«Можливість членства України в ЄС – це стимул для політичного згуртування і виправдання болісних реформ» – Грищенко

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко

Брюссель – Низка країн Євросоюзу все ще доволі стримана щодо перспектив приєднання України до співдружності. У понеділок у Брюсселі український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко на зустрічах із європейськими колегами зауважив, що його держава й далі наполягатиме на тому, щоб вписати до Угоди про асоціацію, переговори щодо якої підходять до завершення, положення про можливий майбутній вступ України до Євросоюзу. На його думку, саме це стане потужним стимулом для втілення болісних і непопулярних реформ, націлених на інтеграцію українців до Євросоюзу.
Голова зовнішньополітичного відомства України Костянтин Грищенко сьогодні викликав чимало симпатій європейських колег своїми образними порівняннями та наочними прикладами, беручи участь у тематичній конференції щодо саміту зі «Східного партнерства», який має відбутися на початку осені у Варшаві. Він відверто зазначав, що «Східне партнерство» для України не стоїть серед головних зовнішньополітичних стратегій, хоча й погоджувався із думкою польського колеги-міністра Радека Сікорського, що це може стати однією з доріжок до глибшої євроінтеграції.

Проте у питанні про офіційне визначення можливості для України колись стати частиною об’єднаної Європи український міністр залишається непохитним і наводить приклади.

«Це був би сигнал не для уряду, а для всього суспільства, яке потребує об’єднання навколо просування складних реформ, – каже Костянтин Грищенко. – Ми бачили такий приклад у Польщі: коли цей сигнал надходить від ЄС, стає набагато простіше консолідувати різні політичні сили. Якщо сьогодні брати до прикладу Україну, то там уже є широке згуртування різних конкурентних політичних сил навколо ідеї європейського майбутнього України».

Зустріч з країнами-друзями України

Цей день для представника України був доволі насиченим, бо переговори велися і в євроустановах, і в НАТО.

Насамперед, Грищенко зустрівся з чільними європейськими дипломатами з «Групи друзів України у Євросоюзі», організованої Польщею, Швецією та Литвою. Йшлося і про загальні відносини між Україною та співдружністю, і про деякі невирішені технічні моменти у підготовці до підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, і про внутрішньополітичні проблеми, зокрема, про повагу чинної влади до політичної опозиції.

Європейські партнери кажуть, що невирішені питання стосовно зони вільної торгівлі потребують компромісних рішень.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський

Водночас представник польського головування у ЄС Радек Сікорський погоджується, що слід якось компенсувати втрати, які матиме українська економіка у перехідний період.

«Якщо Україна підпише та ратифікує угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, то вона відповідатиме половині (європейських) критеріїв, що включатиме деякі збитки для неї, – каже Сікорський. – Скасування імпортних та експортних мит на такі важливі речі, як автомобілі, матиме негативний вплив на український бюджет. Тож нам слід винайти способи допомоги Україні у перехідний період».

Вочевидь, однією із форм підтримки могла б стати фінансова допомога у рамках «Східного партнерства», адже у цьому випадку популярний нині принцип «більше – за більше» пасував би якнайкраще.

Невдача з Україною була б провалом всього «Східного партнерства»

Зрештою, для всіх країн-учасниць «Східного партнерства» на варшавському саміті буде важливо побачити реальні досягнення у програмі відносин Європейського Союзу та України, бо саме вона є, так би мовити, флагманом цієї ініціативи.

Комісар із розширення ЄС і «Європейської політики сусідства» Штефан Філе у цьому сенсі наголошує на необхідності швидкого просування вперед у двосторонніх стосунках, особливо напередодні саміту у Варшаві, а також до двостороннього саміту Україна – Євросоюз, що очікується наприкінці року.
Комісар із розширення ЄС Штефан Філе

«Саміт у Варшаві буде насамперед про Україну, про те, як далеко ми можемо просунутися (у наших стосунках), а також щодо того, наскільки ми спроможні домогтися підписання угоди про асоціацію та про її частину – зону вільної торгівлі – до грудневого саміту Україна – ЄС», – каже Штефан Філе.

Єврокомісар додає, що Євросоюз має намір інтегрувати зі східними сусідами не лише транспортну інфраструктуру, стратегію щодо якої було оприлюднено нещодавно. «За транспортом підуть енергетика, потім правова система і так далі», – зауважив представник Європейської комісії на спільній конференції, організованій брюссельським Центром європейської політики.