Сенатор США і голова «Нафтогазу» обговорили, як зупинити російський «Північний потік-2»

Поки Москва вживає заходів, щоб подолати вплив американських санкцій проти газопроводу «Північний потік-2» в Європу, вартістю 11 мільярдів доларів, Вашингтон та Київ планують свої наступні кроки для блокування проєкту. То чи здійсниться прогноз Путіна, що Росія завершить цей проєкт до початку 2021 року?

Зусилля США та України зупинити завершення російського проєкту «Північний потік-2» не завершилися у грудні, коли Сполучені Штати запровадили санкції, що успішно завадили суднам прокласти останню ділянку газопроводу.

Андрій Коболєв, голова державного газового гіганта України «Нафтогазу», відвідав США на початку березня, щоб лобіювати заходи щодо подальшого блокування газопроводу, який призначений для перенаправлення поставок російського газу в ЄС в обхід встановлених маршрутів через Україну.

Голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв під час інтерв'ю, 28 жовтня 2016 року

«Газпром», підконтрольний Кремлю, намагається використати свої власні судна, щоб завершити прокладання останніх 160 кілометрів газопроводу, що проходить дном Балтійського моря із Росії до Німеччини.

Російський президент Володимир Путін у січні під час пресконференції з німецьким канцлером Ангелою Меркель сказав, що він сподівається, що проєкт буде завершений найпізніше на початку 2021 року. Кілька американських аналітиків зауважили, що цей термін обґрунтований.

Однак, здається, члени Конгресу США та Україна працюють над своїм наступним кроком.

«Уряд США має дуже елегантний та ефективний спосіб переконатися, що цей газопровід ніколи не буде реалізованим, і ми впевнені, що це потрібно зробити», – сказав Коболєв для Радіо Свобода у Вашингтоні 3 березня після зустрічі з конгресменами. Серед них був також присутній Тед Круз, республіканець від Техасу, якого вважають провідним голосом цих зусиль.

У грудні Сполучені Штати ухвалили положення як частину Закону про державну оборону, згідно з яким вводяться санкції на будь-які кораблі, що допомагають «Газпрому» прокладати газопровід «Північний потік-2» через Балтійське море.

Положення змусило швейцарську групу Allseas негайно відмовитися від роботи на проєкті, залишивши прогалину у частині данських вод. Дві паралельні ділянки газопроводу загалом складають трохи більше від 2400 кілометрів.

Судно Allseas Solitaire прокладає труби для газопроводу «Північний потік-2» в Балтійському морі, 13 вересня 2019 року

США виступають проти «Північного потоку-2», пояснюючи це тим, що трубопровід збільшить залежність Європи від російського палива та дасть Кремлю більше важелів вплину на Східну Європу, зменшуючи її дохід від вигідних транзитних шляхів.

«Північний потік-2», працюючи на повну потужність у 55 мільярдів кубометрів за рік, може позбавити Україну мільярдів доларів від щорічних транзитних зборів. Росія та Україна підписали нову п’ятирічну угоду щодо газового транзиту всього через кілька днів після запровадження санкцій США.

Росія стверджує, що Вашингтон прагне перекрити трубопровід заради того, щоб відкрити європейський ринок для більшої кількості скрапленого газу США. Президент Дональд Трамп у червні порадив Німеччині купувати більше американського скрапленого газу, аніж російського газу від мережі.

Круз, член комітету закордонних справ Сенату, був співавтором законопроєкту санкцій проти «Північного потоку-2», ухваленого у грудні. Техас – найбільший виробник природного газу Сполучених Штатів.

Пресаташе Круза сказав Радіо Свобода, що сенатор зосереджений на тому, що наявні санкції «продовжують бути стримуючим фактором та не допустять, щоб «Північний потік-2» запрацював».

Що саме робитиме США, якщо Росія наблизиться до завершення проєкту, невідомо. Коболєв відмовився давати подробиці, сказавши, що це «чутливе питання».

«Якщо США дійсно хочуть, щоб трубопровід не був реалізований, існують способи, як цього досягти. Тому ми зараз тут (у Вашингтоні – ред.)», – сказав він.

Росія має два кораблі, які теоретично можуть використати для завершення проєкту: «Академік Черський» та «Фортуна». Однак, Росія спершу має отримати дозвіл від Данії на розміщення кораблів у їхніх водах, але це може бути складним завданням, кажуть аналітики.

Данія вимагає, щоб кораблі, які будуть морські трубопроводи, мали динамічну систему позиціонування, яка дозволяє їм лишатися стабільними без використання якорів.

Данія обмежує використання якорів, тому що на дні Балтійського моря розкидані бомби з часів Другої світової війни, що можуть завдати шкоди навколишньому середовищу, якщо вони вибухнуть, каже Маргарита Ассенова, старший працівник фонду Jamestown, що спеціалізується на європейських енергетичних питаннях.

«Північний потік-2» може затриматися на кордоні з Данією – відео

«Академік Черський», який нещодавно приплив із Далекого сходу Росії до Суецького порту в Єгипті, має динамічне позиціонування. Але «Фортуна», що розташована у Балтійському морі, ні.

Проте «Черському» потрібні технологічні оновлення, щоб бути спроможним прокласти трубопровід. Це може зайняти два чи три місяці, сказала Ассенова Радіо Свобода. Потім знадобиться додатковий час для того, щоб «Академік Черський» дістався до Балтії, додала вона.

«Газпром» також розглядає рішення, щоб додати до «Фортуни» буксирні судна з динамічним позиціонуванням, повідомляють російські ЗМІ.

Ассенова каже, що Росія намагається переконати Данію спростити свої вимоги, щоб закінчити проєкт. Данське енергетичне агентство не відповіло на запит щодо коментарів.

Сенатор Джин Шахін, демократка від Нью-Гемпшира і співавтор законопроєкту про «Північний потік-2», сказала, що Росія розглядає небезпечні альтернативи, щоб закінчити проєкт, яким може завдати шкоди навколишньому середовищу та безпеці Європи.

«Я сподіваюся, що європейці зберігатимуть пильність щодо ризиків і не стануть наражати на небезпеку своє суспільство. Можу вас запевнити, що Сполучені Штати не сидітимуть, склавши руки, якщо будуть зроблені марними зусилля для закінчення проєкту – ми розглядаємо всі варіанти», – сказала вона Радіо Свобода.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст, який активно підтримував санкції проти «Північного потоку-2», сказав, що він очікує, що Сполучені Штати розроблять ще один законопроєкт, чітко спрямований на санкції, щоб ще більше відстрочити реалізацію проєкту.

«Поки росіяни намагаються збільшити цей потенціал, Конгрес пильнуватиме. І підозрюю, що одна розумна людина придумає інші розумні санкції, які матимуть справу з повторною спробою (будівництва газопроводу – ред), якщо це буде потрібно», – сказав він 3 березня на конференції Атлантичної ради, в якій також взяв участь Коболєв.

Окремо Андрій Коболєв заявив, що він висунув ідею зберігання скрапленого газу США в Україні, яка на тлі свого протистояння з Росією не використала на повну потужність свої газові сховища.

Коболєв сказав, що ціни на газ в Європі цього літа можуть упасти нижче від 100 доларів за тисячу кубометрів через надлишок пропозиції. Американські виробники енергії можуть зберігати їхній скраплений газ, зв’язаний з Європою, в Україні протягом літа в очікуванні підвищення цін, яке прийде з початком похолодання.