(Рубрика «Точка зору»)
Ласкаво просимо до Wider Europe, інформаційного бюлетеня Радіо Свобода, присвяченого ключовим питанням, що стосуються Євросоюзу, НАТО та інших інституцій, а також їхніх відносин із Західними Балканами та країнами Східної Європи.
Я редактор європейського відділу Радіо Свобода, Рікард Йозвяк, і цього тижня зосереджуся на тому, як Чорногорія наближається до Європейського Союзу.
Що потрібно знати:
Посли країн ЄС дали зелене світло як на виділення Україні позики у розмірі 90 млрд євро (106 млрд доларів), так і на черговий раунд санкцій проти Росії, але інше рішення залишилося практично непоміченим: створення робочої групи для підготовки проєкту договору про вступ Чорногорії до ЄС.
Хоча створення такої групи в Раді міністрів є передусім технічним питанням і порівняно невеликим кроком у ширшій політиці розширення ЄС, його символічне значення значно глибше.
«Це підтвердження політичного рішення держав-членів про те, що Чорногорія стане майбутнім членом ЄС», – сказав Радіо Свобода один із високопоставлених європейських дипломатів на умовах анонімності.
«Коли ухвалюється рішення почати роботу над підготовкою договору про вступ, сумнівів щодо кінцевого результату вже не залишається.»
Глибший контекст
Іншими словами, тепер питання полягає не в тому, чи приєднається Чорногорія до клубу, а в тому, наскільки швидко це станеться.
Ця адріатична країна заявила, що прагне стати 28-м членом ЄС уже до 2028 року – амбітна мета, якщо зважити, що останнім новим членом блоку була Хорватія у липні 2013 року.
Робочу групу для Хорватії створили у грудні 2009 року, коли Загреб уже закрив 28 із 33 переговорних розділів, що охоплювали широкий спектр політичних сфер, які країна-кандидат повинна узгодити з нормами блоку.
Чорногорія наразі закрила лише 14, але сподівається завершити решту до кінця цього року. У Брюсселі мало хто вважає це реалістичним, зважаючи на те, що деякі з найскладніших питань, що стосуються юстиції, внутрішніх справ, безпеки харчових продуктів та політики конкуренції, залишаються невирішеними.
І шести місяців, імовірно, буде недостатньо, щоб закрити все. Робоча група по-справжньому запрацює лише після того, як усі розділи будуть закриті.
Створена для Чорногорії група ще не збиралася, але це має статися «найближчим часом», за словами дипломата ЄС, обізнаного з процесом, який не має права говорити публічно.
Як тільки всі – або майже всі – розділи будуть закриті, група стане дуже зайнятою. Саме тоді почнуться фінальні узгодження і юридичні дискусії з майже щоденними засіданнями. Для Хорватії цей період зайняв близько п’яти місяців фінального доопрацювання тексту.
Детально:
- Один із високопоставлених дипломатів, який брав участь у підготовці хорватського договору обсягом близько 250 сторінок, каже, що приблизно 80–85 відсотків тексту будуть збігатися з тим документом. Це просто різні норми ЄС, які однаково застосовуються до всіх.
- Важливими є решта положень. Наприклад, скільки членів Європейського парламенту матиме нова країна? У випадку Чорногорії, ймовірно, шість, враховуючи, що її населення, яке становить трохи більше півмільйона – подібне до населення Мальти, найменшої держави блоку.
- Але ще важливішими будуть домовленості щодо різних перехідних періодів, коли правила ЄС почнуть діяти в повному обсязі, а також часових винятків у таких сферах, як сільське господарство, фітосанітарні норми, свобода пересування та право купівлі нерухомості в країні. Це вже питання мільйонів євро. З огляду на невеликий розмір Чорногорії, значна частина цих тем, можливо, не буде надто суперечливою.
- Новим елементом стануть так звані «посилені запобіжники» в договорі, які можуть призвести до втрати фінансування ЄС у разі «демократичного відкату» в нових державах-членах – спроба уникнути того, з чим блок зіткнувся в таких країнах, як Угорщина.
- Але що, ймовірно, може уповільнити процес для Чорногорії і завадити Подгориці вступити вже у 2028 році? Однією з потенційних проблем, на яку вказали дипломати ЄС, хоча вона й може не стати такою, є чорногорська мова.
- Ніхто не сумнівається, що це офіційна мова країни і тому вона може стати офіційною мовою ЄС, але деякі ставлять питання, чи справді необхідно утримувати повний штат чорногорських перекладачів, якщо хорватська настільки схожа?
- Багато західних держав-членів, налаштованих на скорочення витрат і з огляду на інші балканські країни зі спорідненими мовами, можуть захотіти зробити мовне питання прецедентом.
- Крім того, кожен договір про вступ є базовим договором. Це означає, що в нього можна включити й інші питання ЄС, які насправді не мають нічого спільного з членством Чорногорії.
- У випадку Хорватії до процесу були прикріплені два протоколи, що обіцяли конкретні політичні гарантії для Ірландії та можливість для Чехії не дотримуватися Хартії основних прав.
- Не виключено, що чорногорський договір міститиме і більш фундаментальні зміни до договорів та інституцій ЄС, які прокладуть шлях для приєднання в недалекому майбутньому більшої держави-члена, такої як Україна.
- Але справжня перешкода може насправді виникнути після того, як робоча група завершить роботу, текст буде остаточно затверджено, а договір підписано. Адже тоді розпочнеться процес ратифікації.
- Це означає голосування в парламентах 27 держав-членів ЄС. Часто це означає два голосування, оскільки багато держав-членів ЄС мають верхню та нижню палати. У Бельгії це може означати аж до 10 голосувань у всіх регіональних і мовних палатах країни.
- У Франції це може бути референдум, якщо в Національних зборах і Сенаті не буде набрано трьох п’ятих голосів. А ще завжди десь у блоці трапляється політична криза, яка заважає проведенню голосування. Достатньо поглянути на Болгарію, де за останні п’ять років відбулося вісім парламентських виборів.
- Для Хорватії весь цей процес тривав 18 місяців, і ніщо не заважає будь-якій країні спершу захотіти розв’язати двосторонні питання ще на етапі ратифікації. Тож 2028 рік для Чорногорії може виявитися занадто амбітною ціллю. Але з огляду на те, що робоча група вже починає формуватися, питання полягає принаймні в тому, коли, а не чи приєднається країна.
Рікард Йозвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода