Конституційність «харківських угод»: перевірити неможливо?

(архівна фотографія)

Київ – Конституційний Cуд України може перевірити, чи відповідає договір про продовження базування російського Чорноморського флоту в Україні українським законам, але тільки тоді, коли буде відповідне звернення від Президента або уряду, заявив 23 квітня у Києві голова Конституційного Суду Андрій Стрижак. Експерти ж вважають новий договір про перебування російської військової бази у Криму до 2042 року юридично вкрай неоднозначним.
Голова Конституційного Суду України відмовився давати попередню юридичну оцінку угоді, яку підписали Президенти Росії та України у Харкові 21 квітня.

Андрій Стрижак зазначив: «Я поки нічого конкретно говорити про цю угоду не можу, оскільки я її не читав. Якщо це міжнародний договір, який підлягає перевірці Конституційним Судом, за наявності відповідного звернення, а до речі, за міжнародними договорами є тільки два суб'єкти звернення – Президент і Кабінет Міністрів, але не депутати, і більше ніхто». При цьому голова КСУ зауважив: «Так, ця угода перебуває у сфері наших повноважень. Можливо, в майбутньому ми дамо їй оцінку, але для цього треба правильно звертатися до Конституційного Суду».

Якщо це міжнародний договір, який підлягає перевірці Конституційним Судом, за наявності відповідного звернення, а до речі, за міжнародними договорами є тільки два суб'єкти звернення – Президент і Кабінет Міністрів, але не депутати, і більше ніхто»

Ющенко: Ігнорування КСУ питання російського флоту свідчить про відсутність в Україні судочинства

Андрій Стрижак відкидає звинувачення, які звучали у ЗМІ, що мовляв, його судова інстанція свідомо уникає давати правову оцінку базуванню російського флоту в Україні. Він нагадав, що 9 лютого 2010 року до нього вже звертався з цього приводу тодішній Президент України Віктор Ющенко. Але Конституційний Суд відхилив звернення, бо в ньому не назвали конкретної причини, необхідності розглядати це питання, як того вимагає закон, пояснив пан Стрижак.

У відповідь на це Віктор Ющенко заявив, що в Україні немає судової системи та гаранта Конституції, і закликав український народ самостійно відстоювати свої інтереси.

«Чи ми можемо в нації знайти більшість, яка б сказала: «Така політика нас не влаштовує. Це загроза моїй родині, моїм дітям, загроза моєму існуванню»? Я хотів би сьогодні зробити все, щоб вас підвести. Хто не встав з колін – вставайте. Не ховайтеся в коноплі. Займайте активну громадянську позицію. Вона може зробити більше, ніж будь-який політичний прапор», – наголосив Ющенко.

Альтернатива: не оцінювати законність угоди, а розтлумачити Конституцію

Конституційний Суд демонструє лояльність до Президента Віктора Януковича, переконаний голова Центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко.

«Сьогодні ми почули прозорий сигнал для опозиції:«Хлопці, навіть не пробуйте оскаржувати!» Опозиція має чіткіше формулювати звернення до Конституційного Суду. Треба не намагатися оскаржувати сам договір, а вимагати тлумачення норми Конституції про заборону перебування в Україні іноземних військових баз. На це мають право не лише Президент чи уряд!», – зазначає політолог.

Однак, на думку пана Фесенка, цей шлях вимагає високої юридичної майстерності, оскільки, за його оцінкою, дві третини суддів Конституційного Суду є лояльними до чинної влади.

Подовження базування Чорноморського флоту в Україні потребує обов’язкової правової оцінки. Адже воно є суперечливим, навіть якщо виходити лише з норм Конституції, зауважив у розмові з Радіо Свобода колишній голова Конституційного Суду України Іван Тимченко.

«Не можу дати однозначної відповіді. Є стаття 17 Конституції, яка забороняє існування іноземних військових баз, – каже він. – Але виходячи з перехідних положень – це питання проблемне. Діючі бази можуть оформлюватися укладенням договорів. Чи укладенням договору до 2017 року вичерпана дія перехідних положень, чи вони можуть бути продовжені з укладенням нового договору?».

Іван Тимченко припускає, що чинна влада не ініціюватиме правової оцінки угоди про базування російського флоту. Проте він наголошує, що за українським законодавством це має право зробити будь-який наступний Президент – адже з подання глави держави Конституційний Суд може оцінювати й ті міжнародні договори, які набули чинності раніше.