Погрози США та Ізраїлю розміром у будинок. Як Іран використовує стіни будівель для пропаганди

Білборд на площі Енкелаб, Тегеран, фото від серпня 2025 року

Гігантський білборд із погрозами американській військово-морській флотилії, яка наразі наближається до узбережжя Ірану, – це лише одне з кількох пропагандистських послань, що зʼявлялися на перехресті в центрі Тегерану протягом останніх місяців.

Білборд із погрозами військово-морським силам США на будівлі на площі Енкелаб 26 січня 2026 року. Текст англійською мовою (праворуч): «Хто посіє вітер, той пожне бурю». Це відсилка до тексту Біблії

Площа Енкелаб, або ж площа Ісламської революції, розташована на головній дорозі з міжнародного аеропорту Тегерана. Над нею височіє білборд із підбитим авіаносцем, що залишає за собою кривавий слід. За останні два місяці на розі цієї жвавої вулиці було встановлено щонайменше п’ять різних пропагандистських банерів.

24 січня 2026 року на перехресті площі Енкелаб у Тегерані можна було побачити ось такий білборд з написом: «Іран – наша країна, його прапор – наш похоронний саван»

Даррен Лінвілл, професор Центру медіакриміналістики в Університеті Клемсона, у розмові з Радіо Свобода сказав, що ці величезні плакати дають Тегерану можливість ефективно проникати в медіаполе Заходу.

«Вони створюють ці зображення, щоб ті ширилися [західними ЗМІ], а потім – соцмережами». За словами професора Лінвілла, «з огляду на глобальний масштаб, білборди обходяться дешево», навіть попри часте оновлення банерів розміром з будівлю.

На фото від листопада 2025 року – білборд, що зображує інцидент 2016 року. Тоді екіпажі американських ВМС були захоплені іранськими військами після навігаційної помилки. У тексті мовою фарсі сказано: «Ви знову станете на коліна перед Іраном»

Джанатан Саєх, аналітик-дослідник вашингтонського Фонду захисту демократій, вважає, що ці білборди можуть виконувати ще одну задачу – «щоб громадяни стикалися з пропагандою всюди, від метро до громадських парків». Він додає, що «це психологічна тактика, покликана нагадувати іранцям, що від режиму нікуди не втекти».

Білборд на площі Енкелаб із зображенням вчених-ядерників та центрифуг, а також написом: «Наука – це сила». Серпень 2025 року

Мурали з погрозами в бік США чи Ізраїлю періодично зʼявлялися на будівлях Тегерану ще з часів Ісламської революції 1979 року. Однак білборди, які можна змінити за одну ніч, стали використовувати лише в останні роки.

Білборд у жовтні 2024 року із зображенням ракетного обстрілу Ізраїлю. Там мовою фарсі написано: «Якщо ви хочете війни, ми – господарі війни»

Фотографії білборда на площі Енкелаб у Тегерані вперше зʼявилися в іранських новинних агентствах на початку 2023 року. На сусідній площі Валі Аср є ще один, менший білборд, який часто використовується владою для поширення її наративів про актуальні проблеми, або ж ісламістських ідей.

Білборд, який, судячи з усього, рекламував іранську парамілітарну організацію «Басідж», горить під час протестів у Тегерані, що спалахнули після смерті Махси Аміні у вересні 2022 року

Під час антиурядрвих демонстрацій, що спалахували упродовж останніх років, протестувальники не раз підпалювали пропагандистські банери влади. Але свідчень про напади на гігантський білборд на площі Енкелаб, відомий як місце збору прихильників режиму, наразі немає.

Однак є дані про те, що під час останніх заворушень антиурядові гасла деколи писали на вітринах магазинів кровʼю загиблих мітингарів.

У листопаді 2025 року на білборді на площі Енкелаб зобразили історичних та сучасних світових лідерів, підписавши це так: «Обіцянка американської свободи»

Деяких іранців обурює войовничий тон владних білбордів: одна жінка висловила журналісту думку, що банери на кшталт того, що вище на фото (з погрозами Ізраїлю), «лише провокують ще більше загострення».

Білборд на площі Енкелаб у Тегерані із героєм з епічної перської поеми «Шахнаме». На цьому банері він бореться з істотою кольорів американського прапора

Останнім часом іранський уряд раз за разом опиняється в кризових ситуаціях, а отже, як каже аналітик Саєх, агресивна пропаганда не корелюється з тим, що насправді відбувається за зачиненими дверима.

«Для режиму імідж – понад усе, і він не може дозволити собі виглядати слабким в очах своїх прихильників. Тому в деякі моменти, коли публічно від влади Ірану лунають погрози, в той же час приватно вони намагаються згладжувати кути», – сказав він.

  • Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї 1 лютого заявив, що у разі атаки США на Іран розпочнеться регіональний конфлікт. Хаменеї також заявив, що Іран не є «ініціатором війни» та не нападає на інші країни, але готовий відповісти ударом на удар.
  • Президент США Дональд Трамп раніше розпорядився наростити військово-морське угруповання на Близькому Сході і не виключив завдання ударів по Ірану – якщо не буде досягнуто прогресу в переговорах з ядерного питання або якщо влада Ірану продовжить жорстоко придушувати протести. Напередодні Трамп заявив, що Іран зараз веде «серйозні переговори» зі США, результатом яких, за його словами, «могло б стати щось прийнятне». Подробиці про можливі контакти представників іранської влади та США невідомі.
  • У письмовому коментарі Радіо Свобода представник Білого дому заявив, що Трамп «сподівається, що жодних дій проти Ірану не доведеться застосовувати», однак закликав Тегеран укласти угоду, «поки не пізно».
  • Наприкінці грудня та в січні Іран охопили масштабні протести. Спочатку учасники протестів виступали з вимогами, пов’язаними з економічною кризою, а пізніше почали звучати гасла проти влади. Протести були жорсткого придушені. Влада Ірану повідомляє про 3117 загиблих, а правозахисна організація HRANA стверджує, що має в своєму розпорядженні підтверджені дані про загибель 6713 людей, переважно учасників протестів. Інші правозахисні організації та ЗМІ наводять інші дані, усі вони не підтверджені.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іранські ЗМІ: міністр закордонних справ Аракчі, ймовірно, зустрінеться з Віткоффом
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іран «навряд чи погодиться» на вимоги Трампа, щоб уникнути силового сценарію
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В ООН заявили про безпрецедентну кількість загиблих на протестах в Ірані, США направили «армаду»