Україна вступила у п'ятий рік повномасштабної війни, яку веде Росія найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Другої світової війни. Її війська стримують фронт від нищівних атак у замерзлих окопах, тоді як цивільне населення щоночі стикається з масованими ударами безпілотників та ракет, що призвело до переривання постачання енергії на тлі суворої зимової погоди.
Оцінки кількості жертв різняться, але в одному з нещодавніх звітів кількість убитих, поранених та зниклих безвісти становить 1,2 мільйона росіян та 500 000-600 000 українців.
Війна змусила мільйони українців покинути свої домівки. Світовий банк напередодні річниці заявив, що відновлення економіки України коштуватиме 588 мільярдів доларів протягом десятиліття.
Але щоб це почалося, війна має закінчитися.
Мирні переговори
Мирні переговори під керівництвом США, розпочаті президентом США Дональдом Трампом після його вступу на посаду в січні 2025 року, не досягли чіткого прориву, хоча, за словами української влади, подальші переговори можуть відбутися пізніше цього тижня.
Під час переговорів минулого тижня головний посланець США Стів Віткофф заявив про «значний прогрес», не надаючи подробиць, і додав, що «обидві сторони погодилися… продовжувати роботу над досягненням угоди».
«Я думаю, що з часом обидві сторони відчувають досить сильний тиск – як економічний, так і зовнішньополітичний – з боку Сполучених Штатів», – сказав політолог Антон Пеньковський Радіо Свобода.
Тристоронні переговори у Женеві. 17 лютого 2026 року
«Зараз ми насправді чуємо все більше конкретних запитань щодо територій, питання Донбасу, з обох сторін», – додав він.
Після місяців переговорів так зване територіальне питання залишається одним із головних каменів спотикання. Путін вимагає від України віддати без бою ту частину Донбасу, яку російська армія не змогла захопити за 4 роки повномасштабної війни.
Це питання, щодо якого президент Володимир Зеленський відмовився зрушити з місця, заявивши, що йому потрібно провести референдум, і що українці ніколи на це не погодяться.
У своєму зверненні з нагоди чотириріччя вторгнення Росії Зеленський заявив, що Україна зробить «все», щоб забезпечити мир і справедливість.
«Путін не досяг своїх цілей. Він не зламав українців. Він не виграв цю війну. Ми зберегли Україну, і ми зробимо все, щоб забезпечити мир і справедливість», – сказав він у відеозверненні, опублікованому 24 лютого.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Переговори переговорами, а чи спинити війну, вирішує Путін. Підсумки ЖеневиЛідери підтверджують підтримку України
Європейські лідери відзначили річницю війни Росії проти України, підтвердивши свою підтримку Києва та засудивши агресію Москви.
Український військовослужбовець проходить повз зруйновані російськими ударами житлові будинки, Костянтинівка, Донецька область, 20 грудня 2025 року
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, оголошуючи новий пакет військової та гуманітарної підтримки, сказав: «Росія не виграла цю війну. Вони не виграють цю війну».
Він додав: «Ми будемо поруч з ними, доки не буде справедливого та міцного миру – і після нього».
Тільки у Києві від початку повномасштабного вторгнення внаслідок повітряних атак російська армія пошкодила станом на кінець січня 2026 року 2960 житлових багатоквартирних будинків, причому – 1520 з них у 2025 році. Крім того, за даними міської влади Києва, від 22 лютого 2022 року у столиці України російськими обстрілами були пошкоджені: 330 закладів освіти і наук; 59 закладів охорони здоров’я, 140 приватних будинків, 93 будівлі адміністративного призначення, 15 закладів соціального захисту, 39 закладів культури, 151 об’єкт транспортної інфраструктури, 484 об’єкти житлово-комунального господарства, 11 об’єктів спортивної інфраструктури, 1 храм.
«Ця війна – це потрійний провал для Росії: військовий, економічний та стратегічний», – заявив президент Франції Емманюель Макрон 24 лютого.
«Одного дня росіяни зрозуміють жахливість злочину, скоєного від їхнього імені, порожнечу використаних приводів та довгострокові руйнівні наслідки для їхньої власної країни», – додав він.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що український народ заслуговує на справедливий і тривалий мир. «Їхня безпека – це наша безпека», – заявив він під час церемонії в Брюсселі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми пишемо правила ведення сучасної війни» – новий комбриг 54-ї ОМБр Вадим ЧернійЦеремонії в Києві
Президентка Євро комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніо Кошта відвідали офіційну поминальну церемонію, а також відвідають енергетичну інфраструктуру, пошкоджену російськими ракетними ударами.
«Європейський Союз твердо та непохитно солідарний з українським народом – з тими, хто втратив близьких, з тими, хто отримав поранення, та з усіма, хто продовжує терпіти ці несправедливі страждання», – сказав Коста перед поїздкою до Києва.
Президентка Єврокомсії Урсула фон део Ляєн після прибуття до Києва 24 лютого 2026 року
До Києва також прибули лідери нордично-балтійських країн та лідер Хорватії.
Європейські країни прагнули компенсувати втрати після того, як президент США Дональд Трамп вирішив суттєво скоротити військову підтримку України. Згідно зі схемою НАТО, європейські країни тепер закуповують американську зброю та інше військове обладнання для України, водночас зберігаючи власні поставки до Києва.
Минулого року європейські країни, а також Канада та інші союзники також сформували «Коаліцію охочих» для координації підтримки України, а також для планування потенційної післявоєнної миротворчої місії або «сил заспокоєння».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Правда переможе, а Росія впаде». Митрополит Борис Ґудзяк про 4 роки великої війниГарантії безпеки
Перспектива розміщення західних військ в Україні є частиною ключових вимог Києва щодо миру: життєздатні гарантії безпеки, щоб Москва не використовувала будь-яку паузу в бойових діях, щоб просто переозброїтися та знову атакувати Україну колись у майбутньому.
Це також є каменем спотикання, оскільки кремлівські чиновники неодноразово заявляли, що розгортання західних військ в Україні буде неприйнятним. Багато аналітиків стверджують, що Росія насправді не хоче миру.
«План, спрямований на вичерпання можливостей України чинити опір, залишається актуальним», – написав 23 лютого Джек Вотлінг з аналітичного Королівського об’єднаного інституту військ в Лондоні. «Росіяни вважають, що можуть продовжувати війну до 2027 року, і сприймають поточний процес переговорів як засіб для вбивання клина в трансатлантичний альянс».
Український вояк біля броньованого «Бредлі» в Запорізькій області (ілюстарційне фото)
23 лютого, вручаючи медалі солдатам, які воювали в Україні, Володимир Путін, схоже, не прагнув зупинити свою війну проти України. «Ви твердо стоїте за Росію», – сказав він їм.
«Ми вшановуємо всіх тих, хто, ризикуючи своїм життям, з мужністю та відвагою, з любов’ю до Росії, стоїть на наших кордонах», – додав Путін, дотримуючись кремлівської лінії про те, що Росія захищається, хоча насправді вона окупує великі території України та прагне захопити ще більше.
Одна з мешканців Краматорська, місті на сході України, яке зазнало неодноразових російських бомбардувань, в інтерв’ю Радіо Свобода висловила широко поширене бажання миру, оскільки війна вступає у свій п’ятий рік.
«Хотілося б, щоб вони домовилися про щось хороше. Ми молилися про це. Люди так багато настраждались», – сказала вона. Щойно вона закінчила говорити, як пролунав гучний вибух.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Хто тут агресор і на кого потрібно тиснути» Трамп зрозуміє, якщо приїде в Україну – Зеленський ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Понад 20 Афганістанів» за 4 роки: чому Путін не зупиняється там, де Горбачов вивів війська? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія нібито готова воювати «вічно». А чи зможе?