23 липня Євросоюз остаточно схвалив 21-й пакет санкцій проти Росії, дискусії довкола якого розтягнулися на тижні. Він передбачає більше фінансових і енергетичних обмежень проти держави-агресорки. А чорні списки поповнює рекордна від початку великої війни кількість нових позицій: їх запроваджують проти 48 фізичних та 170 юридичних осіб.
«Мета сьогоднішнього пакету – ще більше підірвати російську економіку та воєнну машину. Він став відповіддю на нещодавні жорстокі російські удари, навмисно спрямовані проти цивільної інфраструктури [України]», – йдеться в пресрелізі Ради ЄС.
Запроваджуються, зокрема, обмеження проти компаній російського ВПК, в тому числі пов’язаних із далекобійними дронами. Також – проти структур у третіх країнах, що допомагають Росії обходити експортні обмеження.
Цей раунд санкцій задумувався як один із найамбітніших від початку повномасштабного вторгнення. Частину заходів, однак, у пошуках компромісу пом'якшили або відклали. Але з твердим наміром повернутися до них.
Стеля цін на нафту. Скільки втратить Росія?
Найбільш помітне обмеження нового пакету – замороження стелі цін на російську нафту на рівні 44,7 долара за барель на найближчий рік. Його запровадили, щоб «російська військова машина не отримала вигоди від ринкових потрясінь», пояснила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Граничну ціну на російську нафту вважають напрочуд ефективною в скороченні доходів Росії, основним джерелом яких є експорт енергоносіїв. Це обмеження не дозволяє, зокрема, компаніям ЄС перевозити, страхувати, фінансувати чи надавати інші морські послуги для експорту російської нафти до третіх країн, якщо її продали дорожче встановленого ліміту.
Посадовець Єврокомісії, не вповноважений давати офіційні коментарі, каже, що стеля цін допомогла скоротити нафтові доходи Росії на третину з 2022 року до кінця 2025-го.
Та весь ефект поставила під загрозу війна з Іраном, що несподівано й масштабно збагатила Росію. За підрахунками Єврокомісії, лише у квітні та травні Москва додатково заробила на здорожчанні нафти 23 мільярди доларів. Це недалеко від суми, яку ЄС передбачив на оборонні спроможності України на весь 2026 рік: до 28,3 мільярда євро.
«Це загрожувало фактично нівелювати ефект усієї стратегії, яку ми вибудовували роками… Нашим першочерговим завданням у цій дуже складній ситуації було не допустити, щоб ці надприбутки звели нанівець усе, чого ми досягли за попередні місяці», – підкреслює Радіо Свобода високопосадовець на умовах анонімності.
В умовах закритої Ормузької протоки з’явилася потреба повернути ефективність стелі цін на нафту, яку автоматично переглядали двічі на рік. Її тримали на 15 відсотків нижчою за середню ціну російської нафти марки Urals. Тобто прив’язка до ринкових коливань була чіткою.
До 15 липня ЄС мав провести черговий автоматичний перегляд, який врешті відклав до сьогодні – 23 липня. Він «здійняв» би стелю ціни на російську нафту до майже 60 доларів за барель, тож відчуття невідкладності моменту в держав-членів, які тижнями не могли домовитися про нові санкції, сьогодні було присутнє.
«Можете уявити, що таким чином ми дали б Росії значно більше можливостей отримувати додаткові доходи», – зауважив чиновник Єврокомісії.
Щоб уникнути цього, Рада ЄС погодилася призупинити автоматичне коригування на 12 місяців – до липня 2027 року. У Єврокомісії порахували, чого це коштуватиме Росії: якщо ціни залишатимуться на нинішньому рівні, їй обійдеться це обмеження в 3,5 мільярда доларів. Суму вважають «досить суттєвою». Хоча вона значно відстає від заробітків, які уможливила для Москви війна в Ірані.
Під санкції ЄС також потрапляють три НПЗ у Росії, великий білоруський нафтопереробний завод, а також компанія, створена для продажу білоруських нафтопродуктів у Росії.
«Тіньовий флот»
Ціллю ЄС залишаються судна так званого «тіньового флоту» Росії, що дозволяють їй перевозити нафту в обхід стелі цін. Вперше обмеження поширять на судна, що надають послуги «тіньовому флоту»: скажімо, дозаправляють його. Це пов’язано зі спостереженням Брюсселю, що інколи йому допомагають «треті країни».
У чорному списку Євросоюзу вже було 632 танкери «тіньового флоту» – з запровадженням нового пакету ця цифра зросте до 673.
Санкції фактично відрізають судна «тіньового флоту» від портів ЄС та європейських морських і фінансових послуг, ускладнюючи їм перевезення російської нафти.
«Зараз ми, безумовно, є лідерами за кількістю підсанкційних суден «тіньового флоту», – розповів посадовець Єврокомісії.
За словами чиновника, нові правила також дозволяють державам ЄС конфісковувати вантажі суден «тіньового флоту», затриманих у межах морських операцій. Їх поява пов’язана з більш частими зупинками таких кораблів.
«Виникало питання: що робити з вантажем? Як можете уявити, він може мати значну вартість. Тепер його можна просто продати, а гроші отримає держава-член, яка здійснила затримання судна», – пояснює чиновник.
Скраплений природний газ
Предметом тривалої дискусії, що, зрештою, затримала схвалення пакету більш ніж на тиждень, стали обмеження проти перевезення російського скрапленого природного газу.
ЄС забороняє його імпорт із 2027 року й хотів також заборонити перевезення або закупівлю російського СПГ для третіх країн. Противницею цього обмеження виступила Греція, що володіє значним торговельним флотом у Євросоюзі й возить російський газ.
Афіни наполягали, що це обмеження нічого не змінить для Росії, але постраждають грецькі судновласники.
«Ми опинилися в ситуації, коли було очевидно, що судна, якими зараз володіють оператори ЄС, через фінансові механізми, пов'язані з їхньою орендою, дуже швидко перейшли би під контроль китайських операторів. Тобто ми мали б заборону, але вона не вплинула б на потоки російського СПГ», – погодилися в Єврокомісії.
Врешті держави-члени пішли на поступки Греції, частково задовольнивши її вимоги. Погоджено річний виняток із заборони на перевезення та пов'язані з ним закупівлі російського СПГ для третіх країн. Рада ЄС повернеться до цього питання через рік і одностайно вирішить, чи зберігати дію винятку.
Операторам ЄС дозволено працювати з російським СПГ лише в межах контрактів, укладених до початку повномасштабної війни Росії проти України. Обмежені й обсяги, які дозволено транспортувати: вони не можуть перевищувати перевезене операторами ЄС у 2025 році – «році, коли такі перевезення були на найнижчому рівні», пояснив чиновник Єврокомісії.
Фінанси
У Єврокомісії вважають ефективними фінансові санкції проти Росії, адже вони ускладнюють торгівлю державі-агресорці. Операції здійснюють через фінустанови. Відтак перелік тих, які підпадають під санкції, розширюють.
Рада заморожує активи та забороняє надавати кошти 94 банкам і великим фінансовим установам, а також одному впливовому представнику російського банківського сектору.
Заборона на транзакції поширюється ще на 33 російські кредитні та фінансові установи. Посадовець Єврокомісії уточнив, що вони будуть відключені від міжнародної системи фінансових повідомлень SWIFT, і «це справді болісно».
«Зараз ми зосереджуємося, зокрема, на великих регіональних банках або тих банках, які перебирають на себе операції інших установ, що вже перебувають під забороною. Ситуація постійно змінюється, тому було дуже важливо закрити ці лазівки», – пояснив співрозмовник журналістів.
Після нового раунду обмежень під санкціями ЄС опиниться приблизно половина всіх російських банків, кажуть у Єврокомісії.
За сприяння обходу санкцій Росією під обмеження ЄС втрапили й банки третіх країн: один монгольський, один киргизький і дві дочірні структури російських банків в Індії – «Сбербанку» та ВТБ.
Дедалі важливішими стають криптовалюти, розрахунок в яких стає альтернативою в умовах, коли банки не проводять транзакції. 21 пакет передбачає заборону на транзакції з 14 платформами в Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових Островах, у Киргизстані та Білорусі.
Уперше ЄС запроваджує можливість повністю забороняти криптовалютні послуги з певної третьої країни.
«Цей новий інструмент дозволить ЄС забороняти будь-які транзакції між операторами ЄС та будь-якими криптопровайдерами, яких Росія використовує для обходу санкцій», – йдеться в пресрелізі Ради ЄС.
Візові обмеження для військових РФ відклали до жовтня?
Презентуючи пропозицію до пакету в червні, очільниця Єврокомісії анонсувала заборону в’їзду до ЄС російським військовим, що воювали проти України.
Ідея зіткнулася з опором держав-членів, що традиційно приймають найбільшу кількість заявок на візи від росіян: Італії й Франції. Вони наполягали, що обмеження має бути елементом візової, а не санкційної політики.
Вказували й на складнощі індивідуальної перевірки заявників з метою з’ясування, чи були вони учасниками так званої «СВО» – термін, яким російська влада позначає війну проти України.
21-й пакет санкцій закріпив принципову згоду держав-членів на це обмеження. Але Рада ЄС окремо визначить, коли воно набуде чинності.
У Єврокомісії кажуть про необхідність пов’язати санкційний режим із чинною візовою системою Шенгену й допрацювати практичний механізм його застосування.
«Система залишиться тією самою, але для відповідних органів з'явиться додаткова підстава для заборони в'їзду до ЄС… Є ще кілька питань, які, гадаю, нам необхідно вирішити щодо практичного застосування: керівних принципів, імплементації та того, які саме докази потрібно буде надати, щоб цей механізм працював на практиці», – зазначив на умовах анонімності високопосадовець ЄС.
Чиновник висловив сподівання, що Рада Євросоюзу зможе погодити заборону на в’їзд російським учасникам війни проти України, яку задумували як частину 21-го пакету санкцій, не пізніше жовтня.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга привітав кроки до офіційної заборони в’їзду до ЄС російським військовим.
«Ті, хто воюють, уможливлюють, виправдовують або мають вигоду з російської агресії, не повинні насолоджуватися свободами, безпекою і цінностями, які вони прагнуть знищити», – наголосив український топдипломат.
Форум