Рада безпеки Організації Об’єднаних Націй планує 4 квітня провести голосування за переглянутий проєкт резолюції, спрямованої на відновлення комерційного судноплавства через Ормузьку протоку. Водночас серед держав світу зберігаються розбіжності в думках щодо того, наскільки далеко необхідно зайти для зняття блокади Ірану з водного шляху.
За даними агентства Associated Press, останній варіант тексту, запропонований Бахрейном, був скорочений після опору країн-членів, які мають право вето – Китаю, Росії та Франції. Вони заперечували проти попереднього формулювання, яке дозволяло б країнам використовувати «всі необхідні засоби» для забезпечення безпеки водного шляху.
Це призвело до затримки проведення голосування, яке спочатку було заплановано на 3 квітня.
Читайте також: Макрон: військова операція зі «звільнення» Ормузької протоки є «нереалістичною»
AP повідомляє, що переглянута версія тексту тепер дозволяє лише «оборонні заходи» для забезпечення безпечного проходу через протоку та прилеглі води. Цей компроміс спрямований на уникнення вето і водночас забезпечення певної форми скоординованої відповіді.
Китай публічно виступає проти будь-якої резолюції, яка могла б легітимізувати застосування сили. Посол Пекіна в ООН Фу Цун заявив, що «будь-яке таке санкціонування неминуче призведе до подальшої ескалації та серйозних наслідків», і закликав членів ООН надати пріоритет політичному врегулюванню.
Росія зайняла аналогічну позицію, стверджуючи, що основна увага має бути зосереджена на припиненні воєнних дій, а не на розширенні мандатів безпеки на морі. Перш ніж Бахрейн опублікував свій переглянутий остаточний проєкт, посол Росії в ООН Василь Небензя заявив, що пропозиція «не вирішує проблему».
Франція дала зрозуміти, що може бути відкритою для переглянутих формулювань, наголосивши на необхідності вузько визначених оборонних заходів у своїх коментарях в ООН 2 квітня.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський: Україна наразі не отримувала запит на допомогу в розблокуванні Ормузької протокиРезультат голосування 4 квітня залишається невизначеним. Дипломати уважно стежать за тим, чи достатньо цих змін, щоб забезпечити підтримку або принаймні утримання від найвпливовіших членів ради, які мають право вето: Великої Британії, Китаю, Франції, Росії та Сполучених Штатів.
Тегеран раніше запропонував власну пропозицію щодо управління Ормузькою протокою, заявивши, що співпрацює із сусіднім Оманом над системою, яка вимагатиме від суден отримання дозволів та спеціальних ліцензій для транзиту водним шляхом.
Цю ідею відкинула голова зовнішньої політики Європейського Союзу Кая Каллас, заявивши в соціальних мережах, що «міжнародне право не визнає схем «плати за прохід».
З початку війни на Близькому Сході Ормузькою протокою пройшла лише невелика кількість суден. Здебільшого це були судна, пов’язані з країнами, які Іран вважає дружніми. Зараз формується система, за якою Тегеран попередньо схвалює транзит маршрутом, що проходить близько до його узбережжя. Пакистан, зокрема, досяг угоди про перетин протоки під його прапором, інші азійські країни також забезпечили безпечний прохід.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Трамп заявив, що США «ще навіть не починали» знищувати Іран, і закликав режим діяти «швидко»Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш 2 квітня закликав покласти край «спіралі смерті й руйнувань» на Близькому Сході. Він вказав на небезпечність ситуації в Ормузькій протоці, де Іран практично зупинив судноплавство, що призвело до глобальної енергетичної кризи.
Після початку 28 лютого військової операції США й Ізраїлю Іран фактично заблокував Ормузьку протоку, що з’єднує Перську затоку зі світовим океаном. Протока має стратегічне значення, оскільки через неї йдуть постачання нафти з нафтовидобувних країн Перської затоки на світовий ринок. Блокування руху суден Ормузькою протокою стало одним із головних факторів різкого зростання світових цін на енергоносії.
За даними видання Financial Times, Дональд Трамп погрожував припинити постачання зброї Україні, щоб змусити європейських союзників приєднатися до «коаліції охочих» та знову відкрити Ормузьку протоку.
Також Трамп попереджав, що НАТО зіткнеться з «дуже поганим» майбутнім, якщо держави-члени альянсу не допоможуть відкрити критично важливу Ормузьку протоку, шлях транспортування нафти, який фактично закрив Іран на тлі війни зі Сполученими Штатами й Ізраїлем.
Кілька європейських країн, які входять до НАТО, заявили, що вони готові розглянути можливість надання допомоги після завершення конфлікту, тоді як інші категорично відхилили прохання.