У зустрічі щодо Ормузької протоки, скликаній Великою Британією, взяли участь понад 40 країн, а також ключові міжнародні організації, включаючи Міжнародну морську організацію та Європейський Союз, повідомляє пресслужба британського МЗС.
Як заявила очільниця МЗС Іветт Купер, ця зустріч чітко продемонструвала «рішучість міжнародної спільноти забезпечити свободу судноплавства та знову відкрити Ормузьку протоку».
«Іран намагається тримати світову економіку в заручниках в Ормузькій протоці. Вони не повинні перемогти. З цією метою партнери сьогодні закликали до негайного та безумовного відновлення (функціонування) протоки та дотримання основоположних принципів свободи судноплавства та морського права», – зазначила вона.
Купер повідомила, що учасники зустрічі обговорили низку можливих колективних, скоординованих дій, зокрема:
- посилити міжнародний дипломатичний тиск, зокрема через ООН, щоб надіслати сигнали Ірану про дозвіл безперешкодного транзитного проходу через Ормузьку протоку та всебічно відмовитися від стягнення мита для суден, які прагнуть пройти через неї;
- дослідити скоординовані економічні та політичні заходи, такі як санкції, задля тиску на Іран, якщо протока залишиться закритою;
- співпрацювати з Міжнародною морською організацією, щоб забезпечити звільнення тисяч кораблів та моряків, що опинилися в пастці в протоці.
Читайте також: Конфлікт з Іраном – це «не наша війна» – Стармер після критики Трампа на адресу НАТО
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану, що почалася 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму.
У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
Іран заблокував Ормузьку протоку практично одразу після початку війни на Близькому Сході. Через протоку проходило до п’ятої частини всього морського експорту нафти (близько 20 мільйонів барелів на добу), а також зрідженого газу. Блокування протоки призвело до різкого зростання цін на нафту. Наприкінці березня у парламенті Ірану оголосили про намір стягувати мита за прохід через протоку.