Доступність посилання

ТОП новини

Війна Росії з Україною та НАТО. Путін все ще чекає на розкол Заходу


Майорять прапори НАТО та США, коли винищувач F-22 Raptor ВПС Сполучених Штатів пролітає над військовою авіабазою в Шяуляї, Литва, 27 квітня 2016 року
(Рубрика «Точка зору»)

Президент Фінляндії Саулі Нійністе першим повідомив про телефонну розмову із президентом Сполучених Штатів Джозефом Байденом та прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон на тлі заяви керівників Фінляндії про необхідність якнайшвидшого приєднання країни до НАТО. Такої можливості не виключають і у Швеції, уряд якої 13 травня опублікував власну доповідь з безпеки країни.

Розмова із президентом Сполучених Штатів Джозефом Байденом продемонструвала підтримку, яку Білий дім готовий надати євроатлантичним планам країн Північної Європи.

Прем’єр Британії підписав із керівниками урядів Фінляндії та Швеції угоди про гарантії безпеки

А раніше у Стокгольмі та Гельсінкі побував прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, який підписав із керівниками урядів Фінляндії та Швеції угоди про гарантії безпеки – очевидно, на період між подачею заявки про вступ до НАТО та самим вступом. І вже сам цей крок – демонстрація глибокої недовіри, яку і у Фінляндії, і в Швеції відчувають до Росії після масштабного нападу на Україну. Очевидно, що цей напад змінив і думку жителів Фінляндії та Швеції, традиційно нейтральних країн щодо вступу до НАТО.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і голова уряду Швеції Магдалена Андерссон під час спільної пресконференції, 11 травня 2022 року
Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і голова уряду Швеції Магдалена Андерссон під час спільної пресконференції, 11 травня 2022 року

Однак головна проблема може бути пов’язана аж ніяк не з Росією – її позиція щодо розширення НАТО є очевидною. Головна проблема – у єдності самих країн НАТО. Першим про неготовність підтримати вступ Фінляндії та Швеції до альянсу висловився президент Хорватії Зоран Міланович, який відомий своїми суперечливими заявами. Міланович навіть погрожував накласти вето на такий вступ. Втім, виявилося, що таких можливостей президент Хорватії не має, оскільки рішення про ратифікацію угоди про приєднання до НАТО нових членів приймає парламент країни. А в ньому більшість політичних сил, які не підтримують позицію глави держави.

Набагато серйознішою стала заява президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Турецький лідер про вето поки що не говорить, проте зазначає, що без ентузіазму ставиться до розширення альянсу. Ердоган має серйозні претензії до урядів Швеції та Фінляндії, турецький президент закликає «не повторити помилки» своїх попередників, які у далекому 1952 році погодилися на приєднання до НАТО Греції – з цією країною у Туреччини не дуже прості відносини.

Чи зупинить позиція Ердогана вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, поки що говорити зарано. Міністри закордонних справ Фінляндії та Швеції обережні в оцінках – сваритися з президентом Туреччини їм явно не хочеться. Глава шведського зовнішньополітичного відомства Анн Лінде звертає увагу, що її та фінського колегу Пекку Хаавісто запрошено на неформальну зустріч глав МЗС країн НАТО, яка відбудеться вже 15 травня. І там буде можливість поговорити з міністром закордонних справ Туреччини Мевлютом Чавушоглу.

Ті, хто намагається перетворити можливе розширення НАТО на захоплюючий політичний торг, ризикують власною стабільністю

А фінський політолог Тоні Аларанта взагалі говорить про «велику гру» Ердогана, який намагається маневрувати між Сполученими Штатами та Росією і може вважати, що вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – непогана нагода привернути до себе увагу Білого дому. «Я припускаю, що це лише початок переговорів, коли Ердоган каже, що вступ Фінляндії та Швеції до НАТО є помилкою, яку він не може прийняти. Потім він може схвалити членство, якщо Туреччина отримає достатньо того, що їй потрібно», – наголошує експерт.

Але у Кремлі можуть спостерігати за цими маневрами керівника однієї з провідних країн НАТО з особливою зацікавленістю. На момент нападу на Україну Володимир Путін робив ставку на розкол своїх опонентів. Відсутність єдності щодо вступу Фінляндії та Швеції до НАТО може переконати його в тому, що цей розкол все ще можливий і водночас стати стимулом до продовження воєнних дій в Україні. Адже їхні політичні та економічні наслідки можуть, на думку Кремля, лише посилити такий розкол.

Тому ті, хто намагається перетворити можливе розширення НАТО на захоплюючий політичний торг, ризикують, зрештою, власною стабільністю.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

Залиште свій коментар (він буде опублікований після модерації):

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG