У новому проєкті санкцій Європейського Союзу проти Росії вже немає голови Російської православної церкви патріарха Кирила та співзасновника й колишнього президента нафтової компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова. Їх вилучили зі списку після заперечень Болгарії.
Очікувалося, що патріарх Кирило, який публічно підтримує президента Росії Володимира Путіна та повномасштабну війну проти України, увійде до нового санкційного списку ЄС.
У проєкті документа, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться, що Кирило «послідовно виправдовував і підтримував агресивну війну Росії проти України», зокрема називав її «священною».
Однак із останньої редакції документа, яку мають погодити держави-члени ЄС, патріарха вилучили. Спочатку список передбачав запровадження обмежень проти 42 осіб.
Разом із Кирилом із проєкту виключили Вагіта Алекперова – співзасновника та колишнього президента «Лукойлу», однієї з найбільших приватних нафтових компаній Росії. Алекперов залишив керівні посади у компанії у квітні 2022 року після запровадження проти нього британських санкцій.
Чому Болгарія могла заблокувати санкції
Санкційні рішення ЄС потребують підтримки всіх 27 держав-членів. Тому заперечення навіть однієї країни достатньо, щоб заблокувати внесення певної людини або компанії до санкційного списку.
Брюссель уже кілька років намагався запровадити санкції проти патріарха Кирила. Раніше це блокував угорський уряд Віктора Орбана, стверджуючи, що Євросоюз не повинен застосовувати обмеження проти релігійних діячів.
Після поразки партії Орбана на виборах головним противником санкцій проти Кирила стала Болгарія. Її прем’єр-міністр Румен Радев очолив уряд у травні 2026 року після перемоги його коаліції на квітневих парламентських виборах.
Радев публічно виступив проти поширення санкційної політики на релігійну сферу. Він також заявив, що Софія не підтримає обмежень, здатних завдати шкоди болгарській економіці.
Оперативно отримати коментар від представників Радева не вдалося.
Першою про вилучення Кирила й Алекперова з проєкту 21-го пакета санкцій повідомила «Європейська правда» з посиланням на дипломатичні джерела. Болгарська влада згодом підтвердила, що після цього готова підтримати пакет.
За словами європейських посадовців, рішення щодо Алекперова частково пояснюється значною присутністю «Лукойлу» на болгарському ринку.
Інші поступки у санкційному пакеті
У фінальному списку, як очікується, залишаться колишній віцепрем’єр Росії та нинішній президент Міжнародної шахової федерації Аркадій Дворкович, а також російський міністр спорту Михайло Дегтярьов.
Деякі інші положення 21-го пакета санкцій також пом’якшили. Зокрема, послабили запропоновані обмеження на імпорт російської риби, яку Німеччина, Польща та Португалія використовують у харчовій промисловості.
Із проєкту вилучили автоматичну заборону на в’їзд до ЄС усім колишнім російським військовим, які звертаються по візу.
Граничну ціну на російську нафту планують зафіксувати на рівні 44 доларів за барель лише на три місяці, хоча спочатку пропонували встановити цей термін на пів року.
Греція також домагається винятку, який дозволив би її компаніям продовжувати транспортувати російський скраплений природний газ до країн за межами ЄС. Австрія, своєю чергою, прагне вилучити частину обмежень, пов’язаних із банківською групою Raiffeisen.
Міністри закордонних справ держав ЄС обговорили санкційний пакет у Брюсселі 13 липня, однак на той момент остаточної згоди щодо нього не досягли. Переговори між державами-членами продовжилися.
Форум