Нам пообіцяли приємні реформи

У зверненні глави держави до народу потішила обіцянка масштабних реформ. Особливо у тому контексті, що влада тепер єдина і відповідальність за реформи Президент бере на себе. Тобто, в амплуа «я хотів, але мені не дали» Віктор Янукович пообіцяв не виступати.

Якщо Янукович зробить бодай половину з того, що він пообіцяв, то матиме дуже великі шанси переобратися на посаду вдруге без усіляких там адмінресурсів.

Проте обіцяні Януковичем реформи дещо незвичні. Судячи зі слів Президента, вони будуть надто вже лагідними: одразу (а не в перспективі) позитивно відіб’ються на добробуті; всі, як то кажуть, хороші люди будуть цими реформами задоволені і довкола них об’єднаються…

Історичний досвід свідчить про інше. Найчастіше реформи нагадують ремонт – спочатку багато незручностей, але потім краще жити. В деяких надто складних випадках реформи нагадують хірургічну операцію.

Тому у промові про масштабні реформи цілком логічними були би слова на кшталт: тримайтеся, співвітчизники – буде складно і важко, але ми прорвемося. Віктор Янукович про труднощі натомість майже не говорив. І це насторожує. Бо таких приємних реформ, які обіцяє Віктор Янукович, здається, не буває.

Хоча, пригадується, як під час першого призначення на посаду прем’єр-міністра Росії Віктор Чорномирдін обіцяв щось дуже схоже: мовляв, реформи будуть, але ж не за рахунок людей… Проте все скінчилося тим, що президент Борис Єльцин, йдучи у відставку, попросив у співгромадян пробачення.