Чому ЄС досі не може погодити нові санкції проти Росії, які країни блокують окремі положення і як внутрішні суперечки впливають на санкційний тиск на Росію?
Багато дипломатів Європейського Союзу вважали, що після відставки колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана у травні, після 16 років при владі, погоджувати санкції проти Росії стане легше.
Його вважали найбільш прихильним до Кремля лідером у блоці, а інші європейські політики й дипломати часто нарікали, що Будапешт послаблював як внесення ключових російських діячів до санкційних списків, так і заходи, спрямовані на зменшення економічної та військової потужності Москви.
Тож очікування були високими, коли на початку червня до європейських столиць надійшла пропозиція Європейської комісії щодо 21-го пакета санкцій ЄС від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
І ранні проєкти документа, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчили, що пакет справді містив чимало амбітних заходів.
Угоди досі немає
Однак майже через шість тижнів згоди щодо всього пакета так і немає, адже його мають схвалити всі 27 держав-членів ЄС.
Встановлений самим Євросоюзом крайній термін – 15 липня, коли мало відбутися останнє заплановане на середу засідання послів ЄС перед національним святом Бельгії 21 липня, після якого більшість посадовців ЄС вирушають у відпустки на строк до місяця, – минув безрезультатно.
Ба більше, практично всі заходи були настільки скорочені або вилучені, що дипломати ЄС, із якими спілкувалося Радіо Свобода, тепер називають пакет «емменталем» – на честь відомого швейцарського сиру з великою кількістю дірок.
Однією з головних пропозицій була заборона на імпорт російської риби – передусім тріски, пікші та минтая. Однак кілька держав-членів, зокрема Німеччина, Польща й Португалія, почали вимагати винятків, оскільки російську рибу використовують у внутрішньому виробництві харчових продуктів, зокрема рибних паличок. Зрештою цей захід настільки послабили, що його повністю вилучили.
Схожа ситуація склалася і з іншою важливою пропозицією – автоматичною забороною на в’їзд до Шенгенської зони для російських колишніх учасників бойових дій в Україні.
На цьому, зокрема, наполягала Естонія, оскільки у 2025 році кількість туристичних віз, виданих громадянам Росії, зросла на 10 відсотків порівняно з попереднім роком. Переважну більшість цих віз видали Франція, Італія та Іспанія.
За оцінками, від лютого 2022 року у війні проти України взяли участь 1,5 мільйона громадян Росії.
Оскільки багато середземноморських країн не хотіли скорочувати туристичні потоки – важливе джерело доходів – напередодні ще одного, як очікується, надзвичайно успішного літнього сезону, жодного конкретного рішення не ухвалили.
Натомість сторони лише зобов’язалися домагатися змін до Візового кодексу Шенгенської зони, щоб заборонити видачу короткострокових віз військовим РФ і колишнім учасникам бойових дій, якщо вдасться досягти необхідної одностайності.
Як запровадити санкції проти нафти?
Чимало суперечок також точилося навколо граничної ціни на нафту Urals – основний російський експортний сорт нафти, що є сумішшю важкої сірчистої нафти з Волго-Уральського регіону та легшої нафти із Західного Сибіру, звідси й назва. – основну експортну суміш Росії та значне джерело доходів Кремля. Причиною стало те, що в останні місяці транспортування нафти й газу через Ормузьку протоку було зупинене або суттєво обмежене через війну на Близькому Сході.
Початкова пропозиція Європейської комісії передбачала зафіксувати граничну ціну на шість місяців на рівні 44,10 долара за барель, щоб уникнути її автоматичного підвищення до 60 доларів 15 липня, що стало б бажаним поповненням російського воєнного бюджету.
Згодом цей термін скоротили до трьох місяців, а на початку цього тижня, коли крайній термін уже небезпечно наблизився, посли ЄС погодилися продовжити дію обмеження лише на сім днів – до 23 липня.
Вони знову зустрінуться 22 липня, щоб спробувати досягти остаточної угоди. Однак усе питання переплелося з вимогою Греції надати безстроковий виняток з угоди, укладеної в жовтні 2025 року, яка передбачає заборону з 1 січня 2027 року на перевезення компаніями ЄС російського скрапленого природного газу до країн, що не входять до Євросоюзу.
Дипломати ЄС, обізнані з цим питанням, кажуть, що Афіни стверджують: якщо компаніям ЄС заборонити перевозити російський скраплений газ для клієнтів за межами блоку, цей бізнес просто перейде до судноплавних компаній і портів, які не належать до ЄС, а Росія й надалі експортуватиме це паливо. Тому Греція вважає, що краще дозволити її компаніям продовжувати такі перевезення.
Тепер Європейська комісія має оперативно оцінити наслідки й визначити, скільки Росія може виграти або втратити, якщо буде такий виняток.
Австрія також затримує схвалення пакета, вимагаючи компенсації для свого банку за те, що Відень називає експропріацією його російських активів на суму 2,5 мільярда євро (2,9 мільярда доларів).
Ця центральноєвропейська країна вже намагалася домогтися цього торік, закликаючи Брюссель конфіскувати й продати заморожені в Австрії російські активи на суму 2 мільярди євро (2,3 мільярда доларів). Більшу частину цих активів становить частка в австрійській будівельній групі Strabag, яка раніше належала компанії Rasperia, яку свого часу контролював російський олігарх Олег Дерипаска.
Австрія стверджує, що отримані кошти мають компенсувати Raiffeisen збитки, спричинені рішенням російського суду на користь Rasperia. Унаслідок цієї справи російські активи банку були арештовані.
Австрія також заявляє, що більша частина коштів піде до фонду відбудови України, а такий крок утримає Кремль від використання рішень російських судів для конфіскації активів ЄС у Росії в майбутньому.
Однак інші держави-члени вважають, що такий крок, навпаки, заохотить Москву переслідувати інші європейські компанії, які досі працюють у Росії.
Їх також обурює сама ідея допомоги Raiffeisen з боку ЄС, адже банк вирішив залишитися в Росії й продовжувати там бізнес, тоді як уряди багатьох інших європейських країн активно закликали свої компанії піти з цього ринку.
Зрештою очікується, що пакет усе ж міститиме додаткові санкції проти російських банків, а також суден, які, як вважають, входять до російського тіньового флоту, що використовується для обходу нафтових санкцій.
Активи понад 250 російських фізичних і юридичних осіб також будуть заморожені, а проти них запровадять візові заборони. Серед них – Аркадій Дворкович, колишній віцепрем’єр-міністр Росії, який нині очолює Міжнародну шахову федерацію, і міністр спорту Росії Михайло Дегтярьов.
Однак навіть цей список скоротили.
Болгарія швидко заблокувала внесення до нього трьох осіб, які були в початковій пропозиції: патріарха Кирила, глави Російської православної церкви; Вагіта Алекперова, керівника найбільшої приватної нафтової компанії Росії «Лукойл»; і російського мільярдера Іскандара Махмудова, компанії якого постачають запасні частини для метрополітену в столиці Болгарії Софії.
Форум