Майбутній бюджет: «повторення пройденого» чи основа для реформ?

Київ – Підвищення соціальних стандартів, бюджетний дефіцит, дещо менший за звичайний, невелика інфляція, порівняно з цьогорічною та певне зростання економіки – такі основні показники закладені у проект бюджету на наступний рік, який оприлюднило Міністерство фінансів. Тим часом в уряді ще не виписали подробиць наповнення державної скарбниці та розподілу видатків, а також участі в цьому Нацбанку. Це, а також додаткові повноваження щодо нових запозичень, які передбачає законопроект, вже викликали критику частини експертів. Утім дехто з аналітиків побачив у документі позитивні зміни, які є основою для майбутніх реформ. Від збалансованості та швидкості ухвалення бюджету великою мірою залежить продовження ефективної співпраці України з Міжнародним валютним фондом, визнають представники МВФ.

Проект державного бюджету на 2016 рік, який виклав Мінфін на своєму сайті, не є остаточним: це загальні показники бюджету та правила виконання фінансових операцій – без детальних статей видатків і доходів. У документі немає й додатків до бюджету, де має йтися, яка галузь скільки отримає з державної скарбниці, та скільки коштів планують зібрати з кожного податку та збору, з’ясувало Радіо Свобода. Немає у документі й одного з найважливіших показників – річних видатків на національну безпеку та оборону. Вказано тільки, що уряд має право продовжувати фінансувати забезпечення армії, харчування бійців за чинними контрактами, до укладення нових.

Річні доходи майбутнього бюджету – 598 мільярдів гривень, видатки – 674 мільярди, а граничний дефіцит дозволений в межах 84 мільярдів гривень. Це близько до максимальної межі в 3,7% ВВП, саме на такому обмеженні дефіциту бюджету наполягає МВФ.

Водночас дефіцит бюджету «Нафтогазу України» традиційно є більшим за дефіцит держбюджету, і його компенсують різними способами, за рахунок позик і додаткових виплат з державного бюджету.

Бюджет розрахований, виходячи з середньорічного курсу 24,1 гривень за долар, стверджує міністр фінансів Наталія Яресько. Але в проекті бюджету розрахунковий курс ще не вказаний. Водночас у законопроекті йдеться про інфляцію в межах 12% впродовж 2016 року. Основні соціальні стандарти в Україні у наступному році збільшаться теж на 12%.

Прожитковий мінімум з 1 січня становитиме 1330 гривень, з 1 травня – 1399, а з 1 грудня – 1496 гривень. Так само поетапно зростатиме мінімальна зарплата, яка у грудні наступного року сягне 1550 гривень.

Зі свого боку, міністр соціальної політики Павло Розенко каже про те, що закріплений у законі прожитковий мінімум, є суттєво заниженим. На його думку, доросла людина в Україні може прожити не менш ніж на 2200-2500 гривень на місяць.

Мінфін прописав у бюджеті економічну стабільність, але забув про реформи і пріоритети розвитку – Лановий

Сума державного боргу, прописана в законопроекті – це в перерахунку на долари приблизно 60 мільярдів, тоді як реальний державний та гарантований державою борг України – після реструктуризації та коливань курсу гривні перевищує 63 мільярди доларів, свідчить урядова статистика. Україна має намір повертати і зменшувати державні борги й наступного року, запевняє український прем’єр Арсеній Яценюк. Отже державі десь треба буде виділити з бюджету цю різницю, визнають експерти.

Цей бюджет не викличе негативних змін в економіці за умови, що ситуація буде відносно стабільною: невелика інфляція, певне зростання ВВП, відсутність стрімкої девальвації гривні, припускає президент Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки Володимир Лановий. З іншого боку, з проекту бюджету він не бачить, які напрямки та галузі економіки для України є пріоритетними, та які реформи мають відбутися.

«Не розписана видаткова частина бюджету. Є лише норми, які дають юридичні підстави владі робити ті чи інші дії з державними фінансами. Проект бюджету свідчить, що Україна зупиняється в якомусь «застійному» болоті й ніяких зусиль щодо зміни напрямків руху не відбувається. Таке враження, що тримаємо бюджет, як у 2015-му, ніби всіх задовольняє стан, який є, – зауважує Лановий. – У документі є цифри підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, але повною мірою це підвищення відбудеться у грудні 2016 року. Але в бюджеті не йдеться ні про підтримку малого і середнього бізнесу, ні про стабілізацію фінансового сектору».

Натомість у проекті державного бюджету з’явилася норма, яка дає уряду право випускати додаткові боргові папери з власної ініціативи. Це є фактором ризику за умови нинішнього складу уряду, вважає Володимир Лановий. Ще одним негативом він називає закріплення у фінансовому документі падіння курсу гривні, яке відбулося цієї осені.

Між тим, стаття 6 законопроекту про бюджет передбачає надання державних гарантій на інвестиції у високотехнологічні галузі та на інновації. А в десятій статті до джерел наповнення бюджету додаються податки від казино та грального бізнесу, легалізувати який мають намір у Міністерстві фінансів.

Зменшення дефіциту, інфляції та зростання ВВП – це радше оптимістичні сподівання, а не очікуваний результат реформ, закладений у бюджет, говорить частина експертів. Решта, зокрема, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко вважає, що прогнозні показники бюджету щодо невеликої інфляції та економічного зростання Україна наступного року може і виконати, і перевищити.

Якщо бюджет ухвалять вчасно (до кінця року) і в нього закладуть передумови до подальших реформ, то МВФ схвалить наступний транш для України, який планували надати восени, але відтермінували. Представник МВФ в Україні Жером Ваше днями підтвердив, що фонд розгляне можливість нового траншу лише після ухвалення бюджету на наступний рік.

Утім, голова Верховної Ради Володимир Гройсман упевнений, що бюджет проголосують у парламенті до 26 грудня, а міністр фінансів Наталія Яресько наголошує, що в комплексі з податковою реформою законопроект про бюджет від її міністерства «є найкращою базою для зростання української економіки», і що він відповідає вимогам МВФ.

«Реанімаційний пакет реформ»: бюджет є реформаторським завдяки скороченню неефективних видатків і зменшенню податкового тиску

У комплексі з урядовою податковою реформою цей бюджет означає скорочення податкового тиску на бізнес та громадян, і як результат – зменшення, а то й припинення фінансування тих статей бюджету, які служили елементом корупційних схем, пояснює Радіо Свобода експерт фінансової та податкової групи «Реанімаційного пакету реформ» Павло Кухта.

«Наразі уряд не оприлюднив додатків до бюджету, бо триває їхнє обговорення в Кабміні. Але з заяв урядовців бачимо, що в бюджеті закріплять зниження податків та єдиного соціального внеску. Через це зростає дефіцит Пенсійного фонду, і його треба буде компенсувати з державного бюджету. Це, найімовірніше, компенсують за рахунок скорочення інших видатків бюджету – які були неефективними та містили корупційну складову. В такому випадку майбутній бюджет є реформаторським», – визнає фінансовий аналітик.

Схема фінансових надходжень та витрат з державного бюджету ( з сайту Міністерства фінансів України)

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Павло Кухта додає, що озвучений у Мінфіні курс в 24,1 гривень за долар, на основі якого розраховували бюджет наступного року, близький до реального. В умовах плаваючого курсу гривня може зміцнитися після певного падіння останніх тижнів, і це не викличе бюджетних дисбалансів, каже Павло Кухта. І додає: проект бюджету складений «чітко в рамках програми МВФ» – і він страхує Україну від частини ризиків, зокрема – і від зменшення видаткової частини бюджету через зниження податкового тиску.

Водночас Олег Устенко наголошує, що цей дисбаланс може тривати від 6 до 12 місяців, після чого надходження до бюджету зростатимуть завдяки зростанню економіки, яке, зокрема, стане наслідком зменшення ставок податків та зборів.

Інші ризики, про які говорять експерти – це рефінансування банків на суму 66 мільярдів гривень, якого потребують 18 з 36 найбільших фінансових установ за результатами стрес-тесту, про що свідчать дані НБУ. Ще 60 банків, за повідомленнями Нацбанку, виявилися неплатоспроможними, і для виплати коштів їхнім вкладникам державі доведеться наповнювати Фонд гарантування вкладів.

Зона вільної торгівлі з ЄС збалансує економіку та бюджет – експерти

Зона вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, яка повноцінно почне діяти з нового року, стане стимулом для економіки, і це відобразиться і на наповненні бюджету, і на зростанні добробуту простих українців. Такі результати свого дослідження наводить директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан. Водночас доцент школи менеджменту Шеффілдського університету (Великобританія) Олександр Талавера, зі свого боку, визнає, що спочатку ЗВТ буде стресом для економіки і призведе до певного падінням надходжень, але дуже швидко ситуація виправиться. Про це експерти заявили в рамках недавньої дискусії про макроекономіку.

Україна є експортно-орієнтованою економікою, більшість ВВП якої формується за рахунок експорту. Тому вихід на нові ринки найбільш ефективних виробників прискорить економічне зростання, підсумовує Олександр Талавера.

«В короткостроковому періоді буде важко: Європа не настільки очікує українських виробників та їхні товари. У довгостроковому періоді – ринок ЄС дасть змогу українським виробництвам розвиватися і наповнювати бюджет. Але це за умови, що Нацбанк продовжуватиме нинішню політику адміністративного стримування різких коливань курсу гривні, не витрачаючи своїх резервів», – озвучив аналітик передумови економічного зростання.

Але є й інша сторона орієнтації України на експорт. На виконання українського бюджету та його ефективність може вплинути і можливе погіршення економічної ситуації у світі, визнають українські економісти.