Міністр фінансів США Скотт Бессент 15 січня заявив, що Сполучені Штати запровадили санкції проти іранських чиновників і банківських мереж, звинувативши їх у репресіях проти протестувальників і відмиванні доходів від нафти.
«За вказівкою президента Трампа, Міністерство фінансів США запровадило санкції проти ключових іранських лідерів, причетних до жорстоких репресій проти іранського народу», – йдеться у заяві Бессента.
Він додав, що Міністерство фінансів використовуватиме проти режиму в Ірані «всі інструменти, щоб переслідувати тих, хто стоїть за тиранічними утисками прав людини».
Тим часом, Рада безпеки ООН на прохання США 15 січня проведе екстрене засідання щодо ситуації в Ірані.
Правозахисна організація Amnesty International також закликала до термінового засідання Ради безпеки, щоб запобігти «подальшим убивствам в Ірані», та заявила, що необхідні глобальні дипломатичні дії.
У звіті про поточну ситуацію в Ірані Amnesty International заявила, що перевірені відео й достовірні свідчення очевидців з Ірану свідчать про широкомасштабні позасудові вбивства безпрецедентного масштабу.
Через відключення інтернету й інформаційну блокаду точна кількість людей, загиблих під час протестів, досі невідома. 14 січня базована в Норвегії організація Iran Human Rights заявила, що з початку протестів загинули щонайменше 3428 протестувальників, тисячі – зазнали поранень. Інші правозахисні організації заявили, що кількість жертв може сягати тисяч.
Державний департамент США раніше 15 січня в мережі X відреагував на використання іранським урядом військових дронів для спостереження за протестувальниками.
«Під час цих протестів іранський режим використовував технологію військових безпілотників проти мирних протестувальників. Ці безпілотники використовуються для ідентифікації, відстеження й переслідування осіб, щоб сили безпеки могли їх заарештувати», – йдеться в повідомленні.
У Держдепартаменті додали, що «режим Ісламської Республіки Іран розглядає іранських громадян як ворожих комбатантів і веде війну проти них. Світ спостерігає за тим, що робить цей режим, і це не буде забуте».
Незважаючи на відключення інтернету, низка очевидців раніше робили подібні заяви.
Іранська влада вдалася до жорстких репресій після того, як люди по всій країні вийшли на протести, що розпочалися 28 грудня 2025 року. Акції відбулися у 187 містах й охопили всі провінції Ірану. Нинішні протести є одним із найбільших викликів клерикальному правлінню Ірану з часів Ісламської революції 1979 року.
Акції були спровоковані зростанням інфляції і падінням валюти, але згодом перетворилися на ширший антиурядовий протест.
Сполучені Штати й інші західні країни засудили репресії іранського уряду проти протестувальників і раніше запровадили санкції проти Тегерана за намагання розробити ядерну зброю, що Іран заперечує.
За словами президента Дональда Трампа, США розглядають кілька «дуже жорстких» варіантів дій щодо Ірану через придушення протестів, і серед цих варіантів є удари по Ірану.
Іран заявляє про готовність як до переговорів, так і до війни зі Сполученими Штатами.
3 січня Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї вперше прокоментував масові протести, заявивши, що проти «бунтівників» повинні бути вжиті жорсткі заходи. Водночас Хаменеї, як і інші представники іранського керівництва, назвав обґрунтованими побоювання вуличних торговців у зв’язку з девальвацією національної валюти.
Форум