У 2014 оборонні бюджети Росії та України співвідносились як 10:1 – Вінник

86 мільярдів гривень на оборону в 2018 році – це менше, ніж просило Міністерство оборони, але ця сума дозволить не лише утримувати, а й розвивати армію, переконаний народний депутат Іван Вінник. Натомість колишній начальник Генштабу Анатолій Лопата стверджує, що цієї суми аж ніяк недостатньо для забезпечення потреб війська. А військовий експерт Ігор Козій нарікає на те, що Міноборони недостатньо ефективно засвоює виділені йому кошти.

Путіна зупинять «Джавеліни» та оборонний бюджет України? | Ранкова Свобода. Частина 2

Військовий експерт Ігор Козій вважає, що сума видатків на оборону, яку передбачає бюджет 2018, не відповідає воєнній доктрині України, а також вказує на те, що Міністерство оборони не засвоює виділені йому кошти в повному обсязі.

«Якщо ми візьмемо минулорічну заяву про 5% (ВВП – ред.) на сектор безпеки та оборони і порівняємо з тим, що Міністерство оборони взяло 2,48%, то бачимо, що менше половини цього «оборонного пирога» Міноборони змогло освоїти, цього явно недостатньо. Більшість коштів – 80% – фактично йде на військовослужбовців, на питання, пов’язані з грошовим утриманням, винагородою, таке інше і тому подібне. Зрозумійте правильно, на техніку та озброєння залишається приблизно трохи більше 15-16%», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи».

На переконання експерта, Україна потребує власного виробництва зброї – від патронного заводу до більш складних технологій.

Ігор Козій

«Мене більш за все вразило, коли «Південмаш» вийшов з не моделлю, а картинкою, я б її назвав, гіперзвукової ракети, яку ми можемо випускати і нам потрібно її випускати, тому що вона дуже швидко подолає відстань і вразить ціль навіть тоді, коли тільки збирається виходити, якщо розвідка буде працювати чітко», – згадує Козій.

Він висловлює впевненість, що Верховна Рада та зокрема профільний комітет з питань безпеки та оборони мають більш ретельно контролювати реалізацію масштабних ініціатив в галузі оборони.

«Парламентський комітет повинен фінансувати та схвалювати найбільш потужні проекти в галузі озброєння і, може, трохи менш потужні проекти в інших напрямках. Тобто розподіл цих повноважень повинен бути по всіх гілках влади».

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» та секретар парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Іван Вінник зазначає, що комітет, керуючись українським законодавством, має можливість моніторити діяльність Міністерства оборони і систематично нею користується.

«Комітетом було чимало звернень направлено в правоохоронні органи. Найбільш резонансні провадження, наприклад, по так званому Trade Commodity із закупівлі дизельного пального, були затримані деякі особи. Це провадження НАБУ було відкрито за заявою нашого комітету в тому числі», – стверджує депутат.

За словами Вінника, за останні три роки Міністерство оборони поступово збільшувало видатки на розвиток армії, а не лише на її утримання: заробітні платні, одяг, харчування тощо.

«Тільки сьогодні, станом на кінець 2017 – початок 2018 року ми можемо констатувати, що в бюджеті 2018 року до 22% передбачено в загальному розписі на видатки розвитку. Це закупівля зброї, інвестиції в дослідно-конструкторські розробки, і це вже, в принципі, крок вперед, тому що до того, якщо брати 2014, 2015 роки, ми кошти, якщо говорити людською мовою, «проїдали». Але в нас не було іншого виходу, нам треба було сформувати військо», – згадує він.

Вінник також додає, що загальне бачення, яким чином реформувати систему управління військом, ще формується.

Анатолій Лопата

За словами колишнього начальника Генштабу ЗСУ, генерал-полковника Анатолія Лопати, виділені з бюджету кошти лише частково вирішують проблему забезпечення потреб Збройних сил.

«86 мільярдів – це не ті гроші, яких потребують на сьогоднішній день Збройні сили і, звичайно, не ті гроші, на які розраховували підприємства військово-промислового комплексу. Ми рахуємо, що держава знайде можливості і все ж таки необхідні кошти для посилення обороноздатності держави будуть знайдені. Вони будуть знайдені з двох витоків: це, насамперед, допомога світової спільноти, і друге – це консолідація суспільства для вирішення оборонних проблем», – сподівається генерал-полковник Лопата.

Іван Вінник визнає, що Міноборони претендувало на більшу суму бюджетного фінансування – 120 мільярдів гривень. Проте і 86 мільярдів, за його словами, дозволяють значно збільшити частину видатків розвитку.

Іван Вінник

«Якщо порахувати в доларовому паритеті відносно інших країн, відносно Росії, яка є ворогом України на сьогодні, то ця пропорція в бік України у 2018 році стане кращою, тому що ми починали з пропорції 1:10, якщо рахувати військові бюджети Росії та України 2014 року. Наразі можемо констатувати 3,7 мільярда доларів українського військового бюджету на 2018 рік по відношенню до 27 мільярдів російського військового бюджету», – рахує депутат.

Таке співвідношення, на його думку, свідчить, що Україна рухається в правильному напрямку в тому, що стосується видатків на оборону.

Ігор Козій не поділяє оптимізму. Зокрема, на його думку, виникають складнощі з імплементацією профільного законодавства..

«Закон «Про організацію оборонного планування» абсолютно не виконується як в рамках, пов’язаних із часом, так і в певних процедурах планування. Тому що фактично народні депутати мали змогу внести зміни, якщо вони їх не задовольняють. Я це теж припускаю. Однак чомусь залишили цей закон в «сірій зоні», а це основний плануючий документ і це треба враховувати», – стверджує він.

Законопроект, що передбачав зміни в цьому законі, було скасовано в 2016 році після того, як народні депутати не змогли подолати вето президента Порошенка та не внесли його пропозицій.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

​