Протягом минулої доби на фронті було зафіксовано 186 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосувавши 13 ракет, здійснив 77 авіаційних ударів, скинув 244 керовані авіабомби, застосував 10301 дрон-камікадзе та здійснив 3651 обстріл населених пунктів і позицій українських військ.
Найбільше російських атак минулої доби відбулося на Покровському напрямку. Тут українські захисники зупинили 50 штурмів агресора у районах населених пунктів Затишок, Родинське, Покровськ, Молодецьке, Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Муравка, Новомиколаївка та у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Сергіївка, Біляківка, Новопідгороднє.
На Гуляйпільському напрямку було 24 російські атаки у бік населених пунктів Варварівка, Староукраїнка, Залізничне, Гірке, Прилуки, Оленокостянтинівка, Гуляйпільське, Чарівне.
На Костянтинівському та Олександрівському напрямках відбулося по 14 російських атак.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському та Придніпровському напрямках.
На Оріхівському напрямку противник наступальних дій не проводив.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Донеччина як «кістка в горлі» та Луганщина, про яку «Гугл» все пам’ятає. Цілі РФ і реальність26 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія активізувала наступ майже по всій лінії фронту. «Водночас Сили оборони України роблять ставку на виважене планування, інноваційні рішення й ефективне застосування наявних засобів ураження. У результаті противник зазнає втрат, які перевищують його можливості щодо доукомплектування підрозділів», – зазначив він.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».