«Найжахливіша ніч у житті»: Порошенко розповів про мінські переговори в лютому 2015 року

Зліва направо: президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд та президент України Петро Порошенко. Мінськ, Білорусь, 11 лютого 2015 року

П’ятий президент України Петро Порошенко назвав мінські переговори 12 лютого 2015 року «найжахливішою ніччю» у своєму житті. У колонці для «Української правди» політик розповів, що перед перемовинами він поїхав до Краматорська Донецької області. 10 лютого 2015 року внаслідок ракетного обстрілу там загинули 17 людей.

«Виснажливий дев’ятнадцятигодинний марафон з [президентом Росії Володимиром] Путіним, – холодним, жорстоким і глибоко ворожим до України «переговорником» – ніщо у порівнянні з тим потрясінням, яке випало перед тим пережити східноукраїнському місту», – пише Порошенко.

Він вважає, що краматорська трагедія «не зачепила жодної струни» в душі Путіна.

Your browser doesn’t support HTML5

«Ми не пішли на жодні ультиматуми» – Порошенко про домовленості у Мінську

«Згодом [колишній президент Франції] Франсуа Олланд напише, як «багато разів Порошенко та Путін підвищували голос один на одного». Так, то була найжахливіша ніч у моєму житті. Однак вирішальна для того, щоб стриножити агресора… Ключовим завданням Мінську-2 для нас було зупинити наступ російських регулярних військ, запобігти оточенню наших воїнів, зберегти життя тисяч людей, військових та цивільних», – згадує п’ятий президент.

За його словами, Путін наполягав, що вісім тисяч українських військових – в оточенні.

«Ми чітко заявили, що оточення немає, а наші зброю не складуть. Але для того, щоби переконати в цьому усіх учасників зустрічі, на деякий час українська делегація перемістилася в окреме приміщення. Звідти, через лінію закритого зв’язку, ми комунікували з Генеральним штабом. Врешті-решт отримали чітке повідомлення, що наші тримають оборону по лінії, визначеній у Мінську 19 вересня 2014 року, і оточення не допустять», – розповів Порошенко.

На його думку, Путін «тягнув час», щоб українські військові були оточені та знищені, або «в кращому випадку» – роззброєні та потрапили в полон. Попри це, Москва врешті погодилася на припинення вогню з 15 лютого.

Your browser doesn’t support HTML5

Путін: режим припинення вогню почнеться з 15 лютого

«Головне, що дали Україні Мінські угоди, – це дорогоцінний час. Час для системної розбудови армії. Час для того, щоб зосередитися на подоланні соціальної кризи, спричиненої війною і перекриттям доступу українських товарів на російський ринок. Час для того, щоб зміцнити міжнародну коаліцію на підтримку України. Час, щоб обладнати і утримувати в робочому стані санкційний механізм проти Росії», – заявив колишній президент.

Він вважає, що нова українська влада відмовилася від ідеї дотиснути Путіна і погодилася на так звану «формулу Штайнмаєра».

11 лютого президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про свої враження від зустрічі з Путіним у Парижі: «Я впевнений, що він мене зрозумів, дуже прозоро зрозумів. Здається, що коли такий контакт, очі в очі, ти одразу розумієш, хто перед тобою, що за людина. Попри всі дані розвідки. Мені здається, що він мене зрозумів. І він розуміє, що треба закінчити цю війну».

Порошенко не поділяє «оцього захвату Зеленського від зазирання в очі Путіну».

«Стверджувати, ніби десь глибоко в його зіницях проглядається бажання миру – це значить обманювати українців і сприяти детоксикації Путіна в очах світової спільноти, в тому числі і наших ключових партнерів», – заявив п’ятий президент.

Він вважає, що звільнення голови Офісу президента Андрія Богдана та призначення на його місце Андрія Єрмака «і не тішать, і не зловтішають».

«З одного боку, шило на мило, з іншого – поганий знак, бо очевидним є посилення партії капітуляції», – розповів Порошенко.

Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року. Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі.

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

Your browser doesn’t support HTML5

Лідери на перерві після ночі переговорів у Мінську