Деякі регіональні українські видання сприяють інформаційній війні і поширенню пропаганди, вважають експерти Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Про конкретні приклади й результати моніторингу регіональних ЗМІ розповіли під час презентації нового онлайн-посібника для журналістів «Як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії» у Києві.
Тенденційний підбір новин
Експерти пояснили цю проблему на прикладі одеського видання «Таймер». Так, за словами координатора одеської експертної групи Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталі Стеблини, сайт «Таймер» використовує «кримінал» для просування саме проросійських меседжів.
«Якщо, приміром, стало відомо про якийсь злочин, який скоїв український військовий, десь, наприклад, у Запорізькій області, чи у Львівській області, то це обов’язково буде у них на сайті. Тобто для них це новина. І таким чином, коли ти читаєш цю окрему новину, що там на Львівщині щось сталося, вона нібито написана за стандартами, але добір новин спеціально такий, щоб створювати негативний образ українського військового: про те, що це небезпечні люди, що треба їх цуратися і так далі», – каже експерт.
У 2017 році моніторинг показав, що «Таймер» був одним із лідерів з найбільшою кількістю публікацій на військову тематику у своєму регіоні.
«Українські військові з’являлися в текстах «Таймера» виключно як фігуранти кримінальних справ, найчастіше – вбивств мирних мешканців або товаришів по службі», – мовиться у матеріалі, де Наталя Стеблина детально проаналізувала новини й контент сайту «Таймер».
За словами Наталі Стеблини, «Таймер» також має дуже тенденційний підбір міжнародних і загальноукраїнських новин.
«Ви ніколи там не дізнаєтесь про те, що в Україні сталось щось хороше, обов’язково будуть якісь курйози, які сталися з Порошенком чи з Аваковим, і так далі, буде обов’язково твердження про те, що це націоналісти, і таке інше. Те саме й міжнародні новини: ви прочитаєте, що на міжнародній арені Росію всі люблять, а Україна вже нікому не потрібна», – розповіла експерт під час презентації онлайн-посібника для журналістів у Києві.
Свідомі й несвідомі маніпуляції
Здивували експертів деякі ЗМІ Житомирщини. Фахівці Інституту демократії стверджують, що житомирські газети демонстрували незвичний як для ЗМІ центральної України показник – присутність проросійських меседжів.
«Житомир – це центр України. Це місто, де базується 95-а аеромобільна бригада, яка зазнала втрат іще в перші дні війни під Краматорськом, де багато вбитих і поранених, так само в Житомирі мешкає багато переселенців. Здається, кому, як не житомирським журналістам, розуміти, що ж відбувається в Україні», – наголосила виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко під час презентації онлайн-посібника для журналістів у вівторок у Києві.
Приклади маніпуляцій наводить у своєму матеріалі-аналізі медіа Житомирщини координаторка житомирської експертної групи Інституту демократії імені Пилипа Орлика Ірина Новожилова.
Обласна газета «Житомирщина» від початку року почала систематично розміщувати матеріали з інтернету, а також надрукувала матеріал із заголовком: «Ротшильди приберуть до рук українську ГТС». На думку Ірини Новожилової, тут є приховані проросійські меседжі, такі, як: «Якщо вас непокоять питання про причини подій на Майдані та нинішньої війни на Донбасі, одним із найбільш очевидних мотивів є геополітика США, які прагнуть відрізати Україну від Росії», «Україну поділять і продадуть по шматках на ринку з вигодою для фінансистів».
Від самого початку матеріал походить із російської інформаційної агенції «ИноСМИ.инфо», яка постійно публікує матеріали AgoraVox.
«Зі свого боку, AgoraVox – це веб-сайт громадянської журналістики, де працюють добровольці й непрофесійні редактори, як свідчить Wikipedia. Що ж до авторки – Крістель Неан, прізвище якої газета чомусь змінила на Неаній, то, як виявилось, ця представниця французької громадської журналістики є не лише палким симпатиком угруповання «ДНР», але й отримала його «громадянство», – мовиться у матеріалі Новожилової.
Як пояснили пізніше в редакції газети, запозичені до цього матеріали з сайту «ИноСМИ. инфо» були виключно розважально-пізнавального характеру, а походження сайту вони не перевіряли.
Автор матеріалу вважає, що це є прикладом несвідомої маніпуляції з причини недостатньої медіа-грамотності.
Героїзація маріонеток Кремля та легітимізація ОРДЛО
Моніторинг українських регіональних ЗМІ демонструє те, що деякі українські сайти й ЗМІ «героїзують маріонеток Кремля» і легітимізують владу угруповань «ЛНР» і «ДНР», вважає виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко.
«Це такі видання, як irtafax.com.ua – луганське видання, сайт «Донецкие новости», раніше це була газета і сайт, а зараз залишився тільки сайт, який належить Рінатові Ахметову і так само проводить відверту антиукраїнську політику. Вони героїзують маріонеток Кремля і таким чином сприяють російській пропаганді в Україні», – повідомила Світлана Єременко.
Як повідомляє Інститут Орлика, на сайті «Донецкие новости» найбільше з-поміж медіа Донеччини (а до аналізу були взяті друковані видання «Приазовский рабочий», «События», «Знамя индустрии», «Вісті Донбасу», сайти «0629.com.ua», «Восточный проект» та «Деловой Славянск») виявлено джинси – 16,2%, пропаганди – 10% та проросійських меседжів – 15,2%.
«Сайт цитує сепаратистів і надає їм слово як легітимним ньюсмейкерам. Цьому присвячуються основне – лід та сайдбар матеріалу, і лише в бекграунді згадується позиція України. Завдяки таким «стандартам» в умовах політичної нестабільності й «гібридної війни» ті, хто веде проти нас війну, отримують вплив на суспільні настрої, дестабілізуючи сприйняття й розуміння ситуації, що склалася на сході», – мовиться у матеріалі-аналізі на сайті Інституту демократії.
Дані моніторингу озвучили під час презентації онлайн-посібника «Місцева преса: посібник для ЗМІ, або як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії» у Києві. Його підготовленого експертами Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Посібник складається із п’яти розділів: місцеві ЗМІ: на сторожі демократії; професійні стандарти для місцевої преси за часів нових медіа; регіональні медіа як майданчики для реклами та піару; аудиторія локальних медіа: між очікуваннями та здобутками; місцеві медіа у відкритому комунікаційному просторі.
