Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 18:54

Щоб вступити у Митний союз, Україні потрібно буде провести переговори з 152 країнами світу – речник СОТ


Прага – Україна може вступити до будь-якого торговельного об’єднання за своїм вибором, але при цьому вона має дотримуватися взятих на себе зобов’язань або провести переговори про їхню зміну зі 152 країнами-членами Світової організації торгівлі, роз’яснює позицію СОТ речник організації Кіт Роквелл. Що з точки зору організації міг би означати можливий вступ України до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану?

– У світі існують сотні багатосторонніх та двосторонніх регіональних торговельних угод, про які сторони повідомляють Світову організацію торгівлі. Переговори тривають і про створення нових організацій, чиї члени домовляються про пільгові умови торгівлі. Стаття 24 GATT, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, на якій базується СОТ, дозволяє подібні угоди. Митні союзи за визначенням створюються для того, щоб їхні члени мали певні пільги у торгівлі між собою, але тоді це може вплинути на інтереси інших торгових партнерів. Наприклад, країни, які вступили в Європейський Союз і змінили свої тарифи у відповідності до європейських, мали провести переговори зі своїми партнерами і знайти з ними компромісне рішення.

– Супротивники вступу України до Митного союзу попереджають, що при вступі в нього Україна вступить до організації, яка має вищий рівень тарифного захисту, ніж той, про який домовлялася Україна при вступі до СОТ.

– Світова організація торгівлі – це свого роду контракт. При вступі до СОТ уряди підписують контракт зі своїми торговельними партнерами. Зараз СОТ нараховує 153 члени, тож Україна має 152 торговельні партнери. Вступаючи до СОТ, Україна домовилася з цими 152 країнами, що її граничний тариф на сільськогосподарську продукцію буде 11%, а на промислову продукцію – 5%. Якщо ви в односторонньому порядку хочете збільшити свої тарифи, то ви можете попросити дозволу у зв’язку з якимись тимчасовими обставинами, скажімо, різким зростанням імпорту. Є й інші обставини, за яких ви можете тимчасово підняти тарифи. Але якщо ви хочете підняти тарифи на постійній основі, то потрібно буде передомовитися про це з своїми торговельними партнерами.

– Тобто, Україні потрібно буде знову сісти за стіл переговорів зі 152 країнами?


– Так.

– Деякі російські політики, які запрошують Україну вступити до Митного союзу, пропонують їй вийти з СОТ і потім вступити в нього разом з Росією в рамках Митного союзу. Які є правила СОТ з цього приводу?

– Такого ще не було, щоб країна покинула СОТ. Для вступу в СОТ потрібен процес переговорів. І він забирає досить багато часу. Росія вступає в СОТ уже протягом 17 років, якщо я не помиляюсь. Нині вона максимально наблизилася до вступу, залишилося вирішити тільки деякі технічні питання. Тож цей факт також потрібно враховувати при ухваленні рішень, бо російські тарифи зміняться після її вступу до СОТ.

– Як би Ви порівняли позитивні й негативні аспекти членства для України в СОТ і в перспективі у Зоні вільної торгівлі з ЄС, про яку зараз говорять як про реальну перспективу, з членством у Митному союзі з Росією, Казахстаном та Білоруссю?

– Членство в СОТ є глобальним зобов’язанням. І це організація, яка задає певні правила і механізми, вона надає можливість у прозорий і передбачуваний спосіб вирішувати торговельні суперечки. Цих можливостей не мають країни, які не є членами організації.

Наприклад, на початку 2000 років Сполучені Штати підняли тарифи на імпорт сталі. Зупинився практично імпорт сталі з усіх країн, крім Канади і Мексики, які є членами північноамериканської зони вільної торгівлі. Тоді орган СОТ, який займається вирішенням торговельних суперечок, виніс рішення, що це було «поспішне рішення» з боку США. Тож Америка мала відкрити свій ринок знову для всіх країн, які були членами СОТ, але для країн, які не були членами організації, таких як Росія, він так і залишився закритим.

Це лише один приклад, як правила, про які країни домовляються при вступі, залишаються чинними, незалежно від впливу країни в світі. Для України, яка експортує сталь, зерно і багато інших сільськогосподарських продуктів, це є важлива запорука стабільності експорту.
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG