Протягом багатьох років Європейський Союз і міжнародна спільнота зосереджувалися на поверненні українських дітей, яких вивезла Росія, використовуючи для цього дипломатичні механізми та санкції проти відповідальних. А в 2023 році Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт очільника Росії Володимира Путіна за незаконну депортацію дітей, що допомогло зберегти цю тему у центрі міжнародної уваги.
Натомість значно менше уваги досі приділяли українським цивільним, яких утримує Росія. Це звичайні громадяни України, яких незаконно позбавили волі російські військові або окупаційна влада на захоплених територіях. Серед них – люди, яких утримують без висунення обвинувачень, судять за російськими законами на окупованих територіях України або примусово вивезли до Росії.
Точну кількість таких випадків визначити складно. За оцінкою Управління верховного комісара ООН з прав людини, наразі Росія утримує щонайменше 1800 українських цивільних. Водночас українська прокуратура зафіксувала понад 15 тисяч людей, які перебувають або раніше перебували в незаконному ув'язненні після початку повномасштабного вторгнення. Громадські організації в Україні та інших країнах Європи вважають, що реальна кількість може перевищувати 20 тисяч.
13 липня міністри закордонних справ країн ЄС уперше обговорили це питання під час робочого сніданку, який спільно організували Україна та Ірландія, що нині головує в Раді ЄС. Зустріч відбулася напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ того ж дня.
За її підсумками країни ЄС домовилися створити спільну платформу за участю України, інших зацікавлених держав, зокрема Канади та Норвегії, а також профільних громадських організацій, щоб координувати подальші спільні дії.
Виправна колонія №10 в Мордовії
Водночас міністри закордонних справ ЄС також схвалили перші в історії санкції проти причетних до незаконного утримання українських цивільних. Сім із них, яким заборонять в'їзд до ЄС та заморозять активи, працюють у виправній колонії №10 в російській Мордовії. За даними Брюсселя, саме там утримують українських цивільних, яких піддають жорстокому поводженню та катуванням.
До санкційного списку також внесуть ще дев'ять високопосадовців і співробітників російської пенітенціарної системи, які працюють на окупованих територіях України.
Також 13 липня ЄС схвалив заяву, в якій рішуче засудив систематичну відмову Росії підтверджувати особу, місцеперебування та долю українців, яких утримують у полоні або вважають зниклими безвісти. У заяві наголошується, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та міжнародне право у сфері прав людини. ЄС також закликав усі держави посилити скоординований тиск на Росію, щоб вона без зволікань виконала свої міжнародні зобов'язання.
Посадовці ЄС розповіли Радіо Свобода, що російські окупаційні сили після захоплення українських територій часто проводять так звані «фільтраційні заходи». Під час них людей розпитують про їхні політичні погляди та родинні зв'язки, щоб виявити й потенційно переслідувати цивільних, які залишаються лояльними до Києва або можуть чинити опір окупаційній владі.
Найчастіше мішенню стають місцеві посадовці та громадські лідери, а також журналісти, вчителі, релігійні діячі та родичі українських військовослужбовців. Багатьох із них утримують в ізоляції від родин і незалежних спостерігачів, без доступу або з обмеженим доступом до адвокатів.
Україна опинилася перед дилемою
У Києві та Брюсселі зазначають, що Росія використовує цих цивільних як інструмент політичного тиску, а також включає їх до обмінів полоненими між Росією та Україною, хоча вони не є учасниками бойових дій.
Водночас Україна опинилася перед дилемою: з одного боку, вона прагне домогтися звільнення своїх громадян, а з іншого – вважає несправедливим обмінювати їх на російських військових, які брали участь у вторгненні.
Злочин агресії і воєнні злочини
Тим часом українські юристи та посадовці разом із колегами з кількох західних держав намагаються задокументувати якомога більше таких випадків, щоб у майбутньому використати ці матеріали в міжнародних судах, зокрема у спеціальному трибуналі щодо злочину агресії, який нині створюється.
Багато з цих дій можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини. Якщо ж вдасться довести їхній системний характер, як зазначають деякі експерти з міжнародного права, це може стати підставою для кваліфікації їх як злочинів проти людяності.
Форум