Американські конгресмени просять Байдена підтримати Радіо Свобода

Джо Байден, тоді ще сенатор, у штаб-квартирі Радіо Свобода у Празі. 26 березня 1997 року

П’ятеро американських конгресменів, як від Демократичної, так і від Республіканської партій закликали президента США Джо Байдена відреагувати на «зростаючу загрозу з Росії проти Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа (РС /РВЄ)».

«Ми закликаємо Адміністрацію Байдена негайно вступити в контакт із російським урядом» із цього питання», – йдеться у листі членів Комітету зі закордонних справ Палати представників США.

Документ підписали голова комітету демократ Грегорі Мікс, республіканець Майкл Маккол, демократка Марсі Каптур, республіканець Адам Кінзінгер, демократ Вільям Кітінг.

В останні роки Державна дума ухвалила, а президент Росії Володимир Путін підписав низку законів, які серйозно ускладнюють роботу іноземних видань у Росії. Радіо Свобода, телеканал «Настоящее время» та інші проєкти РС /РВЄ вносилися до переліку «іноземних агентів» Міністерства юстиції Росії, починаючи з 2017 року. Корпорація виконує вимоги Мін'юсту, надаючи дані про свою фінансову діяльність і розмістила згадку про статус «іноземного агента» на своїх сайтах, хоча і розцінює законодавство як несправедливе і юридично спірне.

РС/РВЄ не є агентом жодного з урядів: закони США гарантують журналістську незалежність медіакорпорації, не допускаючи політичного і цензурного втручання в редакційну діяльність. Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода розглядає обмеження, які вводяться російською владою в зв'язку з законодавством про ЗМІ – «іноземних агентів» як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, як кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію».

Нові вимоги «Роскомнагляду» розпливчасті, технічно частково нездійсненні і явно ставлять завданням перешкоджання поширенню інформації, вважають у РС/РВЄ. За новим законодавством про «іноземних агентів», журналістам, які співпрацюють із медіа корпорацією, за певних умов загрожує кримінальне переслідування.

Члени Палати представників закликали адміністрацію Байдена негайно дати чітко зрозуміти російському уряду, що «ці обмеження щодо РС/РВЄ, їхніх працівників та партнерів є неприйнятними. І зокрема, що приведення персоналу РС/РВЄ до кримінальної відповідальності матиме серйозні наслідки».

Законодавці рекомендують адміністрації Байдена розглянути можливість запровадження санкцій щодо російських посадовців, а також вимагати більше взаємних дій у відповідь між умовами, в яких перебувають «західні ЗМІ, такі як РС/РВЄ» всередині Росії та умовами, в яких працюють англомовні російські державні ЗМІ, як то Russia Today та «Спутнік», на території США».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ: У Росії склали перші протоколи щодо «ЗМІ-іноагентів» – Радіо Свобода та його проєктів

Відразу після інавгурації Джо Байден провів кадрові перестановки в Агентстві США з глобальних медіа, що координує роботу американського міжнародного мовлення. Президент прийняв відставку глави USAGM Майкла Пека, призначеного на цю посаду в середині 2020 року Дональдом Трампом. 23 січня нова глава USAGM Кела Чао звільнила призначеного місяць тому Пеком президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Теда Ліпіена. Змінилося також керівництво «Голосу Америки» та інших ЗМІ, які перебувають під опікою USAGM.

За словами критиків Кремля, закони щодо зарубіжних агентів у Росії застосовують свавільно для переслідування громадських організацій, захисників прав людини, політичних активістів.

Росія перебуває на 149-му зі 180 місць у всесвітньому індексі свободи преси, який складає організація «Репортери без кордонів».

Координаторка програм Європи та Центральної Азії у Комітеті зі захисту журналістів Гулноза Саїд заявила минулого тижня, що це російське законодавство використовують для «цензури журналістів, переслідування та погроз медіаорганізаціям».

Правозахисна організація «Міжнародна амністія» заявила, що цей закон «суттєво обмежить і зашкодить роботі не лише організацій громадянського суспільства, які отримують кошти з-поза меж Росії, але й багатьом іншим групам».