Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підтвердили 14 січня повідомлення про підозру політикині, яка названа «керівницею однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України». Правоохоронці, як і раніше, не називають імені, але джерела проєкту Радіо Свобода «Схеми» й опосередковано сама підозрювана вказують на те, що йдеться про Юлію Тимошенко.
«За даними слідства, після викриття НАБУ і САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань. Йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період», – ідеться в повідомленні.
У НАБУ уточнюють, що «народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках – щодо утримання або неучасті в голосуванні».
Підозру оголошено за частиною 4 статті 369 КК України («Пропозиція, обіцянка або надання такої особі неправомірної вигоди (грошей, майна, послуг, переваг»). Санкція статті передбачає позбавлення волі від 5 до 10 років з можливістю конфіскації майна.
Досудове розслідування триває, додали в НАБУ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Політичне замовлення проти мене» – Тимошенко про обшуки НАБУ і вручення підозриСама Юлія Тимошенко зранку 14 січня після завершення обшуку в офісі партії «Батьківщина» в Києві заявила, що вважає дії щодо себе проявом «політичного замовлення» і «категорично відкидає всі абсурдні звинувачення».
«Це не перше політичне замовлення проти мене. Переслідування і терор – мої будні впродовж багатьох років. Я вже давно нічого не боюся, бо знаю, що чесна перед собою, перед людьми й Україною. Мене нікому не зламати й не зупинити», – відзначила Юлія Тимошенко.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура ввечері 13 січня заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів.