Адміністрація президента США Дональда Трампа знову взялася за намагання досягнути дипломатичним шляхом припинення повномасштабної агресії Росії проти України після тривалого зосередження на війні з Іраном: 10–11 листопада в Абу-Дабі заплановані перші з лютого переговори між США, Україною та Росією.
Напередодні переговорів президент США Дональд Трамп заявив у програмі CBS «60 хвилин», що, на його думку, «ми дуже близькі до укладення угоди» і що війна «скоро закінчиться».
Проте очікування щодо прориву на переговорах цього тижня є невисокими.
Ось п’ять причин, чому.
Засоби для досягнення мети
Одну з перешкод на шляху до суттєвого прогресу можна описати одним словом: Росія.
Хоча твердження про те, що Росія могла б миттєво припинити війну, є чимось на кшталт банальності, воно водночас відповідає дійсності: президент Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року, і він міг би зупинити бойові дії, принаймні, погодившись на те, чого вимагають Київ і Захід, – на перемир’я, яке б зберегло поточний стан лінії фронту.
Однак Путін не демонструє жодних ознак того, що має намір це зробити, а аналітики застерігають, що Москва використовувала попередні переговори, щоб виграти час і підтримати надію на мир, водночас відмовляючись йти на поступки.
«Для Заходу переговори є засобом припинення війни; для Путіна вони потенційно є засобом досянти перемоги», – написав 8 листопада у своєму блозі Сем Грін, професор Інституту Росії при Кінгс-коледжі в Лондоні та автор книги про Путіна.
Західні політики повинні розуміти «різницю між тим, що Путін хоче переговорів, і тим, що Путін хоче вести переговори», – написав він.
Перша леді США Меланія Трамп зустрічається з представниками Росії та України в Білому домі у Вашингтоні, 5 листопада 2026 року
Донбас
Розпочавши повномасштабне вторгнення, Путін прагнув підкорити Україну та послабити Захід, і, на думку експертів, його бажання захопити території є другорядним порівняно з цими цілями.
Однак напередодні переговорів в Абу-Дабі однією з найбільших перешкод на шляху до прогресу є ділянка території в Донецькій області – частина Донбасу – яку московські війська так і не змогли захопити за майже 5 років надзвичайно кровопролитних боїв.
Кремль заявляє, що контроль Росії над усією територією Донбасу є необхідною умовою будь-якої мирної угоди, а не предметом переговорів, і що він продовжуватиме свої зусилля з метою захоплення решти території силою, якщо дипломатичні заходи не дозволять передати її в руки Москви.
Трамп, здається, натякнув, що такий результат цілком імовірний, коли в інтерв’ю CBS заявив, що війна закінчиться «трохи іншою Україною», хоча й не уточнив, яку частину країни Києву, можливо, доведеться віддати, і чи мав він на увазі, що контроль Москви буде офіційно закріплений – що, на думку Києва, є неприйнятним.
Наразі Росія контролює близько 20 відсотків території України, включаючи Кримський півострів, який вона окупувала у 2014 році.
Що стосується Донбасу, то президент України Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що Росії не можна віддавати території, які вдалося захистити українським військам, і жодних ознак зміни цієї позиції не спостерігається.
Додатковим стимулом для Києва є той факт, що та частина Донецької області, яку Україна досі утримує, є своєрідним «фортечним поясом» оборонної інфраструктури, і її втрата зробить Україну більш вразливою до майбутніх атак.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Бій триватиме, але чи і в 2027-му? Микола Мельник про можливі сценарії оборони Костянтинівки«Велика, чудова угода»
Трамп намагається виступити посередником в укладенні мирної угоди з моменту початку свого поточного терміну повноважень у січні 2025 року, неодноразово заявляючи, що може покласти край війні за день-два. Іноді США прагнули домогтися повного припинення вогню як першого кроку – ідею, яку Росія послідовно відхиляла, стверджуючи, що бойові дії можуть припинитися лише після укладення всеосяжної мирної угоди.
Однак 5 листопада Трамп запропонував щось набагато ширше: «велику, чудову угоду», яка «охоплюватиме не лише Україну».
Його зять і спеціальний радник Джаред Кушнер, який разом зі Стівом Віткоффом представлятиме США в Абу-Дабі, детальніше виклав цю ідею у дописі в X, зазначивши «необхідність створення ширшої європейської архітектури безпеки, яка допоможе створити умови для тривалого миру».
Кушнер запевнив, що будь-які нові домовленості «мають повністю поважати суверенітет, територіальну цілісність та право кожної країни на самостійне прийняття рішень. Кожна країна збереже повноваження щодо власної безпеки та альянсів, і жодна країна не матиме права вето щодо суверенних рішень іншої країни».
Але ця ідея викликала тривогу в Києві та за його межами, почасти тому, що частина формулювань перегукувалася з давніми закликами Кремля забезпечити Росії вагомий голос в європейській архітектурі безпеки – через десятиліття після відходу радянських військ зі Східної Європи та розпаду СРСР.
Це викликало занепокоєння щодо того, що Європа – яка, як наполягає Росія, не братиме безпосередньої участі в переговорах в Абу-Дабі – може бути виключена з обговорень щодо власного майбутнього.
«У нас уже існує європейська архітектура безпеки», – заявила журналістам глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас, додавши: «Щоб будь-яка угода була реалізована, Європейський Союз повинен бути її учасником».
У будь-якому разі Україна та ЄС ставитимуться з обережністю до будь-яких обговорень, які загрожують виключити Європу або обійти те, що вони вважають більш нагальними цілями, такими як припинення бойових дій та забезпечення безпеки України. А наполягання на укладенні угоди, що охоплюватиме весь континент, може ускладнити досягнення навіть невеликих кроків на шляху до миру.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У Кремлі згадали «реалії на землі» після слів Трампа про «трохи іншу форму» України по завершенні війниЗимова війна
Ці переговори відбуваються через тиждень після того, як американські виборці завдали партії Трампа нищівної поразки на проміжних виборах, в результаті яких демократи відібрали у республіканців контроль як над Сенатом, так і над Палатою представників.
Однак новий Конгрес розпочне роботу лише 3 січня, тож у Білого дому залишається кілька тижнів, протягом яких він, можливо, захоче укласти угоду.
Кандидат від Демократичної партії до Сенату США та член Палати представників штату Техас Джеймс Таларіко реагує на свою перемогу на проміжних виборах у США під час зібрання прихильників у ніч виборів в Остіні, штат Техас, США, 3 листопада 2026 року
Проте досягнення угоди означатиме, що комусь доведеться поступитися. Трамп, схоже, натякнув, що саме, на його думку, це може бути: він припустив, що Україні доведеться віддати частину території.
Але можливості США тиснути на Київ, змушуючи його йти на великі поступки, обмежені.
Близька зміна влади у Вашингтоні, а також успіхи України на полі бою та кампанія ударів по російській енергетичній і військовій інфраструктурі можуть стати для України стимулом пережити, можливо, найсуворішу зиму за весь час війни.
Тим часом, поки що малоймовірно, що на Росію буде чинитися новий серйозний тиск, і, на думку аналітиків, Москва, ймовірно, продовжуватиме свої безжальні атаки на українські електростанції та інші об’єкти життєво важливої інфраструктури – а також удари, що призводять до загибелі цивільних осіб – протягом зими, сподіваючись змусити Київ піти на компроміси у 2027 році.
«Я точно не думаю, що мир настане до весни», – сказав британський аналітик і автор Марк Галеотті у своєму подкасті наприкінці минулого місяця. «Як мінімум, Путін подумає: "Давайте ще одну зиму добряче поб’ємо українців"».
Грін у своєму блозі написав, що Росія розраховує на те, що зима для українців буде «катастрофічною», а вибори, які відбудуться наступної весни у Франції та Німеччині, підірвуть європейську підтримку Києва.
«До травня чи червня Москва, ймовірно, відчує, що її позиції досягли піку, і спробує закріпити свої здобутки», – написав він, додавши, що стосовно переговорів цього тижня «моє основне припущення… полягає в тому, що Абу-Дабі не принесе нічого суттєвого».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
ISW проаналізував склад російської делегації на переговорах в Абу-ДабіЖахлива історія
Щоб переконатися в тому, що Росія не готова йти на поступки, достатньо лише звернути увагу на відповідні заяви Путіна та інших офіційних осіб.
Однак ще одним можливим доказом є той факт, що делегацію Москви на переговорах очолюватиме помічник Кремля Володимир Мединський – історик і колишній міністр культури, який не лише поділяє, а й формував погляди Путіна щодо України, про яку російський президент неодноразово заявляв, що вона не має права на повний суверенітет.
Мединський, який поділяє ревізіоністські погляди Путіна щодо історії України та інших питань, як широко повідомляється, відіграв ключову роль у написанні статті, опублікованої в липні 2021 року, яка, принаймні з ретроспективи, розкрила плани Путіна щодо України за сім місяців до повномасштабного вторгнення.
Він очолював московську делегацію на деяких попередніх раундах переговорів з Україною протягом останніх двох років, зокрема на останній тристоронній зустрічі, що відбулася в Женеві в лютому, і сприймався в Києві та на Заході як посередник, який повторював російські вимоги, не виявляючи особливої гнучкості на переговорах, що завершилися без прогресу на шляху до миру.
«Якщо ви хочете серйозних переговорів, надсилайте серйозних людей», – сказав у 2025 році Радіо Свобода Борис Бондарєв, колишній російський дипломат, який пішов у відставку на знак протесту проти вторгнення в Україну та живе за кордоном. «Мединський? Це команда аматорів, другого, третього ешелону, їх не варто сприймати всерйоз».