Україна повторить шлях Італії: до свободи, перемоги і євроатлантичного вибору

Українські воїни з боями вийшли на український кордон у Харківській області, витіснивши російських окупантів. 15 травня 2022 року

(Рубрика «Точка зору»)

Сучасна Італія, симпатичний і впізнаваний «чобіт», створювалася не так давно – у вирі численних воєн між 1830-ми і 1870-ми роками. Ворогів у незалежної Італії було троє: імперська Австрія (Австро-Угорщина), клерикальна Папська держава та самовпевнена Франція, яку підтримували й декотрі інші європейці, які закликали «не розхитувати човен».

Процес народження єдиної держави затягнувся не лише через потужну австрійську воєнну машину, а й через відмінність у баченні національного майбутнього в італійських землях. Це протиріччя найкраще уособлювали два тодішні беззаперечні лідери – родовитий аристократ граф Кавур і сміливий революціонер Джузеппе Гарібальді.

Перший – освічений економіст та витончений політик, який зробив блискучу кар’єру у напівавтономному П’ємонті, частині Сардинського королівства, що перебувало під фактичним контролем Австрійської імперії.

Другий – моряк і син моряка, шкіпер і капітан, і ненависник іноземців-окупантів.

Перший прагнув поширення впливу П’ємонту на дедалі більшу кількість роздрібнених італійських земель, не ставлячи під питання інтереси Парижу, Риму чи Відня. Другий – відчайдушний військовий лідер, природжений полководець, а головне – провісник об’єднання цих земель у єдину національну державу.

Мрія Гарібальді здійснилася. Жодна іноземна сила, жодні інтриги «обережних» європейців виявилися не здатними зупинити волю народу. Так виникла сьогоднішня Італія.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До кінця літа сили Росії занепадуть і Україна їх витисне – генерал США Бен Годжес. Інтерв’ю

Італійський план чи змова з Росією

Днями МЗС Італії передав на розгляд ООН мирний план для «припинення війни та поетапного врегулювання в Україні».

Чотири етапи італійського плану передбачають:

  • припинення вогню та демілітаризацію фронту під наглядом ООН;
  • швидкий вступ України до ЄС та її нейтральний статус без приєднання до НАТО;
  • угоду між Україною і Росією щодо «спірних територій» Донбасу і Криму для вирішення суперечностей щодо міжнародно визнаних кордонів;
  • новий багатосторонній договір про мир і безпеку в Європі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Припинення вогню, автономія Криму і Донбасу: Італія пропонує план для закінчення війни Росії проти України

Навіть без глибокого аналізу зрозуміло, що це план Кавура. Гарібальді розірвав би його на дрібні шматки і вжив добре відоме українцям слово «зрада».

Ні, звинувачувати італійське зовнішньополітичне відомство у зраді нема підстав. А от говорити про нерозуміння авторами причин війни і інтересів України треба. Тим більше, що подібне нейтралістське мислення присутнє не лише в римських владних кабінетах.

Припинення вогню в той час, коли п’ята частина України знаходиться під окупацією не лише неприйнятне з військової точки зору, а й злочинне по відношенню до мільйонів тимчасово окупованих громадян. Що з ними роблять щоденно кремлівські воїни весь світ побачив на прикладі Бородянки, Ірпеня, а зараз і Маріуполя.

Обіцянка Києва не приєднуватися до НАТО – це пряме запрошення імперській Росії повторити агресію, як тільки вона «залиже рани» від теперішньої поразки.

Угоди щодо «спірних територій» бути не може, бо таких нема – усі європейські країни, і Франція, і ФРН, і та ж Італія визнають Україну в її кордонах станом на 1 грудня 1991 року, а отже і з Донбасом, і з півостровом Крим.

Україна визнана світом у кордонах 1991 року

Що ж до ідеї нового багатостороннього договору про мир і безпеку в Європі, то невже у Римі знайдуться політики, які погодяться підписати її з режимом Путіна? З режимом, який убиває власних інакодумаючих громадян, окуповує території суміжних держав і сьогодні вчиняє геноцид проти народу України?

Джузеппе Гарібальді закликав італійців до опору, а далі до визвольної війни. Попри страждання і втрати, пори багаторічні бої і руйнування, завдяки його рішучості й енергії в 1861 році було проголошено єдине Королівство Італія, в якому граф Кавур, до речі, посів пост першого в її історії прем’єр-міністра.

Чому так послідовно і впевнено діяв Гарібальді – зрозуміло. Він був справжнім патріотом і був готовий віддати життя за свободу вітчизни.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Не лише Макрон: інші політики ЄС теж пропонували Україні поступитися Росії заради Путіна – Подоляк

Саме так борються за свободу сьогодні українці. У них теж три вороги:

  • імперська Російська Федерація,
  • ідеологія «русского мира» та її адепт Російська православна церква,
  • «обережність» (боягузтво) деяких європейських політиків, в тому числі і в Парижі, які розраховують на повернення «business as usual» з тоталітарною Москвою.

Але Україна повторить шлях Італії. Історія доводить, що це не випадкове пов’язання.

У квітні 1833 року, перебуваючи у плаванні на борту шхуни «Клоринда», молодий Гарібальді зупиняється в українському тоді Таганрозі і вступає до таємного товариства «Молода Італія», яке пропагувало національно-визвольну війну.

Саме на півдні України, в Маріуполі, Одесі, інших містах зосереджувалися гуртки «Молодої Італії», тут формувалася ідеологія, що привела до перемоги .

Україна вдячна за допомогу й ініціативу всім її друзям у світі і насамперед в євроатлантичному просторі, частиною якого насправді є історично, а зараз стає і фактично.

Віримо, що недалекий той день, коли гості з Італії знову зможуть відвідувати звільнений Південь і узбережжя Азову, де набирався вільного духу Гарібальді. Збройні сили України, весь український народ роблять для цього можливе і неможливе.

Андрій Веселовський – український дипломат, експредставник України при ЄС

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна Росії з Україною та НАТО. Путін все ще чекає на розкол Заходу

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Безсильні сильні: чи можна зупинити війну закликами до миру?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Достоєвський і Буча: російська культура вбиває?