У Чехії відбувається другий тур голосування на перших прямих виборах президента країни. До другого туру дісталося два кандидати: колишній прем’єр-міністр країни і лідер лівоцентристської партії Мілош Земан та міністр закордонних справ, дисидент і близький соратник першого чеського президента Вацлава Гавела Карел Шварценберґ.
Колишній прем’єр, економіст за освітою Мілош Земан вийшов у лідери першого туру голосування на перших в історії Чехії прямих виборах президента, що відбувалися два тижні тому. Тоді, попри прогнози соціологів і, здається, неочікувано навіть для нього самого, друге місце посів міністр закордонних справ Чехії, лідер невеликої правоцентристської партії Карел Шварценберґ. Обидва набрали майже по чверті голосів і розрив склав менше відсотка.
Посада президента у Чехії не має значних повноважень. Крім того, що президент представляє країну за кордоном, він ще призначає голову Центрального банку та суддів Верховного суду. Але після того, як було змінено закон і президента стали обирати не у парламенті, а на прямому голосуванні, виборці активно включилися у кампанію, вбачаючи у своєму виборі сигнал того, куди піде країна після двох президентських термінів нинішнього голови держави, прагматика і євроскептика Вацлава Клауса і його попередника, шанованого першого президента Чехії, колишнього дисидента і письменника Вацлава Гавела.
Земан проти Шварценберґа
Мілош Земан – 68-літній колишній прем’єр-міністр, голова пролівої Партії прав громадян-«земанівців», економіст за освітою, соціаліст за поглядами, будує кампанію на своїй близькості до простого народу. Обігрується все, від прізвища кандидата, що означає дрібного землевласника, до його звички пропустити пару чарочок у будь-яку пору дня.
У зовнішній політиці від Земана, якому закидають надто приязні стосунки з великим бізнесом, очікують ближчих стосунків з Росією та меншої гостинності до українських політичних біженців, яких радо приймав упродовж останніх років Карел Шварценберґ як міністр закордонних справ.
Майже рік тому Карел Шварценберґ в інтерв’ю Чеському радіо висловив сподівання, що позитивне рішення в справі Олександра Тимошенка не завдасть нової шкоди відносинам з Україною.
«Деякі режими так реагують. Як відомо, Україна в одному випадку, коли було ухвалене рішення з нашої згоди і відома надати притулок, потім якийсь час протестувала, то правда», – пояснив він.
Нащадок старої аристократичної родини, голова правоцентристської партії «ТОП-09» 75-літній Карел Шварценберґ, повне ім’я якого звучить як Карел Йоган Непомук Фрідріх Антоніус Вратіслав Мена князь цу Шварценберґ, і досі володіє значними маєтками у Центральній Європі, переважно в Австрії та Чехії.
Після комуністичного заколоту 1948 року маєтки конфіскували, а родину видворили. Перебуваючи у вигнанні, Шварценберґ не переставав цікавитися справами вдома, надавав притулок і допомогу чеським дисидентам, а повернувшись до рідної країни після Оксамитової революції, став близьким соратником покійного нині президента Вацлава Гавела. Проти кандидата грає його нечітка чеська вимова і звичка засинати під час політичних зібрань.
Який би кандидат не прийшов на Празький Град, резиденцію президента, оглядачі очікують, що він покращить стосунки з Європейським Союзом, непримиренним критиком якого є нинішній президент Клаус. А от якими будуть нюанси цієї політики, в тому числі і стосовно України, залежатиме від поглядів та особистості нового господаря президентського палацу.
Колишній прем’єр, економіст за освітою Мілош Земан вийшов у лідери першого туру голосування на перших в історії Чехії прямих виборах президента, що відбувалися два тижні тому. Тоді, попри прогнози соціологів і, здається, неочікувано навіть для нього самого, друге місце посів міністр закордонних справ Чехії, лідер невеликої правоцентристської партії Карел Шварценберґ. Обидва набрали майже по чверті голосів і розрив склав менше відсотка.
Посада президента у Чехії не має значних повноважень. Крім того, що президент представляє країну за кордоном, він ще призначає голову Центрального банку та суддів Верховного суду. Але після того, як було змінено закон і президента стали обирати не у парламенті, а на прямому голосуванні, виборці активно включилися у кампанію, вбачаючи у своєму виборі сигнал того, куди піде країна після двох президентських термінів нинішнього голови держави, прагматика і євроскептика Вацлава Клауса і його попередника, шанованого першого президента Чехії, колишнього дисидента і письменника Вацлава Гавела.
Земан проти Шварценберґа
Мілош Земан – 68-літній колишній прем’єр-міністр, голова пролівої Партії прав громадян-«земанівців», економіст за освітою, соціаліст за поглядами, будує кампанію на своїй близькості до простого народу. Обігрується все, від прізвища кандидата, що означає дрібного землевласника, до його звички пропустити пару чарочок у будь-яку пору дня.
У зовнішній політиці від Земана, якому закидають надто приязні стосунки з великим бізнесом, очікують ближчих стосунків з Росією та меншої гостинності до українських політичних біженців, яких радо приймав упродовж останніх років Карел Шварценберґ як міністр закордонних справ.
Майже рік тому Карел Шварценберґ в інтерв’ю Чеському радіо висловив сподівання, що позитивне рішення в справі Олександра Тимошенка не завдасть нової шкоди відносинам з Україною.
Деякі режими так реагують. Як відомо, Україна в одному випадку, коли було ухвалене рішення з нашої згоди і відома надати притулок, потім якийсь час протестувала, то правдаКарел Шварценберґ
Нащадок старої аристократичної родини, голова правоцентристської партії «ТОП-09» 75-літній Карел Шварценберґ, повне ім’я якого звучить як Карел Йоган Непомук Фрідріх Антоніус Вратіслав Мена князь цу Шварценберґ, і досі володіє значними маєтками у Центральній Європі, переважно в Австрії та Чехії.
Після комуністичного заколоту 1948 року маєтки конфіскували, а родину видворили. Перебуваючи у вигнанні, Шварценберґ не переставав цікавитися справами вдома, надавав притулок і допомогу чеським дисидентам, а повернувшись до рідної країни після Оксамитової революції, став близьким соратником покійного нині президента Вацлава Гавела. Проти кандидата грає його нечітка чеська вимова і звичка засинати під час політичних зібрань.
Який би кандидат не прийшов на Празький Град, резиденцію президента, оглядачі очікують, що він покращить стосунки з Європейським Союзом, непримиренним критиком якого є нинішній президент Клаус. А от якими будуть нюанси цієї політики, в тому числі і стосовно України, залежатиме від поглядів та особистості нового господаря президентського палацу.