Нобелівський лауреат Беляцький: потрібен постійний тиск для звільнення політичних в’язнів у Білорусі

Потенційне звільнення політичних в'язнів у зв'язку з очікуваним візитом високопосадовця США може сигналізувати про обмежений прогрес у переговорах з урядом авторитарного лідера Олександра Лукашенка, але репресії продовжуватимуться без постійного міжнародного тиску, заявив Радіо Свобода лауреат Нобелівської премії миру Алесь Беляцький.

В інтерв'ю Білоруській службі Радіо Свобода Алесь Беляцький, ветеран-активіст, якого самого звільнили та вивезли з Білорусі за угодою, укладеною за посередництва США у грудні 2025 року після майже п'яти років ув'язнення, сказав, що переговори між авторитарною державою Олександра Лукашенка та західними чиновниками дедалі більше набувають характеру дипломатії заручників.

«Це нагадує переговори з терористами, коли йдеться про заручників. Фактично наші політичні в'язні перебувають у подібному становищі», – сказав 63-річний Беляцький, який розділив Нобелівську премію миру за 2022 рік з правозахисниками з України та Росії, а зараз очолює правозахисний центр «Вясна», білоруську організацію у вигнанні.

Відомі білоурські опозиціонери дають пресконференцію в Києві після звільнення з в’язниць у Білорусі в середині грудня 2025 року

Білорусь звільнила групи активістів, журналістів, опозиційних політиків та інших осіб, яких вважають політичними в'язнями, в рамках угод, укладених США протягом минулого року, враховуючи звільнення Беляцького та 122 інших в'язнів у грудні. Невелику групу, переважно жінок, було звільнено на початку цього місяця.

Активісти сподіваються, що можливий візит найближчими днями Джона Коула, спеціального посланника президента США Дональда Трампа з питань Білорусі, призведе до звільнення численних ув'язнених.

«Ми сподіваємося, що кількість звільнених буде більшою, ніж у грудні», – сказав Беляцький.

Тиск і санкції

За даними білоруських правозахисних груп, понад 1000 людей залишаються ув'язненими за політично мотивованими звинуваченнями після масштабних репресій проти інакомислення, які розпочалися після президентських виборів 2020 року, на яких Лукашенко здобув переконливу перемогу та шостий термін на голосуванні, яке мільйони білорусів вважають вкраденим.

«Ми продовжуємо отримувати інформацію про нові арешти, побиття та тривалі терміни ув’язнення журналістів», – сказав Беляцький в інтерв’ю Радіо Свобода у Празі.

Лукашенко перебуває при владі з 1994 року, продовжуючи своє правління через вибори, які вважаються нелегітимними у більшій частині Заходу. Білорусь зіткнулася з кількома пакетами санкцій з боку США та ЄС через порушення прав людини урядом, антидемократичні дії та підтримку вторгнення Росії в Україну.

Алесь Беляцький

Беляцький заявив, що звільнення в’язнів є результатом «тривалого економічного та політичного тиску» з боку Заходу. Він сказав, що влада «шукає вихід зі складної економічної ситуації та намагається послабити тиск санкцій... Щодо американців, це частково успішно».

США співпрацювали з Білоруссю під час нинішнього терміну Трампа. Трамп розмовляв з Лукашенком телефоном у серпні 2025 року, а 11 вересня 2025 року, коли Білорусь звільнила 51 в'язня, Коул зустрівся з Лукашенком і оголосив, що США знімуть санкції з білоруського національного авіаперевізника «Білавіа».

Звільненню Беляцького та 122 інших осіб у грудні передувало оголошення про те, що Вашингтон скасовує санкції з прибуткового експорту добрив Білорусі, включаючи її найбільшу компанію «Білоруськалій», яка забезпечує основне джерело доходу режиму Лукашенка.

Не вдаючись у подробиці, Беляцький попередив, що передчасне скасування санкцій буде помилкою, поки тривають репресії.

«Незалежні організації в Білорусі зараз називають екстремістськими. Наприклад, Білоруський ПЕН, який об’єднував письменників та діячів культури, нещодавно був доданий до цього реєстру разом із Білоруською асоціацією журналістів та правозахисним центром «Вясна», – сказав Беляцький.

Зустріч Олександра Лукашенка зі спецпредставником США з питань Білорусі Джоном Коулом. 13 грудня 2025 року

«Фактично весь незалежний громадський сектор був витіснений з Білорусі. Через це припинення репресій є необхідною передумовою; скасування санкцій без цього було б нерозумним», – сказав він.

Вигнання чи свобода вдома?

Ключовим питанням для багатьох ув'язнених є те, чи дозволять їм залишатися в Білорусі після звільнення. Беляцький та багато інших, кого вважали політичними в'язнями, були депортовані після звільнення. Він сказав, що питання дозволу в'язням залишатися в країні раніше порушувалося на переговорах з білоруською владою.

«У деяких людей хворі батьки або інші причини для перебування, – сказав він. – Не всі хочуть залишати країну».

За словами Беляцького, Лукашенко раніше відхиляв такі пропозиції. Однак він вважає, що позиція уряду зараз може змінитися.

«Можливо, тим, хто буде амністований, буде надано вибір: залишитися чи виїхати», – сказав він.

Беляцький навів випробування ветерана опозиційного політика Миколи Статкевича як приклад тиску, з яким стикаються політв'язні.

Статкевич, якому 69 років і який провів за ґратами понад 12 з останніх 20 років, був одним із десятків звільнених у вересні, але він відмовився покинути Білорусь після звільнення і був знову заарештований пізніше того ж місяця. У лютому його знову звільнили з в'язниці після перенесеного інсульту.

Білоруський опозиціонер Микола Статкевич. Архівне фото 2015 року

Минулого тижня в Празі дружина Статкевича Марина Адамович отримала від його імені міжнародну нагороду за права людини від чеської гуманітарної організації «Людина в біді». Беляцький сказав, що це визнання відображає постійну міжнародну увагу до тяжкого становища білоруських політв'язнів.

«Микола завжди був борцем, – сказав він. – На жаль, ця боротьба серйозно вплинула на його здоров’я».

Беляцький також застеріг, що міжнародні нагороди рідко впливають на рішення білоруської влади.

«Навіть Нобелівська премія не одразу змінила мою власну ситуацію, – сказав він. – Я залишався у в’язниці ще три роки».

Культура, репресії та правосуддя

Беляцький сказав, що репресії в Білорусі дедалі частіше спрямовані проти діячів культури та білоруської мови.

«В останні місяці відбувається напад на білоруську культуру та мову», – сказав він.

Протести у Білорусі проти влади у серпні 2020 року (архівне фото)

Він припустив, що це може частково відображати сигнали з Москви, хоча також зазначив, що потужний апарат безпеки країни має власні стимули.

«Люди всередині репресивних структур повинні показувати результати щомісяця, – сказав він. – Вони будують кар’єру, руйнуючи життя інших людей».

Розслідування, розпочате Міжнародним кримінальним судом щодо ймовірних злочинів, пов’язаних з білоруською владою, є важливим кроком до відповідальності та «своєрідною перемогою для білоруської правозахисної спільноти», сказав Беляцький, але застеріг, що цей процес, ймовірно, триватиме роками.

«Матеріали будуть зібрані за допомогою правозахисних організацій та активістів, які покинули Білорусь, – сказав він. – Це довготривалий процес».

Тривала боротьба

Беляцький був ув’язнений з 2011-го до 2014 року та з 2021-го до 2025 року за звинуваченнями в ухиленні від сплати податків, які він та його прихильники називають політично мотивованими вигадками.

Він сказав, що Нобелівська премія миру, присуджена, поки він перебував за ґратами, допомогла привернути міжнародну увагу до ситуації в Білорусі, але не змінила його безпосередніх обставин.

Він розповів Радіо Свобода, що все ще адаптується до життя після в’язниці і що відновлення потребує часу.

«Але тепер у мене є можливість подорожувати за кордоном, і я використовую ці поїздки, щоб говорити про ситуацію у Білорусі, – наголосив Беляцький. – Світ швидко змінюється. Ми повинні постійно нагадувати людям, що відбувається у нашій країні».

Згадуючи майбутнє 30-річчя заснування правозахисного центру «Вясна», Беляцький сказав, що кінцева мета залишається незмінною.

«Найкращим подарунком, – сказав він, – була б демократична та вільна Білорусь, куди ми могли б повернутися додому».