Міністерство закордонних справ України назвало контрпродуктивним рішення Львівської обласної ради, яка днями оголосила 2027 рік роком УПА й головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича. На тлі критики цього рішення з боку польської влади у МЗС у відповідь на запитання Радіо Свобода наголосили на важливості розвитку дружніх двосторонніх відносин із Польщею.
«За останні роки вдалося досягнути суттєвого прогресу розбудові стратегічного партнерства з Польщею, проведенню пошуково-ексгумаційних робіт, налагодженню історичного діалогу. Розвивається оборонна співпраця. У цьому контексті вважаємо, що нещодавнє рішення Львівської облради, яке зачіпає вимір чутливих історичних питань двостороннього порядку денного, є контрпродуктивним для наших актуальних зусиль, спрямованих на подальшу розбудову українсько-польських відносин, вирішення проблемних питань на тлі повномасштабної російської агресії і безпрецедентних безпекових загроз для наших двох країн і регіону в цілому», – йдеться в заяві.
У МЗС зауважили, що рішення ухвалене на регіональному рівні – органом місцевого самоврядування.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Повбивані лежали купами». У Ласкові знайшли останки понад 40 людей. Свідки розповідали про сотні вбитих«Депутати, які голосували за нього, не зверталися за порадами ані до МЗС, ані до інших органів центральної влади, щоби оцінити наслідки своїх дій для двосторонніх відносин із Польщею. Важливо зауважити, що депутати цієї ради займають виборні посади і не підпорядковуються Верховній Раді, Кабінету міністрів, президенту України чи центральним органам виконавчої влади», – кажуть у міністерстві.
У МЗС зазначили, що політичні рішення регіональних органів місцевого самоврядування не мають шкодити національним інтересам України, насамперед у сфері безпеки і європейської інтеграції.
У відомстві також закликали польську сторону утриматися від «різких кроків, які можуть завадити тренду нормалізації відносин».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський натякнув на непублічну допомогу Польщі. Туск запевнив: Україна може розраховувати на Варшаву«Зі свого боку, підтверджуємо налаштованість на конструктивне вирішення всіх проблемних питань двосторонніх відносин дипломатичними каналами в дусі добросусідства», – йдеться в заяві.
20 жовтня депутати Львівської облради ухвалили рішення, якими оголосили 2027 рік роком УПА, роком головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича, а також роком поета, діяча ОУН Олега Ольжича.
Після цього, 21 жовтня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що ініціює внесення до списку небажаних у Польщі осіб депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети – автора ідеї оголошення 2027 року роком УПА і Шухевича в Україні.
Прем’єр Польщі Дональд Туск розкритикував рішення Львівської облради, назвавши його «нерозумним» і «самогубчою тактикою».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Коротко про УПА. Сила, яка найдовше чинила опірГенконсульство Польщі у Львові на своїй сторінці у фейсбуці 21 жовтня заявило, що «глорифікація УПА і злочинних постатей суперечить європейським цінностям, а також стратегічному характеру польсько-українських відносин і принципам добросусідства».
Українсько-польські відносини загострилися через історичні суперечки, зокрема, щодо оцінки діяльності УПА та Волинської трагедії. Президент Польщі Кароль Навроцький навіть позбавив Зеленського ордена Білого орла, який український президент повернув поштою.
Після цього Володимир Зеленський виїжджав за кордон через Молдову та Румунію. В українському МЗС заперечували політичні причини зміни маршруту. 14 жовтня, прямуючи до Лондона, Зеленський уперше від червня знову скористався польським аеропортом Жешува для закордонної поїздки, що може свідчити про потепління відносин між країнами.
Окремі польські політики, зокрема, лідер «Права і справедливості» Ярослав Качинський та колишній міністр оборони Маріуш Блащак, погрожували блокувати вступ України до ЄС. Водночас польська влада наголошувала, що історичні розбіжності не повинні заважати оборонній підтримці України, адже її здатність протистояти російській агресії відповідає безпековим інтересам самої Польщі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Група польських депутатів хоче провести Марш незалежності у Львові. РеакціїУПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Плакат на честь УПА і командира Романа Шухевича, Дрогобич, 2018 рік
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.