Онлайн-музей, який можна відвідати з 18 лютого, має на меті зробити культурну спадщину України доступною для громадськості в той час, коли багато представлених артефактів неможливо побачити на власні очі.
Онлайн-виставка під назвою «Наша земля, наша історія: перехрестя української історії» демонструє 25 3D-сканів історичних об’єктів, багато з яких нині зберігаються у таємних сховищах, щоб захистити їх від війни.
Віртуальний музей поділений на п’ять залів: Північ, Південь, Схід, Захід і Центр – «кожен із них символізує різні культурні витоки, що сформували Україну та зробили у її складну спадщину й культурну ідентичність».
Серед представлених артефактів – наприклад, теракотова фігурка зі сумнозвісного острова Зміїний, який Росія захопила на початку повномасштабного вторгнення, а Україна повернула під контроль влітку 2022 року.
Команда планує 3D-сканування історичного корабельного судна, що затонуло в Запоріжжі, під час роботи над віртуальним музеєм «Наш край»
Сканування здійснюють шляхом створення великої кількості фотографій, що перекривають одна одну, з різних ракурсів і за рівномірного освітлення. Потім ці знімки завантажують у спеціальну програму, яка перетворює їх на одне високодеталізоване 3D-зображення.
Учасники проєкту працюють над створенням віртуального музею під час навчального семінару
Олександра Іванова, історикиня та археологиня з української найково-дослідницької організації «Архаїка», була однією із 32 експертів, які їздили до Польщі на навчання з 3D-візуалізації та створили частину сканів для віртуального музею. Вона зазначає, що файли 3D-зображень навіть невеликих артефактів можуть сягати сотень гігабайтів, тому роздільна здатність зображень на публічному вебсайті є обмеженою. Проте оригінальні багатогігабайтні скани, зібрані в межах проєкту, вже використовуються іноземними дослідниками.
Олександра Іванова документує глиняний артефакт у Києві для віртуального музею
«Вони не приїжджають в Україну – просто отримують ці файли, досліджують їх і публікують статті», – сказала вона Радіо Свобода, додавши, що надзвичайно детальні 3D-зображення є «корисним інструментом у часи війни, коли науковцям з інших країн заборонено приїжджати в Україну, а транспортувати артефакти за кордон дуже небезпечно».
За даними ЮНЕСКО, 39 українських музеїв та чотири археологічні пам’ятки були пошкоджені під час російського повномасштабного вторгнення, що триває.
Порожня вітрина в Херсонському обласному музеї у грудні 2022 року після російської окупації міста, під час якої, за даними України, тисячі артефактів були викрадені з музею
Марія Лобанова на власному досвіді відчула загрозу історичним скарбам своєї країни. 20 липня 2023 року кураторка Одеського археологічного музею сховалася у ванній кімнаті своєї квартири, коли на портове місто обрушився шквал російських ракет і дронів. Наступного ранку вона прийшла до музею і виявила вибиті вікна та тріщину в стелі однієї з кімнат, яка згодом обвалилася.
Вона розповіла, що зголосилася пройти навчання із 3D-зйомки для віртуального музею, оскільки майже чотири роки війни підтвердили суворий урок, що «культурна спадщина може бути втрачена або пошкоджена будь-якої миті». Крім того, оскільки Одеса нині вважається ризикованим напрямком для іноземних туристів і дослідників, кураторка каже: «Багато унікальних об’єктів залишаються невидимими для світу».
Золотий шолом четвертого століття до нашої ери, знайдений на Кримському півострові, наразі зберігається в Україні
Віртуальний музей – нещодавня ініціатива зі збереження матеріальної спадщини України шляхом цифрового сканування. Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року волонтери й експерти зібрали терабайти даних у межах проєктів, які передбачали оцифрування державних архівів і навіть цілих історичних будівель. Проєкт «Наша земля» фінансувався різними групами, зокрема Iron Mountain Living Legacy Initiative, Фондом послів США зі збереження культурної спадщини та Ягеллонським університетом у Кракові. Ініціативу реалізували організація «Архіїка» та CyArk – організація, що займається картографуванням світової спадщини за допомогою технологій 3D-сканування.
Лобанова каже, що, попри те, що більшість музейних скарбів по всій Україні нині зберігається у сховищах, інтерес до української спадщини з початку війни лише зріс.
«Я помітила, що багато людей хочуть прийти до [Одеського] музею. Вони стали більш зацікавленими, ставлять запитання», – каже вона.
За її словами, це явище спостерігається і в інших культурних установах: «Це добре помітно всюди в Україні – не лише в музеях. Люди також хочуть відвідувати українські театри й слухати українську музику, просто щоб більше дізнатися про свою спадщину».
Ось які мистецькі скарби, за даними України, військові РФ викрали з Херсону
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські символи часів великої війни, які стали світовими ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи вистоїть Гуляйполе – символ Махна і символ свободи? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Запорожці пишуть листа». Як оборонці України відтворюють картину Рєпіна в фотографіях ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Історія України для дітей-біженців: новий підхід ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЮНЕСКО може зупинити знищення культурної спадщини України в окупованому Криму?