«За необхідності підтримати контрнаступ»: яка мета middle strike кампанії України?

Сили оборони України протягом цього року значно збільшили кількість ударів середньої дальності

Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) стали свідками однієї з бойових операцій 1-го окремого центру безпілотних систем Сили безпілотних систем (1-й ОЦ БпС СБС ЗСУ). Сили оборони масштабують middle strike – удари середньої дальності – б'ють по системах протиповітряної оборони, пункти дислокації, склади і багато іншого в оперативних тилах російських військ.

Яскравий спалах і безпілотник зникає у нічному небі. БПЛА FP-2 злітають один за одним, у кожному – понад 100 кілограмів вибухівки.

«Це прекрасна робота, найкраща робота на світі», – напівжартома каже військовослужбовець з позивним «Кобзар».

(Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки)

Військовослужбовець 1-го окремого центру безпілотних систем СБС із позивним «Кобзар»

«Якщо дрон полетів, завдання майже виконане»

Він – один із тих, хто не лише займається запуском безпілотників, а й повністю підготовкою бортів до вильоту. Каже, працюють майже цілодобово.

«Найважчу роботу роблять хлопці в піхоті, на «передку». Ми стараємося робити все, щоб бути достойними їхнього вкладу», – додає «Кобзар».

За його словами, важливо володіти хоча б мінімальними знаннями з електроніки, вміти паяти і здійснювати дрібний польовий ремонт бортів.

«Кожен, як гвинтик, виконує свою операцію. Хтось займається плануванням, хтось – написанням місій, хтось – підготовкою бойової частини», – розповідає офіцер 1-го ОЦ БпС СБС з позивним «Малі».

Військовослужбовці кажуть, що запуск безпілотників – лише видима частина їхньої роботи.

Підготовка безпілотника FP-2 до запуску

Якщо дрон полетів, завдання майже виконане
«Астер»

«Якщо дрон полетів, завдання майже виконане. Йому лишається долетіти та вразити ціль. А планування, вибір маршрутів, підготовка засобів – це основний масив роботи, який вимагає найбільше часу і ресурсу», – розповідає офіцер 1-го ОЦ БпС СБС із позивним «Астер».

Middle strike – це удари на відстань від 50 до 300 кілометрів від лінії фронту. Сили оборони України активно працюють у цьому напрямку щонайменше від початку року. Зростає як масовість запусків, так і дальність уражень. Фактично всі окуповані Росією українські території під прицілом.

FP-2 після підготовчих робіт злітає і вирушає до цілі

«Ми працювали по школі «Рубікону». Там був досить сильний склад, більше ніж 60 людей. Для мене, коли знищений саме особовий склад, мабуть, найбільш така [важлива] ціль. Тому що ці ж пілоти потім знищують нашу техніку. І вони, як і ми, адаптуються і збільшують «Зона ураження» постійно», – розповідає «Малі».

Про російський Центр перспективних безпілотних технологій «Рубікон» уперше стало публічно відомо в жовтні 2024 року – після того, як центр проінспектував міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов.

До його візиту назва центру не згадувалася в засобах інформації чи соцмережах, хоча, за офіційною версією, «Рубікон» був створений за власною вказівкою Бєлоусова на базі одного з російських підрозділів безпілотної авіації ще в серпні 2024 року і за два місяці встиг уразити «понад 400 одиниць озброєння».

Українські військові та міжнародні експерти говорили про центр «Рубікон» як про одну з найефективніших ініціатив Міністерства оборони РФ у галузі бойового застосування дронів.

Радіо Свобода повідомляло, хто є начальником «Рубікона», де розташована його основна база і як у встановленні місця розташування допоміг прокремлівський телеведучий Володимир Соловйов – читайте у матеріалі: Секретний «Рубікон» Росії. Чим займається, де базується і як досягає успіху на полі бою (розслідування).

«Малі» зазначає, що 86% запущених його екіпажами БПЛА долітає до цілі. Великий відсоток уражень – системи ППО противника.

Зважаючи на результати кампанії middle strike, Україні вдалося досягнути виснаження російської протиповітряної оборони на окремих напрямках.

Водночас Росія намагається протидіяти українським ударам, зокрема по логістиці.

Як відповідає Росія

Противник намагається патрулювати траси зенітними дронами, а також збільшити кількість мобільних вогневих груп. Це на додачу до ППО безпосередньо поблизу лінії фронту.

Серафим Гордієнко, офіцер 1-го окремого центру безпілотних систем СБС ЗСУ

Це наш величезний успіх
Серафим Гордієнко

«Існує ешелонована оборона БПЛА-перехоплювачами. Ефективність виявлення цілей в повітрі здійснюється за рахунок наявності «Системы контроля воздушного пространства» російською мовою, або СКВП. Це мережа маленьких радарів, які за розміром як Starlink. Але методи протидії перехоплювачам вже існують, на основних напрямках застосовуються системно. І це наш величезний успіх», – розповідає офіцер 1-го ОЦ БпС СБС Серафим Гордієнко.

«Чесно кажучи, я навіть не очікував, що він буде настільки суттєвий», – наголошує він.

За його словами, далі від лінії фронту вже є класичні зенітні ракетні комплекси: «Буки», «Тори» чи «Панцирі», але виявити їх і знищити простіше, ніж екіпажі перехоплювачів.

«Вони намагалися змінювати тактику, наразі вони просто стараються не працювати. Велика ППО нас боїться», – запевняє «Астер».

Операція в Донецькому аеропорту

Одна з показових комплексних операцій 1-го окремого центру – взяття під вогневий контроль Донецького аеропорту, який російська армія використовує як логістичний хаб і дронопорт. Одним із завдань цієї місії було зірвати запуски «шахедів» у координації з іншими майданчиками.

Ми зриваємо їхні плани
Серафим Гордієнко

«Здійснюючи превентивний асиметричний вогневий вплив, ми зриваємо їхні плани з координованої атаки. Це вже полегшує роботу груп перехоплення Сил оборони як мінімум. А як максимум – загалом зменшує спроможність противника до здійснення оперативно-стратегічних уражень», – розповідає Серафим Гордієнко.

Під час операції бійці 1-го ОЦ БпС СБС здійснили три рівні впливу:

  • знищення груп запуску,
  • вплив на ППО противника
  • та удари по інфраструктурі аеропорту.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Росія потрапила в пастку»: що Україна знищує у тилах агресора

Українські військові кажуть, що не варто недооцінювати і психологічний ефект.

«У таких операціях дуже цікаво, як реагує ворог. В даному випадку ми знаємо, що це пускові підрозділу «Рубікон», який в контексті збройних сил противника є одним з найбільш видатних в розрізі саме БПЛА. Нам було цікаво подивитися на те, як швидко вони будуть здійснювати якісь контрзаходи», – додає офіцер.

«У Москві можливі ураження»

Нічні запуски FP-2, свідками яких стали Донбас Реалії, завершені. Вже зранку в публічному просторі з'явиться черговий результат роботи українських екіпажів.

Завдяки нашому ППО-циду в Москві можливі ураження
«Кобзар»

«Будь-яка ціль важлива. Але найважливіше, коли ти вражаєш ціль, яка дає оперативну або тактичну перевагу над ворогом. Це, наприклад, ураження зв'язку, якоїсь дороговартісної РЛС. Або ті ж самі ураження систем ППО, які дозволяють іншим бортам працювати далі. Завдяки нашому ППО-циду в Москві можливі ураження», – розповідає «Кобзар».

Військові кажуть, що логіка війни вимагає, щоб борти, якими вони працюють, були масовими, дешевими та максимально простими. Щодо пріоритетності цілей, то тут, розповідають, все залежить від напрямку фронту, динаміки бойових дій та частин російської армії, які там воюють.

«Якщо узагальнити, то завданням для більшості підрозділів є зупинити противника і за необхідності підтримати контрнаступальні дії з нашого боку», – додає Серафим Гордієнко.

Донбас Реалії проаналізували українські удари середньої дальності, спираючись на офіційні повідомлення Сил безпілотних систем. Висновок: левова частка цілей для middle strike – елементи ППО, пункти дислокації, склади, російська військова техніка та логістика. У червні, а також впродовж липня значно зросла кількість ударів по енергетичній, газовій та нафтовій інфраструктурі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Як middle strike ЗСУ працює по Донбасу і біля Криму. Репортаж із центру управління дронами

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Думаю, це неможливо». Комбриг 93-ї бригади Крутков про намагання армії Росії захопити весь Донбас

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Добре попсовані, палають». Сили безпілотних систем ЗСУ за 72 години уразили 19 російських танкерів в Азовському морі