В Україні наростає критика заяви президента Володимира Зеленського, який, згідно з повідомленнями, ніби запропонував американським переговірникам у Берліні відмовитись від членства в НАТО в обмін на гарантії безпеки для України в боку Заходу. Чи справді це так? Як бути з тим, що членство в НАТО та ЄС зазначені як стратегічний курс в Конституції України? Чи справді серед «хотєлок» Росії – гарантія від США, що НАТО взагалі не буде більше розширюватись? І чому в Україні падає довіра до НАТО, як кажуть соцопитування?
Під час переговорів з американською делегацією у Берліні президент України Володимир Зеленський запропонував відмовитися від прагнень України приєднатися до НАТО в обмін на гарантії безпеки з боку Заходу, повідомили західні ЗМІ.
Бажанням України було вступити до НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямокВолодимир Зеленський
«З самого початку бажанням України було вступити до НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок. Таким чином сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною і США, гарантії для нас від США, подібні до Статті 5, і гарантії безпеки від європейських колег, а також інших країн – Канади, Японії – є можливістю запобігти черговому російському вторгненню. І це вже компроміс з нашого боку», – сказав Зеленський у відповідь на запитання журналістів 14 грудня.
Цей крок знаменує собою важливий зсув для України, яка боролася за вступ до НАТО як захист від російських атак.
Росія неодноразово вимагала від України офіційно відмовитися від своїх амбіцій щодо НАТО та вивести війська з території Донбасу, яку контролює Київ. Москва також заявила, що Україна має бути нейтральною країною і жодні війська НАТО не можуть бути розміщені в Україні.
НАТО – в Конституції
У 2019 році – за кілька місяців до президентських виборів – Україна внесла зміни до Конституції, закріпивши курс на членство в ЄС та НАТО, що стало стратегічним завданням, визначеним законом, ухваленим Верховною Радою 7 лютого 2019 року, й підкреслюючи прагнення до інтеграції у євроатлантичні структури як незворотній процес.
А зараз сама можливість того, що президент Зеленський бере на себе право відмовитись від курсу на членство в НАТО вже викликала чимало критики.
Це перевищення конституційних повноважень Зеленського, на яке український народ не давав йому жодного мандатаІрина Геращенко
«Якщо це правда – то це перевищення конституційних повноважень Зеленського, на яке український народ не давав йому жодного мандата. Перемога для України – це збереження нашого суверенітету. Суверенітет – це суверенне право країни самим визначати свою внутрішню політику і зовнішні альянси», – пише у фейсбуці опозиційна депутатка Ірина Геращенко.
Більш різкий у своїх висловах колега Геращенко, депутат від опозиції Володимир Ар’єв: «Якщо президент, як гарант Конституції, відмовиться від НАТО, яке записано в Конституції як мета України, то Україна має негайно відмовитись від такого президента».
Власне, і положення про стратегічний курс на НАТО в Конституції ухвалювалось конституційною більшістю в 300 голосів – так само і зміна в Конституції повинна мати згоду конституційної більшості у Верховній Раді.
Активіст Тарас Шамайда вважає, що якщо президент справді обіцяв «відмову від НАТО» – то це перевищення повноважень і порушення Конституції, бо в Конституції (ст. 102) написано, що президент є «гарантом курсу» на вступ до НАТО.
«Якщо він заявляє, що Україна не вступатиме в НАТО, то вже в цей момент порушує Конституцію, бо яке ж це гарантування курсу? Це розворот на 180 градусів, в стилі заяви (Миколи) Азарова в листопаді 2013 про відмову від курсу на вступ в ЄС. Якщо, звичайно, така пропозиція президента справді була», – зауважує Шамайда.
«Немає консенсусу»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що нині немає консенсусу щодо вступу України до альянсу, але наголосив на чинності принципів Вашингтонського договору, який каже, що будь-яка суверенна демократична держава може подати заявку на членство в альянсі.
«Практична ситуація полягає в тому, що, як ви знаєте, для вступу України до НАТО потрібен консенсус усіх союзників. І зараз, як ви знаєте, консенсусу щодо вступу України до НАТО немає», – сказав Рютте нещодавно на пресконференції, відповідаючи на запитання щодо майбутнього членства України в альянсі.
Зараз консенсусу щодо вступу України до НАТО немаєМарк Рютте
Із заяв представників різних держав стає ясно, що принаймні кілька країн не бачать наразі можливості запросити Україну в НАТО.
Головне, звісно, що не бачить Україну в НАТО керівництво найпотужнішого члена альянсу – США і адміністрація Дональда Трампа. Також лунали заяви про небажаність або передчасність розмов про Україну в НАТО від Німеччини та Туреччини. А Угорщина та Словаччина не бачать Україну в НАТО через прагнення «не дратувати» Москву.
Цікаво, що перший варіант «мирного плану» на нинішніх переговорах, який складався з 28 пунктів, передбачав там положення, що «Україна ніколи не буде в НАТО». Це є вимогою Росії, і американська сторона включила це в перший проєкт, але потім текст було доопрацьовано і зменшено до 20 пунктів.
І нині, за деякою інформацією, положення про «ніколи не буде в НАТО» для України ніби виключили.
Але вже сама можливість відмови від членства в НАТО викликає схвальні відгуки в Росії. Так, Кирило Дмитрієв, спецпредставник президента Росії, який також присутній на переговорах росіян з американцями, «привітав» такий поворот.
«Зеленський спізнився лише на чотири роки з простою заявою «Ні НАТО для України». Якби це було сказано тоді, то не було б війни в Україні...», – написав Дмитрієв в мережі Х.
А що говорить соціологія, які настрої панують серед українців? Так, згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним у вересні 2025 року, вступ України до НАТО підтримує 83% громадян, проте лише 53% вірять у здатність альянсу захистити країну в разі нападу Росії.
Коли почався активний мирний процес і відбуваються раунд за раундом переговори зі США та європейцями, то останнє соціологічне опитування, оприлюднене КМІС в грудні 2025 року, каже про значне падіння довіри до НАТО.
НАТО, станом на кінець 2025 року, довіряє 34% українців (зниження із 43% у грудні 2024 року), а 41% українців не довіряють (ріст зі 25%). Решта 25% не змогли визначитися, каже опитування КМІС.
США і гарантії безпеки
У час переговорів щодо миру також обговорюється і тема гарантій безпеки для України. Це навіть розглядається як одна з трьох угод – угода про гарантії безпеки поруч з угодою про мир і документом про повоєнне відновлення України.
Щодо гарантій безпеки, то США мають надати гарантії окремо, а інші країни – зокрема європейські – окремо.
Цікаво, що першою, хто запропонував ідею гарантій безпеки на рівні 5-ї Статті Договору про НАТО («напад на одного – напад на всіх») була італійська прем’єрка Джорджія Мелоні, яка має дружні взаємини з президентом Трампом.
Зараз вже чимало хто говорить про саме такий рівень гарантування безпеки – що в разі нового нападу на Україну з боку Росії – гаранти мають допомагати не лише дипломатично чи санкційно, але і військово – і не лише поставками озброєнь.
США не збираються захищати Україну і тим більше воювати за неї з росіянамиТарас Шамайда
«Хочу зі всією відповідальністю зауважити, що п’ята стаття Вашингтонського (точніше-Північноатлантичного договору), як і будь-яка інша стаття цього міжнародного договору, має значення виключно з виконанням усього договору, тобто – забезпеченням членства України в НАТО», – пише у соцмережах колишній посол України в США Валерій Чалий.
«Відповідна стаття у двосторонніх домовленостях може бути дієвою лише в разі підписання та ратифікацією Конгресом США союзницького Договору між Україною та США, тобто договору, який би передбачав, у разі загрози територіальній цілісності і суверенітету України, залучення США у війну проти агресора. Україні треба бути також готовою до взаємних зобов’язань. Тільки так. Все інше – «Будапешт-2» або просто імітація гарантій безпеки. Не можна знову «наступити на ті ж самі граблі», – зазначає Чалий.
Під «Будапештом» мається на увазі Будапештський меморандум 1994 року, який давав Україні безпекові запевнення в обмін на відмову від третього у світі ядерного потенціалу. Фахівці акцентують: анексувавши Крим та розпаливши конфлікт на Донбасі в 2014 році, а в 2022 року здійснивши відверту неспровоковану агресію проти України, Росія грубо порушила букву Будапештського меморандуму, одним з підписантів якого була.
Скептично налаштований до можливих гарантій безпеки нині і політичний активіст Тарас Шамайда: «США не збираються захищати Україну і тим більше воювати за неї з росіянами. За будь-якої адміністрації, а за Трампа і поготів. Це очевидні речі, тому ці «гарантії» мають таку ж ціну, як і будапештський папірець».
Як зазначила депутатка Ірина Геращенко: «Війна почалася в 2014 році, коли Україна мала нейтральний статус. Саме тому і почалася війна… Шкода, якщо хтось у Києві, Вашингтоні чи Берліні цього і досі не усвідомив».
Про те, що у Вашингтона за нинішньої адміністрації «зник апетит» на розширення НАТО, свідчить і нова Стратегія національної безпеки США, щойно оприлюднена. Там говориться, що НАТО не повинно виглядати альянсом, який постійно розширюється.
Зараз в НАТО – 32 члени. І останніми приєдналися Фінляндія та Швеція вже на тлі великої війни Росії проти України.
Форум