Історія як частина ідентичності. Щоб краще зрозуміти себе, потрібно краще зрозуміти історію – викладач

Ілюстраційне фото

Тому, як чехи знають свою історію, українці можуть лише позаздрити. Але і тут виникають проблеми з тим, що шкільний курс історії дає більше знань фактів, ніж вміння пов’язувати їх між собою і зрозуміти історичні причини певних явищ. Як вивчають історію в Чехії на приватних курсах, про це говоримо з лектором одного з таких проектів, Лукашем Шлегофером.

Історія є частиною ідентичності, а щоб краще зрозуміти нашу власну ідентичність, нам потрібно краще зрозуміти історію

– Гадаю, що історія дуже пов’язана з власною тотожністю людини. І кожен з нас потребує мати відчуття приналежності до чогось, що він буде вважати рідним для себе. А тому історія є частиною ідентичності, а щоб краще зрозуміти нашу власну ідентичність, нам потрібно краще зрозуміти історію, те, з якого суспільства ми походимо, яке є його коріння, тому що це і моє коріння.

Викладання історії було і далі залишається під великим впливом марксизму, але зараз з’явилися нові підходи

А тому, я думаю, що сьогоднішнє українське суспільство має подібні проблеми, що і чеське суспільство, бо значна частина людей виростала в певних рамках викладання історії. Це викладання історії було і далі залишається під великим впливом марксизму, але зараз з’явилися нові підходи. Тому багато людей вже у дорослому віці починають цікавитися тими іншими методиками і рамками викладання, ніж ті, які вони знають зі школи.

– В минулих роках викладання історії будувалося на великою мірою на запам’ятовуванні дат та імен, але менше уваги надавали зв’язку між подіями, між причинами та наслідками. Чи Вам доводиться зустрічатися з цією проблемою, що люди не можуть пояснити якихось історичних явищ, хоча знають про них?

На мою думку, об’єктивної історії просто не існує. Не можна сказати: «Ось, історія виглядала так, і так маєте її вивчити»

– Тут є важливе питання з’ясувати, що ж вони власне, знають, а тоді вже починати розбудовувати їхні знання. Тому що вони самі мусять зорієнтуватися в тому, як вони хочуть розуміти історію.

На мою думку, об’єктивної історії просто не існує. Не можна сказати: «Ось, історія виглядала так, і так маєте її вивчити».

Вміння, без якого, неможливо викладати історію, є критичне мислення

На вивчення історії завжди впливають і особистий досвід людини, і певний етап розвитку суспільства. Тож, по-перше, людям потрібно показати різні рамки викладання. А по-друге, вміння, без якого, на мою думку, неможливо викладати історію, є критичне мислення. Тож в рамках того курсу, який я веду, і в рамках своїх шкільних уроків, я намагаюся навчити школярів та відвідувачів курсів критичному підходу і до історичних джерел, і до різного подання історії.

– Якщо повернутися до того, з чого Ви почали, що історія формує ідентичність, то як Ви ставитися до того, яку ідентичність сформувало викладання історії серед чехів? Часто доводиться чути і читати різні суперечки всередині чеського суспільства про те, чи чехи є «народом Швейків», чи навпаки героїв… Який виклад історії веде до такого сприйняття самих себе?

– Гадаю, що наратив, який переважає, походить з концепції історії Франтішка Палацького, завдяки якому піком історії були Гуситські війни, а партнером чи недругом чехів були німці. І цей підхід до історії запозичив потім і марксизм, який додав ще туди класову боротьбу та деякі інші речі, які вони використовували для того, щоб концепція Палацького відповідала марксизму. Тож у результаті ми мали класову боротьбу нижчих пригноблених верств, переважно селян з феодалами. Це один з можливих поглядів на історію Гуситських війн, але він не є єдиний. Проте, саме ця концепція чеської історії і досі є превалюючою.

– В Україні історики почали звертати увагу на те, що історія України – це не те саме, що історія українців, і що поруч з українцями на території України століттями жили і євреї, і кримські татари, і поляки, і угорці, і багато інших народів. Чи включає сучасний погляд на чеську історію також і погляд цих народів?

В чеській історії переміг власне чеський погляд, бо під час Другої світової війни були знищені майже всі євреї, їх вбили німці. Після війни були депортовані самі німці

– Це є складне питання, тому що в чеській історії переміг власне чеський погляд, бо під час Другої світової війни були знищені майже всі євреї, їх вбили німці, які намагалися «остаточно вирішити єврейське питання». А після війни були депортовані самі німці, кажу це не даючи ніяких оцінок цим подіям, просто як факт. Тож якогось іншого погляду зсередини Чехії, який би не був чеським, тут практично і немає, бо ні євреїв, ні німців тут вже практично нема.

Залишається ще дуже багато від марксистського погляду на історію

Але є відмінності всередині власне чеського погляду, бо залишається ще дуже багато від марксистського погляду на історію, є націоналістичний погляд, є проєвропейський, прозахідний, просхідний. Але всі ці погляди залишаються в межах одного чеського погляду на самих себе, бо нікого іншого, хто міг би суперечити йому, тут не лишилось.

– Останнім часом з’явилося багато нових методик, які намагаються пояснити, наблизити історію розумінню сучасної молодої людини. Є великий проект усної історії Post Bellum, який збирає свідоцтва очевидців двох тоталітарних режимів, робить з них радіо репортажі, чи телевізійні фільми. Нещодавно вони розпочали створювати навіть вистави для дітей, в яких вони самі могли прожити історію своїх предків. Чи, на Ваш погляд, такі підходи допомагають у вивченні історичних уроків?

– Звичайно, в історіографії є багато прикладів того, як викладати історію. Можна дивитися знизу через історію окремих людей, можна дивитися згори, з точки зору макроісторичних феноменів, і кожен з цих підходів має місце. І я дуже тішуся, що зараз є це різноманіття поглядів, що крім класичного політичного погляду, є і економічна, соціальна, культурна історія. Там є місце і питанням ґендерних ролей в історії, багатокультурного співжиття. І це допомагає показати дітям історію в її пластичності, складності та пов’язаності. Таких програм є багато і всі вони допомагають у досягненні цієї мети.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Яку історію в Україні викладатимуть національним меншинам?

Викладання історії України: «без брому та нафталіну»​