Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) закликає владу США не погоджуватися на пропозицію Туреччини, яка звернулася до Вашингтона по дозвіл передати Україні десятки тисяч ракет, снарядів та артилерійських снарядів із касетними боєприпасами.
За повідомленням правозахисників, ця зброя, яка містить понад 10 мільйонів вибухових суббоєприпасів, спочатку частково вироблялася Туреччиною за ліцензіями США, укладеними у 1987 році. Артилерійські снаряди, що становлять основну частину запропонованої угоди, були зняті з озброєння США у 1994 році, коли гаубиці, що стріляли цими боєприпасами, були також зняті з озброєння американської армії.
«Скидання застарілих касетних боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарні ризики для цивільного населення, які можна трагічно передбачити. Вплив на цивільне населення цих понад 30-річних неточних та ненадійних боєприпасів спонукав 112 країн заборонити цю зброю, приєднавшись до Міжнародної конвенції про касетні боєприпаси», – сказала заступниця директора Human Rights Watch у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм.
У листі, поданому до Конгресу 6 серпня неназваний правозахисниками високопосадовець Державного департаменту зазначає, що «Україна прагне придбати ці системи для посилення своїх наступальних та оборонних можливостей вогневої підтримки, оскільки вона протистоїть російському вторгненню».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
HRW закликає розслідувати удар РФ по Лиману в липні як воєнний злочин через касетні бомбиМіжнародна правозахисна організація Human Rights Watch уже не вперше звертає увагу на застосування касетних боєприпасів у російсько-українській війні, наголошуючи, що це становить великий ризик для цивільних із огляду на властивості цієї зброї.
Касетні боєприпаси – це авіабомби, артилерійські снаряди або ракети, які замість одного великого вибухового снаряда містять до кількох сотень дрібних.
Після запуску касетна бомба або ракета гальмує у заданій точці та розкидає мініснаряди по великій площі. Це дозволяє одній бомбі-носію знищити безліч цілей замість однієї.
Часто такі снаряди не розриваються одразу, а лише через кілька місяців чи навіть років.
Використання такої зброї в районах, де живуть цивільні, заборонено Міжнародною конвенцією про касетні боєприпаси, хоча ані Україна, ані Росія та США до цієї угоди не приєдналися.