час дискусії у Європарламенті Костін.
«Ми не знаємо, чи це буде заочно, чи за присутності обвинувачених. Але навіть заочні вироки, на мою думку, є критично важливими для справедливості для жертв і постраждалих», – додав Костін.
Тим часом у вʼязниці в Гаазі скоро можуть зʼявитись вакантні місця: у важкому стані ймовірно доживає останні дні Ратко Младич – колишній сербський генерал і засуджений воєнний злочинець, відомий під прізвиськом «Балканський м'ясник». Міжнародний трибунал для колишньої Югославії в Гаазі 2017 року засудив його до довічного увʼязнення за скоєння воєнних злочинів й причетність до геноциду.
Форум