Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рішення Європи скоротити роль ядерної енергетики було «стратегічною помилкою», і закликала зробити ставку на поєднання атомної та відновлюваної генерації.
Про це вона сказала 10 березня на Саміті з ядерної енергетики в Парижі, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Президентка Єврокомісії нагадала, що якщо у 1990 році третина електроенергії в Європі вироблялася на атомних електростанціях, то нині цей показник становить лише близько 15%.
«Це скорочення частки ядерної енергетики було вибором. І з погляду сьогоднішнього дня це була стратегічна помилка для Європи – відвернутися від надійного, доступного джерела електроенергії з низькими викидами», – заявила фон дер Ляєн.
Вона нагадала, що Європа не є великим виробником ні нафти, ні газу і значною мірою залежить від дорогого та нестабільного імпорту викопного палива.
«Поточна криза на Близькому Сході є наочним нагадуванням про вразливості, які це створює», – сказала президентка Єврокомісії.
За її словами, Європа стикається зі структурно високими цінами на електроенергію, що б’є як по добробуту громадян, так і по конкурентоспроможності промисловості. На цьому тлі, наголосила глава Єврокомісії, ЄС має спиратися на власні низьковуглецеві джерела енергії – ядерну енергетику та відновлювані джерела.
Глава Єврокомісії представила нову Європейську стратегію щодо малих модульних реакторів. Її мета – зробити так, щоб ця технологія запрацювала в Європі на початку 2030-х років. Серед запропонованих кроків – створення регуляторних «пісочниць» для випробування інноваційних технологій, узгодження правил між державами-членами та гарантія на 200 млн євро для підтримки приватних інвестицій в інноваційні ядерні технології.
Фон дер Ляєн також заявила, що Європа хоче знову стати глобальним лідером у ядерних технологіях, а реактори нового покоління можуть перетворитися на європейський високотехнологічний експорт. За її словами, не йдеться про вибір між атомною енергетикою та відновлюваною генерацією, адже «найбільшу силу вони мають у поєднанні».
Вона зазначила, що відновлювані джерела дають дешевшу електроенергію, але залежать від погодних умов, тоді як атомна енергетика забезпечує стабільне виробництво цілий рік.
Після аварії на японській АЕС «Фукусіма» у 2011 році кілька європейських країн вирішили поступово відмовитися від атомної енергетики або різко обмежити її роль. Зокрема, Німеччина ухвалила рішення закрити всі атомні електростанції і остаточно вимкнула останні реактори у 2023 році. Бельгія також планувала поетапне закриття своїх АЕС, хоча частину реакторів вирішили тимчасово продовжити через енергетичну кризу. Швейцарія після референдуму вирішила не будувати нових реакторів, а Італія ще раніше, після референдуму 1987 року, фактично відмовилася від атомної енергетики.