Ульвія Асадзаде та Сурен Мусаєлян
Вірменія переживає найгостріше протистояння між церквою та державою з моменту здобуття незалежності – напруженість між прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном і католикосом Гарегіном ІІ, головою Вірменської апостольської церкви, продовжує зростати.
Цей конфлікт призвів до арештів, публічних звинувачень і суперечливих наративів щодо ідентичності Вірменії, системи управління, геополітичного курсу країни – а також того, чи дотримується прем’єр-міністр конституції.
Протистояння може змінити політичний ландшафт Вірменії та її відносини з діаспорою напередодні парламентських виборів, запланованих на червень 2026 року.
У чому суть конфлікту?
Уряд заявляє, що бореться з корупцією та укоріненими бізнес-інтересами всередині церкви – інституції східного православ’я. Зокрема, церкву, яка, за законом, звільнена від сплати податку на нерухомість, звинувачують у використанні цієї пільги для збагачення. Водночас жодного офіційного судового рішення чи незалежної перевірки, які б підтверджували ці твердження, досі немає.
Пашинян звинуватив голову Вірменської апостольської церкви Гарегіна ІІ у порушенні обітниці безшлюбності, заявивши, що той нібито має дитину, а також назвав його «загрозою національній безпеці Вірменії». Прем’єр також натякнув, що Гарегін ІІ та близькі до нього особи – зокрема його брат, який очолює єпархію в Росії, – мають зв’язки з іноземними розвідувальними службами.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян
У нещодавньому виступі в парламенті Пашинян заявив: «Мені не потрібен католикос, який підкоряється мені; мені потрібен католикос, який не підкоряється старшому лейтенантові іноземної розвідслужби і не звітує щодня лейтенантам іноземної розвідки».
Церква наполягає, що уряд виходить за межі своїх конституційних повноважень.
Вірменська служба Радіо Свобода звернулася до Слідчого комітету, який займається попередніми розслідуваннями тяжких злочинів, а також до Генеральної прокуратури й Служби національної безпеки Вірменії і з’ясувала, що жодної кримінальної справи проти Гарегіна ІІ ніколи не порушували.
Як загострився конфлікт?
Напруження між церквою та державою посилилося після другої війни Вірменії з Азербайджаном за Нагірний Карабах у 2020 році. Війна тривала шість тижнів і завершилася припиненням вогню за посередництва Росії, внаслідок чого Вірменія втратила контроль над частиною регіону. У вересні 2023 року Баку повністю відновив контроль над Карабахом після блискавичної операції проти вірменських сепаратистів.
У період з квітня до червня 2024 року священнослужитель Баграт Галстанян очолив протести – найбільші за час перебування Пашиняна при владі – проти того, що він вважав територіальними поступками Вірменії Азербайджану. На той момент Галстанян був єпископом Тавуської єпархії, де чотири села передали Азербайджану після того, як перебували під вірменським контролем з часів першої карабаської війни, що завершилася у 1994 році.
Згодом Галстаняна заарештували за звинуваченнями у підготовці державного перевороту та спробі захоплення влади. А з квітня 2024 року за різними обвинуваченнями були заарештовані чотири архієпископи.
Баграт Галстанян
Звинувачення у зв’язках із Росією
Після арешту Галстаняна Росія відреагувала різко: міністр закордонних справ Сергій Лавров закликав припинити, за його словами, «необґрунтовані напади» на церкву, яку він назвав «однією з ключових опор вірменського суспільства».
Міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян у відповідь звинуватив Москву у втручанні у внутрішні справи країни.
Деякі аналітики стверджують, що церковні лідери, зокрема Гарегін ІІ, підтримують тісні зв’язки з Росією.
«Існує російський слід у зв’язках керівника церкви», – заявив Радіо Свобода Річард Гіраґосян, голова Єреванського центру регіональних досліджень.
У 2023 році президент Росії Володимир Путін нагородив Гарегіна ІІ орденом Пошани за «вагомий внесок у розвиток культурно-гуманітарних зв’язків між Росією та Вірменією».
Гіраґосян додає, що хоча звинувачення у корупції та зв’язках із Росією можуть бути обґрунтованими, реакція уряду має каральний характер: «Мені здається, уряд перегинає палицю. Це вендета. Надто особисто».
Звинувачення у проросійських зв’язках церкви з’явилися в період, коли відносини між Вірменією та Москвою залишаються напруженими. Пашинян стверджував, що Росія залишила Вірменію напризволяще під час війни 2020 року, що спонукало Єреван до стратегічного розвороту в бік ЄС та інших західних партнерів.
«Реальна Вірменія»
Тлом для протистояння між церквою і державою стала доктрина Пашиняна «Реальна Вірменія». За словами прем’єра, країна має зосередити національну ідентичність на Республіці Вірменія, а не на територіях за її межами.
Пашинян заявляв, що орієнтація на історичну батьківщину вірмен, яка включає частини Туреччини та Азербайджану, лише створює геополітичну вразливість і відкриває простір для російського втручання.
Протягом століть гора Арарат була символом для вірмен. У вересні 2025 року уряд Вірменії вирішив видалити зображення гори зі штампів у паспортах, що викликало обурення громадськості. На фото: вид на гору, розташовану в Туреччині, з вірменського боку
Попереду вибори
Протистояння між церквою та державою відбувається у чутливий для країни момент – напередодні парламентських виборів у червні. Аналітик Гіраґосян застерігає, що уряд «заходить надто далеко й надто швидко», підриваючи правові норми та довіру суспільства.
«Якщо цей конфлікт триватиме наступного року, уряд постраждає – зокрема через погіршення відносин із діаспорою – і виглядатиме безпідставно мстивим», – додає він.
Критики дій уряду стверджують, що арешти священнослужителів і розслідування щодо церкви порушують конституційний принцип відокремлення церкви від держави.
Прихильник вірменського уряду вигукує гасла на адресу демонстрантів, які підтримують католикоса Гарегіна ІІ, біля кафедрального собору в Ечміадзині, 18 грудня 2025 року
Ще одним чутливим питанням залишається мирна угода Вірменії з Азербайджаном. Хоча президенти обох країн у серпні парафували проєкт мирної угоди, повноцінний договір досі не підписаний і не ратифікований.
Втім, прем’єр не послаблює тиск: нещодавно він підтвердив, що доручив Службі національної безпеки Вірменії цензурувати богослужіння, наказавши священникам не згадувати ім’я Гарегіна ІІ під час літургій.
Пашинян захищає свої дії, стверджуючи, що критикує католикоса не як прем’єр-міністр, а як звичайний вірянин, який виступає за реформу церкви.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Грузії православному архімандриту Курашвілі тимчасово заборонили служити. Він підтримував протестувальників