Росія: суд відмовився випусти з-під варти фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Ібрагімова

Адвокат Ісмета Ібрагімова наполягав на відсутності підстав утримувати його у слідчому ізоляторі далеко від сім’ї і просив застосувати до нього IV Женевську конвенцію, як до громадянина України

У Росії суд апеляційну скаргу про продовження запобіжного заходу на 6 місяців у справі спеціаліста в області арабської мови Ісмета Ібрагімова, який є фігурантом однієї зі «справ Хізб ут-Тахрір».

Рішення залишили чинним, повідомляє громадська ініціатива «Кримська солідарність».

Адвокат Айдер Азаматов наполягав на відсутності підстав утримувати Ібрагімова у слідчому ізоляторі далеко від сім’ї і просив застосувати до нього IV Женевську конвенцію, як до громадянина України.

Суд почався із запізненням, процес вівся за допомогою відеоконференцзв’язку.

Ібрагімов залишиться під арештом до 1 липня 2021 року.

За словами адвоката, 25 березня в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону відбудеться розгляд кримінальної справи Ібрагімова по суті, підсудний буде присутній в залі разом зі своїм адвокатом.

Ісмета Ібрагімова затримали 7 липня 2020 року в селищі Курци в окупованому Росією Криму. В цей же день затримали ще шістьох кримських татар. Ібрагімову інкримінують організацію діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», яка, на відміну від України, у Росії заборонена.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.