Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що з початку війни США та Ізраїлю проти Ірану рахунок ЄС за імпорт енергоносіїв збільшився на 22 мільярди євро, передає кореспондент Радіо Свобода.
«Наш рахунок за імпорт викопного палива зріс більш ніж на 22 мільярди євро. За 44 дні – 22 мільярди євро – і жодної додаткової молекули енергії. Це демонструє величезний вплив цієї кризи на нашу економіку», – сказала вона під час брифінгу в Брюсселі після наради з єврокомісарами щодо подолання енергетичної кризи.
Фон дер Ляєн повідомила, що Єврокомісія вже працює над механізмами кращої координації дій держав-членів, зокрема, щодо закупівель та управління запасами енергоносіїв.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Британія та Франція скликають саміт щодо захисту судноплавства в Ормузькій протоці«Ми не можемо дозволити собі діяти розрізнено в умовах такої кризи. Єдність – це наша головна сила, і вона має проявлятися насамперед у сфері енергетики», – наголосила посадовиця.
За її словами, влада Євросоюзу також розглядає можливість координації заповнення газових сховищ державами-членами, щоб уникнути ситуації, коли «багато країн одночасно виходять на ринок і конкурують між собою, підвищуючи ціни».
Окремо вона зазначила, що Брюссель планує узгоджувати вивільнення стратегічних запасів нафти:
«Ми координуватимемо вивільнення нафтових резервів, щоб досягти максимально можливого ефекту для ринку та споживачів. Водночас ми забезпечимо, щоб надзвичайні заходи держав-членів не підривали функціонування єдиного ринку».
Читайте також: «Дронові санкції» України проти РФ: бензин подорожчав і в Криму
Європейська комісія планує оприлюднити пакет пропозицій щодо стримування цін на енергію 22 квітня. Очікується, що ці заходи стануть предметом обговорення на неформальному саміті лідерів ЄС наступного тижня.
Водночас Єврокомісія готує ширшу стратегію, спрямовану на структурне зниження вартості енергії. Зокрема, до літа має бути представлена нова стратегія електрифікації економіки ЄС.
28 лютого США розпочали спільну з Ізраїлем військову операцію проти Ірану. У відповідь Іран заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить близько 20% світових морських поставок нафти та понад 30% зрідженого природного газу. Це призвело до скорочення видобутку нафти великими виробниками в Перській затоці та різкого зростання цін на енергоносії.