Варшава – У Польщі триває відзначення 30-річчя створення профспілки «Солідарність». Цей масовий профспілковий рух спричинив у Польщі падіння комуністичного режиму. Нині деякі колишні лідери «Солідарності» стоять біля керма польської держави. Лейтмотивом цьогорічних ювілейних урочистостей стали нарікання на те, що колишні побратими з «Солідарності» сьогодні розсварені, а це ослаблює авторитет відомої у світі організації.
Четвертий день у Польщі тривають заходи, присвячені укладенню так званих серпневих договорів між робітничими страйковими комітетами та комуністичною владою. У серпні 1980-го польські робітники висунули двадцять одну вимогу, головною з яких було визнання владою незалежної профспілки «Солідарність». Цікаво, що у 2003-му дерев’яні таблиці з нанесеною на них 21 вимогою польських страйкарів потрапили у список культурної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Центральні заходи ювілейних урочистостей відбулися в колисці «Солідарності» – у таких портових містах як Ґданськ, Щецін та Ґдиня. Головний організатор ювілейних заходів – профспілка-ювілянтка.
Профспілчани констатували, що з політичних, економічних та соціальних вимог, які «Солідарність» висувала в 1980-му, сьогодні повністю виконані тільки політичні. Януш Снядек, голова «Солідарності», наголошував на тому, що й тепер людина праці часто беззахисна. Промовистим прикладом польських економічних та соціальних проблем, як зауважив Снядек, є доля кораблебудівних заводів, котрі збанкрутували. Парадоксально, що саме на цих заводах свого часу народжувалася «Солідарність».
«Історія не повинна належати одній партії»
У ювілейному з’їзді «Солідарності» в Ґдині взяли участь керівники польської держави. Не прибув на з’їзд легендарний лідер «Солідарності», перший президент демократичної Польщі Лех Валенса. Свою неучасть в урочистості він пояснює надмірною заполітизованістю сучасної профспілки. Лех Вваленса не погоджується з лінією керівництва «Солідарності», яке підтримує одну політичну силу – партію «Право і справедливість», керовану Ярославом Качинським.
«Потрібно згорнути прапори «Солідарності». «Солідарність» потрібна Польщі не як профспілка, а як суспільний рух. «Солідарність» потрібна Європі і навіть світові, а теперішня профспілка, яка називається «Солідарністю», перешкоджає у багатьох справах», – заявив Валенса.
Політичні симпатії членів сучасної «Солідарності» були дуже відчутними під час ювілейного з’їзду профспілки. Учасники з’їзду неодноразово вітали оплесками Ярослава Качинського, натомість освистали прем’єр-міністра Дональда Туска.
Скандальний перебіг свята спричинив у Польщі бурхливі дискусії. Десятеро екс-лідерів «Солідарності» звернулися з відкритим листом до президента, уряду та парламенту. Підписанти просять, щоб надалі за урочистості, пов’язані з річницями «Солідарності», відповідала держава. Мовляв, історія «Солідарності» не повинна належати тільки якійсь одній політичній силі. Відкритого листа озвучив Боґдан Борусевич. «Ми закликаємо державу взяти на себе відповідальність за відзначення Серпня – символу польської демократії та громадянського суспільства. Вже 20 років річниці використовуються для вбивання традиції й пам’яті про ті часи», – мовиться у цьому листі.
Коментуючи перебіг ювілейних урочистостей, польські спостерігачі зазначають, що політичні чвари завдають великої шкоди героїчній легенді «Солідарності». Мовляв, зайняті з’ясуванням стосунків, польські політики не дбають про те, щоб популяризувати у світі роль «Солідарності» в поваленні комунізму. Цікаво, що саме на глобальних заслугах «Солідарності» акцентував у вітальному листі президент США Барак Обама. Його листа на ювілейному з’їзді виголосив посол США у Польщі Лі Фейнштейн.
«Цей рух спричинив мирні, демократичні зміни не тільки у Польщі. Він став джерелом натхнення для народів Східної Європи й цілого світу», – сказано у листі президента Сполучених Штатів. Барак Обама також зауважив, що й сьогодні «Солідарність» є прикладом для народів, які виборюють свободу, зокрема для кубинців.
Центральні заходи ювілейних урочистостей відбулися в колисці «Солідарності» – у таких портових містах як Ґданськ, Щецін та Ґдиня. Головний організатор ювілейних заходів – профспілка-ювілянтка.
Профспілчани констатували, що з політичних, економічних та соціальних вимог, які «Солідарність» висувала в 1980-му, сьогодні повністю виконані тільки політичні. Януш Снядек, голова «Солідарності», наголошував на тому, що й тепер людина праці часто беззахисна. Промовистим прикладом польських економічних та соціальних проблем, як зауважив Снядек, є доля кораблебудівних заводів, котрі збанкрутували. Парадоксально, що саме на цих заводах свого часу народжувалася «Солідарність».
«Історія не повинна належати одній партії»
У ювілейному з’їзді «Солідарності» в Ґдині взяли участь керівники польської держави. Не прибув на з’їзд легендарний лідер «Солідарності», перший президент демократичної Польщі Лех Валенса. Свою неучасть в урочистості він пояснює надмірною заполітизованістю сучасної профспілки. Лех Вваленса не погоджується з лінією керівництва «Солідарності», яке підтримує одну політичну силу – партію «Право і справедливість», керовану Ярославом Качинським.
«Потрібно згорнути прапори «Солідарності». «Солідарність» потрібна Польщі не як профспілка, а як суспільний рух. «Солідарність» потрібна Європі і навіть світові, а теперішня профспілка, яка називається «Солідарністю», перешкоджає у багатьох справах», – заявив Валенса.
Політичні симпатії членів сучасної «Солідарності» були дуже відчутними під час ювілейного з’їзду профспілки. Учасники з’їзду неодноразово вітали оплесками Ярослава Качинського, натомість освистали прем’єр-міністра Дональда Туска.
Скандальний перебіг свята спричинив у Польщі бурхливі дискусії. Десятеро екс-лідерів «Солідарності» звернулися з відкритим листом до президента, уряду та парламенту. Підписанти просять, щоб надалі за урочистості, пов’язані з річницями «Солідарності», відповідала держава. Мовляв, історія «Солідарності» не повинна належати тільки якійсь одній політичній силі. Відкритого листа озвучив Боґдан Борусевич. «Ми закликаємо державу взяти на себе відповідальність за відзначення Серпня – символу польської демократії та громадянського суспільства. Вже 20 років річниці використовуються для вбивання традиції й пам’яті про ті часи», – мовиться у цьому листі.
Коментуючи перебіг ювілейних урочистостей, польські спостерігачі зазначають, що політичні чвари завдають великої шкоди героїчній легенді «Солідарності». Мовляв, зайняті з’ясуванням стосунків, польські політики не дбають про те, щоб популяризувати у світі роль «Солідарності» в поваленні комунізму. Цікаво, що саме на глобальних заслугах «Солідарності» акцентував у вітальному листі президент США Барак Обама. Його листа на ювілейному з’їзді виголосив посол США у Польщі Лі Фейнштейн.
«Цей рух спричинив мирні, демократичні зміни не тільки у Польщі. Він став джерелом натхнення для народів Східної Європи й цілого світу», – сказано у листі президента Сполучених Штатів. Барак Обама також зауважив, що й сьогодні «Солідарність» є прикладом для народів, які виборюють свободу, зокрема для кубинців.