1-2 вересня міністри закордонних справ ЄС збираються в Ірландії на традиційну неформальну зустріч Ради ЄС із закордонних справ, яка відкриває осінній політичний сезон. У брюссельських коридорах вона відома як «Гімніх» – назва на честь німецького замку, де понад 50 років тому відбулася перша така зустріч.
Неформальний характер «Гімніху» означає, що жодних рішень там не ухвалюють, але він дає змогу проводити більш ґрунтовні дискусії без великої кількості помічників і чиновників, які зазвичай супроводжують міністрів на звичайних засіданнях Ради.
Ця зустріч має визначити стратегію ЄС на Генеральній асамблеї ООН (ГА ООН) наприкінці вересня, а також на решту року. Як і в останні роки, підтримка України перебуває в центрі цієї стратегії. Якщо конкретніше – йдеться про те, як допомогти фінансувати країну, продовжувати запроваджувати санкції проти Росії та спонукати інші країни посилити підтримку Києва.
Санкції
Наразі санкції можуть виявитися найпростішим питанням для узгодження.
Після труднощів з ухваленням 21-го пакета санкцій блоку в липні та численних винятків із різних запропонованих секторальних обмежень ЄС тепер змінить тактику.
Новий план полягає в тому, щоб зосередитися на регулярному щомісячному оновленні персональних чорних списків. Потрапляння туди означає замороження активів і заборону на в’їзд до Євросоюзу. До списку, який зараз налічує понад 3 000 імен, у жовтні можуть додати ще близько 1 600, оскільки дипломатична служба ЄС – Європейська служба зовнішніх справ (ЄСЗС) – розсилає пропозиції щодо нових включень.
Очікується, що більшість цих включень до санкційних списків буде погоджено швидко, оскільки переважно йдеться не про широко відомі імена, а про чиновників і бізнесменів, пов’язаних з оборонними секторами Росії та союзних Москві країн.
Чим посилити ППО України?
Далі постає питання залучення інших країн, що не входять до ЄС, на підтримку України. Показово, що на зустрічі також присутні міністри закордонних справ Канади, Ісландії, Швейцарії, Норвегії та Великої Британії, які не є членами ЄС.
Європейська сторона закликатиме їх збільшити фінансування України та допомогти посилити українську протиповітряну оборону на тлі безперервних російських атак.
Водночас дипломати ЄС, які говорили на умовах анонімності, вважають, що зараз найкращим шансом швидко отримати ракети-перехоплювачі для Києва було б, якби активніше долучилися Японія, Південна Корея і, можливо, Саудівська Аравія.
ЄС також сподівається на допомогу своїх найближчих союзників напередодні Генасамблеї ООН у питанні ситуації в Чорному морі.
На тлі того, як Росія атакує українські судна, а Київ відповідає ударами по розташованих неподалік російських зернових експортних терміналах, країни, що розвиваються, дедалі більше непокояться через можливе стрімке зростання цін на продовольство – подібне до того, яке спостерігали 2022 року після початку повномасштабного вторгнення.
Тут Брюссель та його партнери сподіваються домогтися певної домовленості про припинення вогню – принаймні щодо перевезення зерна Чорним морем.
Фінансова підтримка України
Більшість переговорів буде зосереджена на необхідності подальшого фінансування України. Це відбувається після того, як Україна оцінила дефіцит коштів, необхідних для виплат персоналу, соціальної підтримки та закупівлі озброєнь, у 23 мільярди євро. Ця сума також включає близько 6 мільярдів євро авансових платежів за постачання, заплановані на початок 2027 року.
Наприкінці 2025 року ЄС погодив для України кредит у розмірі 90 мільярдів євро, який мав покрити значну частину потреб Києва як цього, так і наступного року, однак тепер зрозуміло, що цього буде недостатньо.
Україна запитала, чи можна було б отримати більшу частину цієї суми раніше, а не ділити її навпіл – 45 мільярдів у 2026 році і стільки ж у 2027-му. Наразі посадовці ЄС вивчають, наскільки це можливо.
Напередодні «Гімніху» чотири країни – Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція, що представляють північ, південь, схід і захід ЄС, – надіслали Єврокомісії лист із закликом знову розглянути можливість використання 210 мільярдів євро заморожених російських активів у ЄС.
У тексті листа, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться, що «немає жодних ознак того, що Росія готова припинити агресію», а також що «Україна потребує більшої фінансової підтримки як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі».
Використання російських заморожених активів
Ідея використання російських державних активів, більшість із яких зберігається в Euroclear, була головною ідеєю минулої осені, хоча зрештою її відхилили — зокрема через позицію Бельгії, де розташована Euroclear.
Позиція Брюсселя не змінилася: дипломати країни спочатку передали лист чотирьох держав ЗМІ, намагаючись таким чином мобілізувати опозицію до цієї ідеї.
То навіщо знову до неї повертатися? Цього разу Euroclear може бути більш схильною до змін, оскільки компанія зазнала значних репутаційних втрат через те, що просто продовжує утримувати ці активи на тлі російських атак на цивільне населення України.
Є також політичний аргумент: питання заморожених активів – це те, що справді має значення для Росії, адже Москва неодноразово порушувала його у контактах зі Сполученими Штатами, коли Вашингтон намагався врегулювати конфлікт. Іншими словами, у Брюсселі вважають, що це карта, яку можна розіграти, щоб повернути Росію за стіл переговорів.
Але здебільшого йдеться про переговори щодо наступного довгострокового бюджету ЄС на 2028-2034 роки, консенсусу щодо якого країни ЄС сподіваються досягти до кінця цього року. У початковій пропозиції близько 100 мільярдів євро передбачалося виділити Україні.
Але тут є три проблеми. Перша полягає в тому, що ці гроші стануть доступними лише у 2028 році. Тож якщо наступного року Києву бракуватиме коштів, знадобиться якесь тимчасове рішення для покриття дефіциту.
Друга проблема – нагальна потреба домовитися про наступний довгостроковий бюджет ЄС до наступного року, коли в кількох ключових європейських країнах, зокрема Франції, Італії та Польщі, відбудуться вибори. Вони можуть привести до влади популістські уряди, які можуть бути не надто прихильними ані до Києва, ані до збільшення видатків ЄС загалом.
І нарешті, третя проблема. Бюджет ЄС, який, імовірно, становитиме близько 1 трильйона євро, значною мірою формується з внесків держав-членів відповідно до їхнього валового національного доходу (ВНД). Оскільки кошти потрібні на безліч напрямів – європейську оборону, сільське господарство, підтримку нових технологічних інновацій, – виникає аргумент: чому б не використати інше джерело коштів, наприклад російські активи, щоб профінансувати принаймні ту частину бюджету, яка стосується України?
Форум