- Від Кравчука до Зеленського
Відколи Україна здобула власну незалежність, повномасштабна російська агресія стала невідворотною, вважає політик і дипломат Борис Іванович Тарасюк народився 1 січня 1949 року у місті Дзержинську Житомирської області. У 1975 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету.
До 1981 року працював аташе, третім, другим і першим секретарем МЗС УРСР. Потім — 5 років у Нью-Йорку, в постійному представництві України при ООН.
Проголошення незалежності України Борис Тарасюк зустрів на посаді заступника начальника відділу головного радника МЗС.
З 1992 до 1995 – заступник міністра закордонних справ України. Далі дипломатичні шляхи привели Борис Тарасюка до Брюсселя, де він працює Надзвичайним та Повноважним послом України в Бельгії, Нідерландах і Люксембурзі, а потім – першим головою місії України при НАТО.
Від 1998 до 2000 – перший прихід на посаду міністра закордонних справ України. Він замінив Геннадія Удовенка. Після переорієнтації багатовекторної політики Леоніда Кучми із заходу на схід подає заяву про відставку.
Очолює недержавну організацію – Інститут євроатлантичного співробітництва, а в квітні 2002 року Борис Тарасюк потрапляє до парламенту за списком блоку “Наша Україна” і очолює парламентський комітет з питань європейської інтеграції.
Паралельно з дипломатичною він займається і політичною діяльністю. За пропозицією колишнього шефа Геннадія Удовенка у травні 2003 року стає головою Народного Руху України, через 2 місяці після того, як став членом цієї партії.
Після перемоги Помаранчевої революції Президент Віктор Ющенко вдруге призначає Бориса Тарасюка міністром закордонних справ. Він працював на цій посаді в урядах Юлії Тимошенко та Юрія Єханурова.
Проблеми у глави зовнішньополітичного відомства почалися після вступу в дію політичної реформи і приходу на посаду прем’єр-міністра Віктора Януковича..., якого називають фундатором зовнішньополітичного курсу незалежної України.
Тарасюк у дипломатії понад 50 років – він двічі очолював МЗС – спочатку за президентства Леоніда Кучми, згодом – за каденції Віктора Ющенка.
Перший сигнал про майбутню війну Україна отримала від Росії ще за президента Бориса Єльцина, пригадує Тарасюк у розмові з Радіо Свобода.
Чому, попри такі сигнали з Москви, тодішнє керівництво України погодилося на роззброєння молодої держави?
І, зрештою, чи не під час ядерного роззброєння був закладений сприятливий фундамент для подальшої російської агресії? Тарасюк відповідає категоричним «ні». Він каже, що тоді для України було критично важливо знайти надійного союзника, яким стали США, зокрема – завдяки політиці роззброєння, переконує дипломат.
- 9 років із Тимошенко
Попри те, що Борис Тарасюк більше не працює в дипломатичному корпусі, його відповіді вкрай обережні і дипломатичні – особливо, щодо дійових осіб української політичної сцени. Він каже, що воліє оцінювати не персоналії, а процеси. Водночас, за час свої багаторічної кар’єри він устиг попрацювати ледь не з усіма політичними топ-персоналіями.
Коли у 2010 році Віктор Янукович виграв президентські вибори у Юлії Тимошенко, Тарасюк долучився до команди «Батьківщини», де був обраний одним із заступників лідерки політсили і згодом багато років поспіль лишався соратником Юлії Тимошенко, допоки Володимир Зеленський у 2019-му не призначив його постпредом при Раді Європи.
За цей час його соратниця Юля Тимошенко отримала підозру від НАБУ, однак цей епізод Тарасюк також воліє не коментувати.
«Я маю право, я – вільна людина», – каже він, водночас визнає, що він не міг уявити, що Юлія Тимошенко могла давати хабарі за голосування у парламенті.
Дивіться інтерв'ю Власти Лазур із Борисом Тарасюком:
Перший сигнал про майбутню війну Україна отримала від Росії ще за Єльцина – дипломат Тарасюк
Одразу після проголошення незалежності України Кремль заявив, що це не означає збереження її кордонів у межах колишньої УРСР. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив ексміністр закордонних справ Борис Тарасюк.
«Хоча ці кордони були закріплені, і пізніше, у 1997 році, в Договорі між Україною та Росією їх було підтверджено, це вже було попередження. Воно пролунало з вуст тодішнього речника Єльцина, якщо я не помиляюся, Вощанова», – зазначив Тарасюк.
За його словами, ці заяви викликали обурення у Верховній Раді, після чого Москва терміново відправила до Києва делегацію «гасити пожежу». Тарасюк зазначив, що тоді працював із нею від МЗС.
Дипломат назвав цю історію першим сигналом про справжні наміри Росії. Відтоді, каже, він незмінно повторював іноземним журналістам три поради: «Не вірте Росії, не вірте Росії і не вірте Росії».
За словами Тарасюка, одним із перших кроків Путіна щодо України був тиск на Леоніда Кучму з вимогою звільнити його з посади глави МЗС. Зрештою, так і сталося.