Керівники держав і урядів країн-членів Європейського союзу досягли згоди щодо тексту рішення, що має стати поступкою Нідерландам для ратифікації цією країною Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.
Вони домовилися задовольнити вимогу Нідерландів затвердити, що ратифікація цієї угоди сама по собі не надає Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу і не містить зобов’язання надати такий статус у майбутньому.
Крім того, рішення визначає, що ця угода не містить зобов’язань ЄС чи країн-членів надавати Україні колективні гарантії безпеки чи іншу військову допомогу або підтримку.
Так само, мовиться в документі, угода не передбачає зобов’язань із боку ЄС надавати Україні додаткову фінансову допомогу.
Іще одне з обмежень, яке підтверджує нинішнє рішення, – що громадяни сторін не мають вільного права постійно жити і працевлаштовуватися на території іншої сторони.
У тексті також міститься пункт, що сторони мають виконувати свої зобов’язання за угодою, бо в разі невиконання можливе застосування санкцій, у крайньому разі аж до припинення прав чи зобов’язань сторін за цією угодою – тут мається на увазі в першу чергу виконання Україною її зобов’язання боротися з корупцією.
Усі згадані моменти і так передбачені (як-от зобов’язання України боротися з корупцією) чи не передбачені (як-от додаткові зобов’язання ЄС) самою Угодою про асоціацію, але Нідерланди домагалися окремо винести їх у документ, що буде юридично обов’язковим до виконання.
Як заявив після засідання Європейської ради (саміту ЄС) у Брюсселі прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, тепер із цим документом він проситиме парламент країни знову підтвердити ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, хоча він додав, що переконати парламентарів у цьому буде непросто.
Перед засіданням він заявляв, що не хотів би «грати на руку Росії», внісши розкол усередині Євросоюзу, але дав знати, що без такого документа про ратифікацію угоди в його країні не може бути мови.
Нідерланди залишилися єдиною країною ЄС, що не завершила процес ратифікації цієї угоди – на останній стадії, вже після схвального голосування в парламенті і підпису монарха, цей процес був зупинений за результатами референдуму, більшість учасників якого виступили проти такої ратифікації. Уряд Рютте виступає за ратифікацію, але заявляє, що має взяти до уваги результати референдуму.