Як законно мітингувати в Україні, щоб вас не чіпала поліція?

Пікет у Рівному, 25 травня 2019 року. Двох молодих людей, які тримали плакати з надписами «Імпічмент президенту» та «Сказав. Порушив. Пішов!» затримала поліція і склала адміністративні протоколи, що викликало гостру критику в українському суспільстві

Як можна законно мітингувати в Україні? Ми вирішили пояснити це після інциденту в Рівному, коли поліція затримала та склала адмінпротоколи на двох молодих людей.

Чи обов’язково попереджати владу?

Що точно треба знати: в Україні влада не дає дозволів на мітинги – її лише потрібно попереджати. Тому слова «несанкціонований мітинг» тут просто не існує.

Організатор сам вирішує, сповіщати чи ні
Михайло Каменєв

А чи обов'язково повідомляти органам влади про свої плани? Тут є двояке трактування. У статті 39 Конституції України говориться, що громадяни мають право на мирні зібранні, про проведення яких завчасно попереджаються органи влади. Однак, деякі юристи читають це не як обов’язок, а можливість.

«У нас в Конституції формулювання «про які сповіщають завчасно», а не «зобов’язані сповістити». Тобто, можна зробити висновок, що це факультативна норма. Організатор сам вирішує, сповіщати чи ні», говорить юрист, виконавчий директор ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Каменєв.

Невиконання цього пункту не може стати наслідком для обмеження свободи мирних зібрань
Роман Куйбіда

Є й трохи інше тлумачення. «З одного боку, Конституція це передбачає як обов’язок. А з іншого боку, невиконання цього пункту не може стати наслідком для обмеження свободи мирних зібрань, говорить юрист, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. – Так, є стаття в адміністративному кодексі «про порушення порядку проведення мирних зібрань», але в нас такий порядок законом не визначений, відповідно немає підстав для застосування цієї статті».

Через таку плутанину, юристи рекомендують все-таки попереджати органи влади про проведення мирних зібрань, аби ті сприяли в організації. Крім того, це буде корисним, якщо ваша акція стосується конфліктного питання і потенційно може виникнути сутичка з іншою групою – тоді ви не зустрінетесь на одному й тому ж майданчику, а поліція розмежує опонентів.

А якщо я мітингую один (вдвох)?

Тут у законі жодної ясності. Про право на мирне зібрання Конституція говорить, але що це таке – не визначає. Там сказано, що це можуть бути збори, мітинги, демонстрації, пікетування, походи для вираження особистої, громадянської або політичної позиції з будь-яких питань. А кодекс про адмінсудочинство ще й додає сюди загадкове «тощо».

Що таке мирне зібрання. У Рівному були всі критерії – як мінімум дві людини намагалися привернути увагу громадськості до своїх поглядів
Максим Середа

«Законом у нас хоч і не визначено, що таке мирне зібрання, але є міжнародні стандарти, які чітко визначають критерії, які підпадають під «мирне зібрання». Наприклад, у Рівному були всі критерії – як мінімум дві людини, в них спільні погляди і вони намагалися привернути увагу громадськості до своїх поглядів», – говорить юрист Центру політико-правових реформ Максим Середа.

Чи є мирним зібранням одиночний пікет, а якщо є, то чим він відрізняється від просто перехожого з прінтом на футболці? Законодавці залишили без ясності.

Добре, а за що мітингувальників все-таки можуть затримати?

По-перше, якщо мітинг не мирний. Адже гарантована свобода мирних зібрань.

По-друге, якщо на ньому вимагають таке, що заборонено законом: насильства, повалення конституційного ладу, порушення кордонів, дискримінації якоїсь групи населення тощо.

Наприклад, вимагати імпічменту президента – можна, а «Путин, введи войска» – ні.

Це нормально, коли хтось незадоволений тим, що відбувається
Михайло Каменєв

В принципі, гасла на мітингу можуть бути будь-якими. Висловлювати свої переконання, своє невдоволення політичною та економічною ситуацією, ставити вимоги до органів державної влади, установ, підприємств – усе це дозволено.

«Це нормально, коли хтось незадоволений тим, що відбувається. І він має право висловлювати свою позицію», – говорить юрист, виконавчий директор ГО «Правозахисна ініціатива» Михайло Каменєв.

Однак, як тільки мирне зібрання втратило свій мирний характер і переросло у масові заворушення, або там використовується фізична сила, зброя, то силовики мають це припинити і притягнути учасників до відповідальності.

Також такі заходи мають бути задіяні до тих, хто робить публічні заклики, що посягають на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, або на захоплення державної влади.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Правозахисники про інцидент у Рівному: поліція має не забувати, чому був Майдан