Після тривалих переговорів у Берліні американські, українські і європейські посадовці повертаються до своїх столиць із певним оптимізмом, зауважують аналітики.
Канцлер Фрідріх Мерц, що приймав високопоставлених гостей 14-15 грудня, заявив, що мир в Україні близький, як ніколи, попри відсутність компромісу щодо територій у результаті дводенних переговорів президента України Володимира Зеленського з посланцями Білого дому. Те ж саме пролунало від президента США Дональда Трампа, який очолює мирні зусилля.
З’явилася ясність щодо іншого чутливого для України питання: гарантій безпеки. Польський прем’єр заявив про готовність США дати агресору військову відсіч, якщо він знову атакує. Це означало би справжній прорив, та чи влаштує прогрес, досягнутий у Берліні, Москву?
«Викручували руки»
Задля вечері в Берліні 15 грудня з посланцями Трампа у вирішальний для України момент чимало європейських лідерів в останній момент міняли давно побудовані плани. Володимира Зеленського в німецькій столиці особисто підтримували глави держав та урядів десяти найвпливовіших держав Європи.
Масовий приїзд високих гостей до Берліна нагадав їхню поїздку до президента США Дональда Трампа у серпні після його зустрічі з російським керманичем Володимиром Путіним на Алясці. Тоді й зараз Європа намагається відігравати свою роль у важливому для неї переговорному процесі.
Груповій зустрічі в широкому форматі передували дводенні переговори Зеленського і посланців Трампа. Politico пише про «викручування рук» українському президентові: буцімто Стів Віткофф і Джаред Кушнер закликали його прийняти угоду зараз і дали лічені дні на роздуми. Росія, як і раніше, наполягає на відведенні українських військ із усієї території Донбасу.
Стимул – щедра пропозиція гарантій безпеки з боку США, що, за словами одного з поінформованих співрозмовників видання, приємно здивувала українську делегацію.
«Основою цієї угоди є дійсно дуже сильні гарантії, подібні до статті 5... Ці гарантії не діятимуть вічно. Вони обговорюються просто зараз, якщо буде досягнуто взаємоприйнятної угоди», – цитує Politico високопосадовця США.
Sky News, посилаючись на американського поінформованого чиновника, повідомляє, що Трамп впевнений у своїй здатності переконати Кремль прийняти безпекові гарантії Україні. 15 грудня Зеленський підтвердив, що вони аналогічні 5-й статті Вашингтонського договору НАТО. Завдяки їй у межах альянсу діє принцип «один за всіх і всі за одного».
16 грудня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва ще не ознайомилася з деталями пропозицій безпекових гарантій Україні. Різдвяне перемир'я, ідея про яке належить канцлеру Фрідріху Мерцу і яку підтримали в Києві, РФ відкинула.
Деталі гарантій
«Те, що США виклали на стіл переговорів тут, у Берліні, з точки зору правових і матеріальних гарантій (безпеки – ред.), справді вражає. Це надзвичайно важливий крок вперед, який я дуже вітаю», – такими словами, не вдаючись у деталі, прокоментував можливі зобов’язання перед Україною канцлер Мерц.
Трохи далі в питанні деталей пішов польський прем’єр Дональд Туск, теж схвально відгукнувшись про можливий внесок США. За його словами, «вперше стало очевидно», що Україна, Європа і США – на одному боці.
Американська відповідь буде військовою, якщо росіяни знову нападуть на УкраїнуДональд Туск
«Стів Віткофф дуже чітко заявив, що Америка зобов’яжеться надати гарантії безпеки Україні таким чином, щоб у росіян не було сумнівів, що американська відповідь буде військовою, якщо росіяни знову нападуть на Україну. Тож, у певному сенсі, це схоже на статтю 5, але я б не посилався безпосередньо на статтю 5, бо це може лише ускладнити подальші переговори», – наголосив Туск.
The Washington Post цитує неназваного посадовця США, що розповів про пропозицію Україні «платинових» гарантій безпеки, які має схвалити Конгрес, щоб вони лишалися чинними й після завершення президентства Трампа. Повідомляється також про вирішення «90 відсотків» питань між Україною та Росією.
Водночас, зазначено в публікації, невідомі жодні подробиці щодо форми гарантій, окрім тих, що американських військових на території України не буде.
«З огляду на те, що США не бажають брати на себе ризик вступу України до НАТО через побоювання щодо втягування у пряму війну з Росією, незрозуміло, чому вони готові пропонувати окремі гарантії безпеки, такі ж надійні, як гарантії НАТО», – зауважує WP.
The Wall Street Journal дізналося від своїх співрозмовників, що потенційні гарантії «включатимуть моніторинг, перевірку та усунення конфліктів, а також визначатимуть роль США у разі порушення Росією мирної угоди та поновлення нападу на Україну».
Крім того, передбачається озброєння України для стримування російських військ.
Мир (не) близько?
Дводенні переговори української делегації на чолі з Зеленським з американцями завершилися спільною вечерею з європейськими лідерами й груповим дзвінком президенту США.
На відміну від попередньої бесіди з європейськими колегами тиждень тому, яка була вельми напруженою, цією Дональд Трамп, здається, задоволений.
«Гадаю, ми зараз ближчі (до врегулювання війни – ред.), ніж будь-коли… Гадаю, ми досягли великого прогресу в питанні Росії й України», – сказав Трамп 15 грудня журналістам в Овальному кабінеті.
Європа за підсумками переговорів запропонувала свій план гарантій безпеки Україні, що складається з шести пунктів. Заява підписана десятьма лідерами європейських держав і очільниками двох євроінституцій, і в ній сказано про зобов’язання Європи й США разом працювати над гарантіями безпеки для України. Можливість долучатися зберігається відкритою для інших потенційних підписантів.
Пропонується:
- 800 тисяч осіб у лавах ЗСУ в мирний час;
- багатонаціональний європейський контингент для підтримки української армії та захисту повітряного й морського простору України;
- контроль за дотриманням режиму тиші під проводом США: раннє попередження про атаки й розробка «спільних заходів з деескалації»;
- юридично обов’язкові гарантії безпеки й реакція на повторний напад «військовими, розвідувальними, економічними та дипломатичними засобами»;
- Інвестиції у відбудову України; згадана компенсація збитків Росією й подальше утримання її активів у Європі в замороженому стані;
- рішуча підтримка вступу України до ЄС.
Аналітик Німецького фонду Маршалла (Берлін) Маркус Зінер погоджується з твердженнями сторін про значний прогрес, досягнутий під час переговорів у німецькій столиці. Однак експерт сумнівається, що його привітають у Кремлі, де категорично виступають проти членства України в НАТО.
«Вірогідно, вони (росіяни – ред.) не зможуть погодитися з розміщенням міжнародних військ в Україні? Чому ж це, вочевидь, буде каменем спотикання, з точки зору Кремля? Просто уявіть, що в Україні базуються війська країн-членів НАТО: американські, польські, німецькі. Це де-факто означатиме, що Україна не належить до альянсу, але почувається під його егідою. Тож, припускаю, Кремлю буде важко це сприйняти», – сказав Радіо Свобода Зінер.
На цей аспект звертає увагу і The Telegraph, зауважуючи, що для оптимізму зарано. Видання пише про своєрідну «човникову дипломатію», де Київ із європейськими союзниками – з одного боку, Москва – з іншого.
«Американські чиновники, проінформовані про переговори, стверджують, що Росія готова підписати угоду з цими гарантіями безпеки для України, але адміністрація Трампа раніше виявляла надмірний оптимізм щодо досягнення припинення вогню», – зазначає видання.
Складне питання територій
Швидкому досягненню угоди перешкоджає й відсутність компромісу з територіального питання, попри «більш глибокі», за даними низки західних ЗМІ, дискусії з цього приводу.
Москва хоче забрати підконтрольний Україні Донбас, який вона не змогла завоювати, Київ – не хоче його віддавати.
США – шукають компроміс, повідомив Зеленський журналістам, відлітаючи з Берліна. Нині консенсусу, сказав український президент, немає.
«Вони (США – ред.) пропонують «вільну економічну зону». І я ще раз підкреслю: «вільна економічна зона» – це не значить, що під керівництвом Російської Федерації. Це важливі для мене риси будь-якого формату Донбасу», – наголосив президент.
Видання Bild, поінформоване з перебігом перемовин у Берліні, теж написало про готовність України до болючих компромісів, але є межа, яку Зеленський не готовий переступити. За даними німецького таблоїда, він категорично відкидає вимогу вивести Збройні сили з території Донбасу.
16 грудня український політолог Петро Олещук в етері телевізійної на онлай-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної авдиторії, сказав, що для Путіна ситуація нині безпрограшна.
«Якщо Україна прийме вимоги – чудово, це означає, що в Україні можна спровокувати політичну кризу і під прикриттям цієї кризи військові операції якось можна продовжити. Якщо Україна рішуче все це якимось чином відкине – добре, навіть краще. Він може продовжувати сіяти розбрат між Сполученими Штатами та Україною, блокувати постачання зброї зі Сполучених Штатів та провокувати Сполучені Штати на якусь різку антиукраїнську риторику», – зауважив Олещук.
Експерт Маркус Зінер вважає, що наразі неможливо оцінити перспективи подальшого мирного процесу.
«Виникає питання, чи Кремль, враховуючи прогрес, якого він досяг на полі бою, справді готовий домовитися про угоду, подібну до тієї, що зараз обговорюється… Нам потрібно побачити, чи справді США триматимуться цієї пропозиції… А чи може Зеленський продати своєму народу те, що він, по суті, віддасть частини України росіянам?» – ставить риторичні питання аналітик.
«Човникова дипломатія» продовжиться: за словами Зеленського, після дискусій у Берліні є «відповідні напрацювання». Наступний крок – їх презентація Кремлю, після чого американська сторона знову зустрінеться з українською «може, на вихідних, може, трішечки пізніше».
Зеленський очікує на посилення санкцій проти РФ і збільшення військової допомоги Україні, якщо Москва вчергове відкине мирні ініціативи.
Низка західних ЗМІ повідомляла про можливе спільне вивчення карт військовими України й США у намаганні подолати розбіжності щодо територій. Потім, каже український президент, «буде видно».
Тим часом у ЄС спробують подолати інші розбіжності: щодо російських заморожених активів, на основі яких пропонується надати репараційний кредит Україні задля забезпечення подальшої обороноздатності країни. Це мають вирішити на саміті лідерів 18 грудня.
«Заморожені активи змогли би збалансувати зменшення підтримки у деяких країнах. Я не бачу можливості для України без цього стояти міцно», – наголосив 16 грудня Зеленський на важливості рішення, очікуваного наприкінці тижня.
Форум