Нобелівський лауреат Алесь Беляцький, якого за наказом очільника Білорусі Лукашенка звільнили з в'язниці та з пов'язкою на очах відвезли до Литви, дав велике інтерв'ю Радіо Свобода у Вільнюсі. Що він сказав про війну в Україні?
Пропонуємо розповідь Алеся Беляцького про те, як він дізнався про війну Росії проти України за співучасті білоруської влади та чи знали в СІЗО та колонії, хто агресор, а хто жертва.
– Алесю, як ви дізналися про напад Росії на Україну у 2022 році? Чи знали ви, що вторгнення також відбувалося з території Білорусі, що Білорусь була залучена?
– Ми тоді перебували в слідчому ізоляторі, і в нашій камері був телевізор, ми, звичайно, спостерігали за всім, що відбувалося до початку війни, і вже за самою атмосферою, за інформацією, яку надавали російські пропагандисти в таких програмах як «60 хвилин», було зрозуміло, що війна неминуче наближається.
Для Лукашенка було важливо, щоб Росія перемогла Україну, щоб там знову був радянський «мордор»
Для мене це стало зрозумілим за півтора місяця до війни, з початку 2022 року. Була Олімпіада, вона трохи відсунула початок війни, були звернення до Путіна – не починайте, поки триває Олімпіада. Як тільки вона закінчилася, почалися бойові дії.
Все це було драматично – дуже трагічно, дуже! Було зрозуміло, що мала місце дуже агресивна спроба відродити Російську імперію, про яку я вже говорив десятки разів, згадуючи грузинську війну, Придністров'я та саме звуження демократичного поля, демократичні можливості для роботи політичних партій, громадських організацій. У Росії це відбувалося рік за роком. Тож коли почалася війна, вона була жахливою та трагічною. Я розумів, що вона дуже сильно вплине на нашу долю. Але що ми могли там зробити?
Просто дивіться і намагайтеся витягнути, виловити хоч якусь інформацію, слухаючи, читаючи між рядків. Що білоруські новини, що російські – вони подавали зі своєї точки зору. Інформація про те, що російські війська перетнули білоруський кордон, з'явилася в російській програмі «60 хвилин» практично одразу, вони показали ці кадри – як танки проїжджали через білоруські прикордонні переходи на українську територію, і хтось із білоруських прикордонників чи митників знімав ці танки на відео.
Небезпека повного втягування Білорусі у повномасштабну війну та агресію існує вже кілька років
Потім з'явилася інформація про ракетні удари з території Білорусі. Потім з'явилися незрозумілі та необґрунтовані виправдання Лукашенка, що ми таким чином захищаємося, бо по нас хотіли вдарити, що це був наш удар на випередження – якась нісенітниця.
Стало зрозуміло, що ми дедалі більше вплутуємось у це. Я з великою тривогою та занепокоєнням думав, що, не дай Боже, Білорусь буде втягнута у великих масштабах, якщо білоруську армію змусять брати участь у цих подіях.
Враховуючи, що і Житомирська, і Київська області були частково окуповані, включення білорусів було б страшною трагедією, адже військові конфлікти та війни не загоюються і не забуваються людьми.
Ми знаємо, як добре українці ставилися до білорусів усі десятиліття до війни. Але коли почалася війна і мала би місце агресія з боку Білорусі проти України – загоїти ці шрами буде неможливо ще десятиліттями.
Вони й досі існують, але можуть бути дуже жахливими – те, що залишається після війни протягом десятків років.
Я думаю, що це певною мірою зупинило Лукашенка – крім того, що він чудово розумів, що тоді буде атакований і південь Білорусі, і горітимуть нафтопереробний завод у Мозирі та заводи в Бресті.
Економічний аспект також зіграв тут свою роль, адже іноді про політичні наслідки думають в останню чергу. Але небезпека повного втягування Білорусі у повномасштабну війну та агресію існує вже кілька років.
Лише в останні місяці Лукашенко почав співати по-іншому: що ми мирна країна, що ми хочемо миру. Це дає надію, що Білорусь не буде повноцінним учасником цієї жахливої війни, поки вона не завершиться.
– Ви помітили, Алесю, що більшість білоруських політв’язнів, звільнених 13 грудня 2025 року, вивезли до України та перевезли автобусами, які використовували для обміну полоненими?
– Коли ми там це обговорювали між собою (хоча це було заборонено, політв’язні знаходили можливість підтримувати зв’язок один з одним), дуже часто говорили, що ми в’язні. Ми були в’язнями під час перебування в колонії – враховуючи той факт, що всі ці роки в Білорусі діяв і продовжує діяти неоголошений воєнний стан.
Ми опинилися в ролі в'язнів проти нашої волі, формально не визнаних, але все ж. Тому всі ці процедури нашого звільнення дуже часто нагадують звільнення військовополонених. І як мене забрали з колонії із зав'язаними очима, коли я навіть не міг зорієнтуватися, куди мене везуть з цих Горок – чи до Росії, яка поруч, чи кудись ще? Я міг лише здогадуватися, куди ми прямуємо.
Усі ці нюанси показують, що в певному сенсі політв'язні, які зараз перебувають у білоруських в'язницях, а там досі перебуває понад 1000 людей, і постійно відбуваються нові арешти, одних звільняють, інших садять, але всі ми фактично є в'язнями цього режиму. Ми були не просто в'язнями, ми перебували в ситуації повного беззаконня.
– В Україні була дискусія, в якій деякі звільнені білоруські політв’язні не могли чітко сказати, хто напав, хто був агресором. Чи було вам там, у колонії, зрозуміло, хто відповідальний за цю війну?
– Мені важко говорити за інших політв’язнів, бо це дуже різні люди, дуже широкий спектр. Іноді це звичайні люди, які не мають вищої освіти, політичного досвіду, для багатьох із них участь у масових протестах, які у нас були у 2020–21 роках, – це взагалі їхній перший політичний досвід.
Ми були не просто в'язнями, ми перебували в ситуації повного беззаконня
Я не беруся судити чи давати оцінки, але що стосується ув’язнених, з якими я спілкувався, то ми всі, безумовно, чудово все розуміли – хто був агресором, і в якій ситуації перебувала Україна, і чому для Лукашенка було важливо, щоб Росія перемогла Україну, щоб там знову був радянський «мордор».
Зрештою, Лукашенко боявся, як і Путін, прикладу позитивних демократичних перетворень у сусідній країні, який міг би стати заразною моделлю для Росії та Білорусі. Вони цього страшенно бояться.
Коли у 18 столітті Пруссія, Росія та Австрія поділили Річ Посполиту, однією з причин було (про це писала Катерина II), що ми, Велике князівство Литовське, включно з білорусами, були осередком демократичної інфекції, їм це було не потрібно. Ця агресія 18 століття фактично повторилася зараз – тому Лукашенко й брав у ній участь. Бо для збереження тоталітарної, пострадянської системи їм потрібно розширювати її поле діяльності.
Для демократичної частини білоруського суспільства надзвичайно важливо, щоб Україна залишалася незалежною державою, яка є членом ЄС
І для нас, для демократичної частини білоруського суспільства, надзвичайно важливо, щоб Україна залишалася незалежною державою, демократичною державою, державою, яка є членом Європейського Союзу.
Тоді у нас є перспективи боротися з цією російською імперією, зберегти свою незалежність і зрештою стати частиною європейської спільноти. Репресії в Білорусі тривають, і ситуація зараз набагато гірша, ніж будь-коли – законодавчо, військово, ядерна зброя, і зміна так званої Конституції щоб Білорусь перестала бути нейтральною державою – все спрямовано на збереження існуючої влади в Білорусі, системи влади, основ цієї пострадянської системи.
Але це побудовано на піску, на хиткому фундаменті, бо поруч зовсім інший приклад. Поруч буде незалежна Україна, член Європейського Союзу, якщо українці досягнуть, а я в це вірю, тих цілей і завдань, які зараз стоять перед українським суспільством.
Уявіть: Білорусь буде оточена з усіх боків країнами Європейського Союзу. Це зовсім інша ситуація, навіть ніж та, що була до 2020 року. Саме тому агресори й розпочали цю війну.
Для нас стратегічно важливо, щоб Україна виграла цю війну, стратегічно перемогла
Я не кажу, що «Україна буде членом НАТО», це – окрема проблема. Але вплив Європейського Союзу буде присутній, і хоча білоруська влада намагається зупинити цей вплив, він буде непереборним.
Для нас стратегічно важливо, щоб Україна виграла цю війну, стратегічно перемогла. Це складно, з втратою територій, але стратегічно вони виграють, бо Путін не досягає своєї мети. А його мета – знищити Україну.
Як можна цього не розуміти, коментуючи щось на кшталт «що це за війна?», «хто переможе?» – я не знаю, як це зрозуміти. Тому люди не роблять жодного аналізу.
Інформація у в'язниці обмежена, але ви дивитеся російське телебачення, ви дивитеся якісь факти, що там відбуваються, і з цих фактів, відкинувши коментарі, ви можете зробити власні висновки про те, що там відбувається, от і все.
Форум