Кремль: Путін провів розмову з лідерами Ірану й Ізраїлю, каже про готовність до «посередницьких зусиль»

Володимир Путін і Масуд Пезешкіан під час зустрічі в Китаї, вересень 2025 року

Президент РФ Володимир Путін провів телефонні розмови з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном і прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, заявляє пресслужба Кремля 16 січня.

Зокрема, під час розмови з Пезешкіаном, за повідомленням, обидві сторони зазначали, що «послідовно виступають із солідарних позицій на користь найшвидшої деескалації напруги навколо Ірану і в регіоні в цілому».

Кремль також заявляє про підтверження налаштованості на «подальше зміцнення російсько-іранського стратегічного партнерства».

Під час розмови з Нетаньягу, заявляє пресслужба Путіна, обговорювали ситуацію на Близькому Сході та «навколо Ірану».

«Підтверджена готовність російської сторони й надалі докладати відповідних посередницьких зусиль, сприяти просуванню конструктивного діалогу за участі всіх зацікавлених держав».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Яку роль відіграє Іран у війні Росії проти України?


Пресслужби лідерів Ірану та Ізраїлю не коментували наразі розмову публічно.

Напередодні в Раді безпеки ООН пройшло екстрене засідання щодо ситуації в Ірані, де тривають жорстокі придушення антиурядових протестів. Представник Сполучених Штатів в ООН Майк Волц, зокрема, наголосив, що «міжнародна спільнота не повинна терпіти нинішню ситуацію в Ірані».

Американський дипломат відкинув твердження чиновників Ісламської республіки про те, що протести є результатом «іноземної змови».

«Усі у світі повинні знати, що цей режим слабший, ніж будь-коли, і саме тому він говорить таку брехню; через силу іранського народу на вулицях. Вони бояться. Вони бояться власного народу».

За словами Волца, президент США Дональд Трамп «чітко дав зрозуміти, що розглядаються всі варіанти, щоб зупинити вбивства» протестувальників в Ірані.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Протести в Ірані. Жорстоке придушення. Що далі?


Через відключення інтернету й інформаційну блокаду точна кількість людей, загиблих під час протестів, досі невідома. 14 січня базована в Норвегії організація Iran Human Rights заявила, що з початку протестів загинули щонайменше 3428 протестувальників, тисячі – зазнали поранень. Інші правозахисні організації заявили, що кількість жертв може сягати тисяч.

Державний департамент США раніше 15 січня в мережі X відреагував на використання іранським урядом військових дронів для спостереження за протестувальниками.

Іранська влада вдалася до жорстких репресій після того, як люди по всій країні вийшли на протести, що розпочалися 28 грудня 2025 року. Акції відбулися у 187 містах й охопили всі провінції Ірану. Нинішні протести є одним із найбільших викликів клерикальному правлінню Ірану з часів Ісламської революції 1979 року.

Your browser doesn’t support HTML5

Студентку «застрелили в спину» під час придушення антиурядових протестів в Ірані